Майстер-клас. 
Форми і методи вдосконалення педагогічної майстерності молодих педагогів

Набуває поширення в області й така форма керівництва роботою молодих педагогів, як участь їх у роботі педагогічної майстерні або майстер-класу.

Навчання в майстер-класі ґрунтується на передачі вчителем особистого досвіду. Учитель, який веде заняття в майстер-класі, повинен вміти не тільки узагальнювати особистий педагогічний досвід, а й володіти методикою передачі його іншим. Учитель розробляє тематику занять, використовуючи такі форми організації навчання, як відкриті уроки, лекції, семінари, практичні заняття з проектуванням педагогічної діяльності, індивідуальні та групові консультації, уроки-панорами, моделювання тощо.

Робота з молодим спеціалістом має бути систематичною та спрямованою на забезпечення вдосконалення всіх компонентів готовності вчителя до навчально-виховної діяльності, в результаті чого зростає її рівень та ефективність.

Сучасному молодому вчителю потрібна конкретна допомога в підвищенні його психологічної культури та педагогічного мислення. Вміння психологічно обґрунтувати зміст навчальних програм з кожного предмета, практичне оволодіння знаннями психологічних механізмів навчальної роботи, методикою психолого-педагогічних спостережень за процесом розвитку особистості учнів, діагностико — прогностична діяльність значною мірою залежать від сформованості в учителя психологічної готовності до навчально-виховної роботи.

Роботу з молодими вчителями необхідно організувати так, щоб навчити його (за визначенням Б. Тевліна):

• — проектувати, конструювати навчальний матеріал, моделювати педагогічний процес, спрямовувати навчальну діяльність учнів на основі психологічних уявлень;
• — перетворювати наукову інформацію у навчальний матеріал, доступний розумінню учнів, пробуджувати інтерес до навчального предмета, розвивати творчу активність школярів;
• — спостерігати, сприймати психологічний стан дітей, визначати особливості стосунків у дитячому колективі, здійснювати моніторинг;
• — здійснювати емоціонально-вольовий вплив на дітей, виявляючи організованість, цілеспрямованість, стійкість, самостійність, ініціативність;
• — ставити завдання, інструктувати дітей, координувати їхню діяльність, співробітничати у навчальному процесі;
• — регулювати взаємини з дітьми, їхніми батьками, колегами, керівниками;
• — зовнішньо виражати емоції (мімікою, жестами, тоном), мати лінгвістичні здібності, які полягають у правильній артикуляції, дикції, багатстві усної мови;
• — засвоювати і поповнювати знання, аналізувати, узагальнювати, порівнювати, визначати головне, логічно мислити, використовувати дедуктивні та індуктивні методи мислення;
• — вивчати особливості учнів, окремих груп, колективів, фактори впливу на хід навчально-виховного процесу;
• — брати участь у експериментальній, творчій роботі, аналізувати результати, ступінь ефективності.