Сутність екологічного виховання

Екологічне виховання — складова частина морального виховання. Тому під екологічним вихованням розуміється єдність екологічної свідомості та поведінки, гармонійного з природою. На формування екологічної свідомості впливають екологічні знання і переконання. Екологічні уявлення формуються у молодших школярів в першу чергу на уроках природознавства Знання, приведені до переконання, формують екологічну свідомість.

Екологічне поведінка складається з окремих вчинків (сукупність станів, конкретних дій, умінь і навичок) і відношення людини до вчинків, на які впливають цілі і мотиви особистості (мотиви у своєму розвитку проходять такі етапи: виникнення, насичення змістом, задоволення) [8].

По суті екологічного виховання є дві сторони: перша — екологічну свідомість, друга — екологічне поведінку, в цій роботі розглянуто тільки формування екологічної свідомості. А екологічне поведінка формується з роками і не стільки на урок, скільки у позакласної та позашкільної діяльності. Таким чином, визначаючи сутність екологічного виховання, виділяють, по-перше: особливості цього процесу:

• 1) ступінчастий характер:
  • а) формування екологічних уявлень;
  • б) розвиток екологічної свідомості та почуттів;
  • в) формування переконань в необхідності екологічної діяльності;
  • г) вироблення навичок і звичок поведінки в природі;
  • д) подолання в характері учнів споживчого ставлення до природи;
• 2) тривалість;
• 3) складність;
• 4) стрибкоподібність;
• 5) активність;

по-друге: величезне значення психологічного аспекту, який включає в себе:

• 1) розвиток екологічної свідомості;
• 2) формування відповідних (природосообразно) потребнстей, мотивів і установок особистості;
• 3) вироблення моральних, естетичних почуттів, навичок і звичок;
• 4) виховання стійкої волі;
• 5) формування значущих цілей екологічної діяльності.

Тому формування екологічної свідомості і поведінки в єдності необхідно починати з молодшого шкільного віку.