Лісабонська конвенція. 
Нормативно-правова документація у сфері освіти

Подальша розробка концепцій гармонізації архітектури європейської системи вищої освіти зафіксована у Лісабонській конвенції 1997 року та в Сорбонській декларації 1998 року, де були поставлені питання про формування відкритого європейського простору у сфері вищої освіти; прозорість, легкість і зрозумілість дипломів, ступенів і кваліфікацій; орієнтацію переважно на двоступеневу структуру вищої освіти (бакалавр — магістр); використання системи кредитів (ECTS); міжнародне визнання бакалавра і надання йому права вибору форми подальшого навчання, зокрема в магістратурі чи аспірантурі; стимулювання процесу вироблення єдиних рекомендацій для зближення систем освіти та формування європейського простору вищої освіти. В обох документах містився заклик щодо підвищення конкурентоспроможності європейської вищої освіти стосовно освіти США. Нагальною стала потреба вироблення єдиних стандартів вищої освіти, підняття рівня кваліфікаційних вимог до фахівців, які здобувають вищу освіту, щоб бути конкурентоспроможною в галузі освіти та припинити відтік студентів і молодих вчених до США.

Конвенцію про визнання кваліфікацій, що стосуються вищої освіти в європейському регіоні, розроблено і прийнято 54 державами на дипломатичній конференції в м. Лісабон (Португалія) 11 квітня 1997 року. Звідси і її назва — Лісабонська конвенція.

Вона містить угоди про:

• · компетенцію державних органів;
• · визнання кваліфікацій, що дають доступ до вищої освіти;
• · основні принципи оцінки кваліфікацій;
• · визнання періодів навчання;
• · визнання кваліфікацій вищої освіти;
• · інформацію про оцінку вищих навчальних закладів і програм.

Лісабонська конвенція декларує наявність та цінність різноманітних освітніх систем та переслідує мету створення умов, за яких більшість людей, скориставшись усіма цінностями та досягненнями національних систем освіти та науки, можуть бути мобільними на європейському ринку праці. Громадянам нової Європи повинні бути доступні загальні цінності освіти, науки та культури всіх її країн.

Головною метою Лісабонської конвенції стало формування правового поля вищої освіти Європи та полегшення визнання документів про освіту різних країн.