Висновки. 
Морфологічні особливості ушкоджень, заподіяних при пострілах патронами "Терен 3ФП" і "АЕ 9"

У дисертації вперше вирішене актуальне науково-практичне завдання, яке полягало у визначенні критеріїв диференційної діагностики вогнепальних ушкоджень тіла людини, захищеного та не захищеного одягом, заподіяних при пострілах 9 мм пістолетними набоями «Терен 3ФП» і «АЕ 9», що споряджені еластичними кулями, з різних дистанцій.

• 1. За результатами медико-статистичного аналізу Київського міського бюро судово-медичної експертизи кількість уражень еластичними кулями, заподіяних із спезасобів ударно-травматичної дії у 2007;2009 р. при порівнянні з 2003 р., збільшилась у 9−13 разів. Серед них 59% складали тілесні ушкодження легкого і середнього ступеня тяжкості, які були спричинення при нападах з метою нанесення ушкоджень, 18% були заподіяні при нападах з метою вбивства і 23% - спричинені з метою нанесення самоушкоджень. Найбільшу кількість уражень — 47% було заподіяно в голову, у ділянки тулуба — 35% і в ділянки кінцівок — 18%.
• 2. При пострілах з пістолета «Форт 12Р» 9 мм набоями «Терен-3ФП» і «АЕ», що споряджені еластичними кулями, з відстані 3 м у ділянки грудної клітки, не захищеної одягом, утворювались садна, поверхневі та глибокі рани шкіри, а також наскрізні поранення шкіри, підшкірно-жирової клітковини і м’язів без переломів груднини та ребер з проникненням снаряду (кулі) у плевральну порожнину, ушкодженням (розривом) пристінкової плеври лінійної форми, довжиною 0,3−0,4 см у ділянці виявлення кулі, без ураження органів грудної клітки.
• 3. При пострілах 9 мм набоями «Терен-3ФП» і «АЕ», що споряджені еластичними кулями, з відстані 3 м у ділянки передньої черевної стінки, не захищеної одягом, за умови товщини її підшкірно-жирової клітковини 0,5 см і менше, кулі, не проникаючи у черевну порожнину, утворювались розриви печінки розмірами 1,0 — 2,5 см із зоною розмізчення в центрі до 1,2×1,2 см і глибиною від 0,5 см до 1 см, з крайовим відшаруванням капсули печінки.
• 4. При пострілах 9 мм набоями «Терен-3ФП» і «АЕ» в грудну клітку та передню черевну стінку з відстані 3 м, захищених однота двошаровим одягом, домінуючим було утворення поверхневих ран та саден на шкірі у порівнянні з глибокими ушкодженнями. За ходом раневого каналу виявлялись дрібні фрагменти ниток тканини одягу, розриви якого мали різноманітну форму, від лінійних з додатковими надривами тканини, до розривів тканини з дефектом «мінус-тканина».
• 5. При рентгенологічному дослідженні біоманекенів добре виявлялись еластичні кулі до набоїв «Терен-3ФП» і «АЕ» у формі чітких, з помірною інтенсивністю форм тіней, діаметром близько 0,9 см. У порівнянні з кулями, якими були споряджені набої «АЕ 9», еластичні кулі до набоїв «Терен 3ФП» володіли більшою рентгенконтрастністю, що можна пояснити наявністю в їх складі спеціального наповнювача (окису свинцю марки «4»).
• 6. Дослідження факторів, які супроводжують постріл із спецзасобів ударно-травматичної дії набоями «Терен 3 ФП» і «АЕ 9», дозволяють їх вважати вогнепальними, оскільки, аналогічно 9 мм штатним пістолетним набоям, спорядженими металевими кулями, починаючи із відстані у притул і до 10 см на мішенях із бавовняної тканини утворювались три послідовно розташовані зони нашарування кіптяви, які переходили одна в іншу. Перша зона мала найбільшу інтенсивність та чорний колір, діаметр від 1,1 см до 2,0 см навколо країв пошкодження. Друга зона темно сіро-чорного кольору мала зовнішній діаметр 5−6 см, а третя зона у вигляді «димчастого» забруднення мала зовнішній діаметр 8−12 см. Починаючи з відстані 15 см, нашарування кіптяви утворювало дві зони навколо пошкодження; при відстані пострілу 30−35 см виділялась одна зона нашарування кіптяви з нечіткими, «розмитого» вигляду краями, а при відстані пострілу 40 см — нашарування кіптяви були не помітні.
• 7. Медико-криміналістична оцінка пороху та фрагментів пластизолю, що утворювались при пострілах набоями «Терен 3 ФП» і «АЕ 9», показала, що частки незгорілих порошинок виявлялись лише до відстані пострілу до 50 см; фрагменти пластизолю при відстані пострілу 10−20 см, розмірами до 0,05×0,05 см, у своїй більшості локалізувались рівномірно на поверхні ниток тканини та між ними у межах нашарування кіптяви, а його крупні і поодинокі фрагменти, розмірами до 0,15×0,5 см, розташовувались у межах першого кільця нашарування кіптяви. При пострілах з відстані 25 см поодинокі фрагменти пластизолю розташовувались за межами нашарування кіптяви, а збільшення відстані пострілу до 35−40 см супроводжувалось збільшенням розмірів його фрагментів до 0,2×0,4 см.
• 8. При пострілах набоями «Терен 3 ФП» і «АЕ 9» нашарування кіптяви на тканині мішеней навколо пошкодження визначались до відстані 40 см; нашарування сполук сурми визначались до відстані 35 см при пострілах набоями «Терен 3ФП» та до 40 см при пострілах набоями «АЕ 9»; сполуки свинцю на контактограмах з мішеней виявлялись лише при пострілах набоями «Терен 3 ФП» та мали локалізацію, відповідну нашаруванням часточок пластизолю.