Розділ 1. Теоретико-методичні основи суспільно-географічного дослідження наслелення

Населення як суспільно-географічна категорія та загальний склад трудових ресурсів

Визначення населення за Тутковським — то є один з компонентів ландшафтної оболонки Землі, але компонент особливий, що певною мірою протистоїть всій іншій природі, спричиняє на неї потужний антропогенно-техногенний тиск і спроможний його регулювати. Воно формує окрему компонентну геосферу, яку називають антропосферою. Ще одне визначення населенню дає К. Герман: «Населення — це стійка й само відтворювальна множина людей, що має свій своєрідний природно-історичний розвиток і являє собою головну складову суспільства». На даний час кожна країна тою чи іншою мірою впливає на геодемографічні процеси і приводить свою демографічну політику.

Геодемографічний процес (ГДП) — це часовий розвиток населення на певній території, його кількісні й якісні зміни, загальний напрямок і характер таких змін. У широкому розумінні ГДП охоплює й зміни у просторовому розподілі населення, тенденції розвитку його розселення. Але такі зміни відносно уповільнені і на передній план виходить «часова траєкторія» розвитку населення певної території, тенденції його кількісних і якісних змін.

Важливо зазначити активний взаємозв'язок структур населення та його трудових ресурсів. При аналізі і плануванні трудових ресурсів населення використовуються такі поняття, як «населення», «трудові ресурси», «економічно активне населення» (зайняте і незайняте у виробництві), «непрацездатне населення».

Під трудовими ресурсами мають на увазі частину населення, що досягла необхідного фізичного розвитку, розумових здібностей і знань для роботи в народному господарстві. Масштаби трудових ресурсів характеризують потенційну масу живої праці, або «запас» робочої с, яким володіє суспільство для задоволення своїх потреб. Економічно активне населення — це частина працездатного населення, зайнята суспільно-корисною працею, що дає їй дохід, необхідний для відтворення самої себе (наймані робітники, власники підприємств, члени родин, що допомагають підприємцям).

Частка економічно активного населення залежить від частки працездатних у всьому населенні, а також від ступеня зайнятості окремих вікових груп. Термін «економічно активне населення» використовується в міжнародній системі понять, але в багатьох країнах він статистично чітко не визначений. Іноді його ототожнюють з поняттями «робоча сила» і «трудові ресурси», що трохи ускладнює аналіз статистичних даних цих понять. (Рис. 1.1. Фактори, що впливають на розміщення населення).

Статистика промислово розвинутих країн включає в категорію економічно активного населення громадян з 15 років (більш 45% населення), у країнах, що розвиваються, — з 12- 14 років (у середньому менш 40% населення), а в деяких африканських країнах — навіть з 6 років. Під відтворенням (природним рухом) населення розуміють сукупність процесів народжуваності, смертності і природного приросту, що забезпечують безперервне поновлення і зміну людських поколінь. Найважливішими факторами, що впливають на природний рух населення, є:

Рис. 1.2. факторами, що впливають на природний рух населення

Показники природного руху населення:

• — Коефіцієнт смертності.
• — Коефіцієнт народжуваності.
• — Коефіцієнт природного руху, що дорівнює різниці коефіцієнтів народжуваності і смертності.
• — Коефіцієнт щорічного приросту:

.

де Pr — приріст населення протягом року; Pm — середня чисельність населення протягом року.

Одже, система населення налічує безліч показників, які впливають на її склад та розвиток. Геодемографічні процеси в світі ні на мить не зупиняються. Вони постійно рухаються, мають направлений розвиток у галузях, підгалузях та нижчих ланках. Їх взаємозв'язок з трудовими ресурсами дуже тісний та має в собі геодемографічну основу.