Теоретичні основи процесу формування гуманізму
Гуманізація освіти передбачає гуманітаризацію змісту навчання — шляхом збільшення частки тих предметів, котрі «репрезентують» людину (історії, літератури, мистецтв, українознавства тощо). Врешті-решт такі заходи спрямовані на пріоритетність розвитку душі дитини, становлення «людяної людини», а відтак і фахівця. При цьому виходимо з переконання, що добрим спеціалістом є лише той лікар, інженер і… Читати ще >
Теоретичні основи процесу формування гуманізму (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Стисла характеристика поняття педагогічного гуманізму
Гуманізм — це система ідей і поглядів на людину як на найбільшу соціальну цінність, створення умов для її повноцінного життя і фізичного та духовного розвитку.
Гуманізація освіти передбачає гуманітаризацію змісту навчання — шляхом збільшення частки тих предметів, котрі «репрезентують» людину (історії, літератури, мистецтв, українознавства тощо). Врешті-решт такі заходи спрямовані на пріоритетність розвитку душі дитини, становлення «людяної людини», а відтак і фахівця. При цьому виходимо з переконання, що добрим спеціалістом є лише той лікар, інженер і т. п., у яких високо розвинуті духовні якості — прагнення до добра, краси, правди тощо[10;286].
Обмірковуючи сутність морального виховання, необхідно мати на увазі, що мораль — це та галузь етичних цінностей, яка передусім визнається кожною людиною. І за радянських часів виникали і розвивалися, здійснюючи значний вплив на масову практику, осередки гуманістичної педагогічної культури. Мова йде про видатного педагога-гуманіста В. О. Сухомлинського. Виховання у нього — це творення щастя кожного вихованця. «Виховання полягає в тому, щоб уміло, розумно, мудро, тонко, сердечно торкнутися до кожної із тисячі граней, знайти ту, яку можна як алмаз шліфувати, засяє неповторним сяйвом людського таланту, а це сяйво принесе людині особисте щастя. Відкрити в кожній людині її, тільки її неповторну грань — у цьому полягає мистецтво виховання» [23;321].
Гуманістична спрямованість особистості вчителя означає ставлення до дитини як до найвищої цінності, визнання її права на свободу і щастя, вільний розвиток і прояв своїх здібностей. Вільно реалізувати свої творчі можливості задля себе і оточення людина може лише за наявності віри у саму себе.
Виховання заради щастя дитини — такий гуманістичний смисл педагогічної діяльності В. О. Сухомлинського. Першо-рядне завдання учителя, вважав він, полягає в тому, щоб відкрити в кожній людині творця, поставити її на шлях самобутньо-творчої, інтелектуально-повнокровної праці. «Розпізнати, виявити, розкрити, випестити, викохати в кожному учневі його неповторно-індивідуальний талант — значить підняти особистість на високий рівень розквіту людської гідності» [16;458].