Корекційно-розвивальні заняття для дітей із розумовою відсталістю

Завдання: навчити дитину з психофізичною вадою сприймати себе як особистість, усвідомлювати власні можливості. Сформувати у дітей уміння співчувати іншим, конструктивно реагувати на розчарування та невдачі, самостійно приймати рішення, орієнтуватися в суспільному житті і вміти спілкуватися з іншими дітьми.

Обладнання: картки із зображенням облич, які виражають різні емоційні стани; папір; олівці; пухнасті іграшки (пташка, вовк, кіт); дитячий посуд; «чарівна» коробка; малюнки із зображенням машини, метеликів.

Хід заняття:

• 1. Організаційний етап.
• — Діти, де можуть траплятися дива? Правильно, у казці. Ми сьогодні з вами теж будемо мандрувати. Далеко нам доведеться добиратися, тому поїдемо на машині. Хто вміє керувати машиною? Адже ми їдемо в казку, де відбуваються різні дива… Ось вони почалися: зараз ми всі перетворюємося на водіїв.

Логоритмічна вправа «Ми — водії».

• — Їдем, їдем на машині. Натискаєм на педаль. Газ включаєм, виключаєм. Пильно дивимося вдаль. Двірники зчищають краплі. Вправо — вліво. Без води! У кабіну дмуха вітер. Водії ми — хоч куди!
• 2. Підготовчий етап.
• — Ось і казкова країна, де живе багато казкових героїв. Нас зустрічає казковий кіт Ананас.

Гра «Піжмурки».

Усі діти йдуть, танцюють, співають якусь пісеньку і ведуть «кота» із зав’язаними очима. Підводять його до дверей та пропонують узятися за ручку, а потім усі разом кажуть:

— Кіт, кіт Ананас! Ти лови три роки нас!

Після того, як діти проспівають останні слова, вони розбігаються в різні боки. «Кіт» має ловити дітей. Усі діти бігають поряд із «котом» та дражнять його.

3. Основна частина.

Гра «Слухай уважно».

— Подорожуємо далі по казковій країні.

Діти крокують під музику. Потім музика раптом припиняється, а учитель тихо вимовляє команду (сісти на стільці, піднести праву руку, присісти тощо). Гра виконується доти, доки діти уважно слухають і контролюють себе.

Гра «Емоційний словник».

— Діти, у казковій країні багато різних героїв. Давайте познайомимося з ними.

Перед дітьми розкладаються картки із зображеннями облич, які виражають різні емоційні стани. Дитині пропонується відповісти на запитання: «Які емоційні стани зображені на картках?» Після цього дитині пропонується згадати, коли вона сама була в такому стані. Як вона почувалася у цьому стані? Чи хотіла б вона повернутися в цей стан? Чи може цей вираз обличчя відображати стані іншої людини? Які стани в тебе ще бувають? Давай їх намалюємо.

Гра «Маленька пташка».

— Діти, ми на своєму шляху зустріли пташку. Вона потребує нашої допомоги.

Дітям по черзі дають у руки пухнасту пташку або іншу іграшку. Вчитель каже: «До тебе прилетіла маленька пташка. Вона така тендітна й беззахисна. Вона дуже боїться ворона! Підтримай її, поговори з нею, заспокой її».

Дитина бере до рук пташку, тримає її, говорить заспокійливі слова і заспокоюється сама.

Гра «Магазин посуду».

— Наш шлях привів нас до казкової крамниці.

Вчитель розставляє посуд на вітрині, а діти стають у чергу. Дитина просить продавця (вчителя) продати, наприклад, тарілку. Продавець «продає» лише тоді, коли покупець назве її колір і вкаже її місце на вітрині. Наприклад: «Продайте мені, будь ласка, зелену тарілку, яка стоїть на верхній полиці ліворуч». Гра закінчується, коли весь посуд буде куплений.

Гра «За що мене можна любити?».

— Діти, ми зустріли казкового вовка. Для того, щоб ми змогли подорожувати далі по казковій країні, необхідно кожному з вас назвати ті свої якості, за які, на ваш погляд, вас можна любити.

Гра «Вигадай собі ім'я».

— Діти, для того, щоб ми могли подорожувати далі, необхідно кожному вигадати собі ім'я, яке б він хотів мати.

Вчитель запитує в дітей, чому саме ці імена вони обирають, чому їм не подобаються їхні справжні імена.

Примітка: як правило, відмова від власного справжнього імені означає, що дитина незадоволена собою або намагається стати кращою (у своїй уяві), ніж вона є насправді.

Гра «Найдорожче у світі».

— Діти, у мене в руці чарівна коробка. У ній — найдорожче у світі. Підходьте до мене по черзі й дивіться у неї. Подумайте, що ж найдорожче у світі ви там побачили?

Гра «Створи свій танець».

— Діти, ми зустріли з вами чарівних метеликів, які весело кружляють у танці. Давайте й ми затанцюємо з ними.

Вчитель стає в коло. Під музику швидко виконує кілька танцювальних рухів, усі інші копіюють танець. Потім він торкається будь — якого учасника. Той виходить у центр і створює свій танець, а далі інші учасники.

Гра «Усмішка».

• — Діти, ми весело подорожували з вами по казковій країні. А зараз давайте уявимо собі, що ви дуже щасливі! Відчуйте, як ваша усмішка лине із серця та піднімається, торкається ваших губ. Ви усміхаєтеся! Гарного вам настрою!
• 4. Підсумок заняття.
• — Пора повертатися. А повернемося ми вже не на машині, а на повітряній кулі.

Вправа на дихання «Повітряна кулька».

Звучить спокійна музика. Діти сидять на стільчиках:

• — Відкиньтеся на спинку стільця, спина пряма і розслаблена, руки складені на грудях, щоб пальці сходилися;
• — Вдихніть глибоко повітря носом, уявіть, що ваш живіт — це повітряна кулька. Чим глибше вдихаєш, тим більша кулька. А зараз видихайте ротом, щоб повітря відлетіло з кульки;
• — Не поспішайте, повторіть. Дихаєте і уявляєте собі, як кулька наповнюється повітрям і стає все більша і більша;
• — Поволі видихайте ротом, неначе повітря виходить з кульки;
• — Зробіть паузу, порахуйте до п’яти;
• — Дихайте й відчувайте, як ви наповнюєтеся енергією й гарним настроєм.

Рефлексія:

• — Сподобалася вам подорож?
• — Що саме?
• — Що було важко виконувати?