Економічна ефективність методів управління ризиками

Зниження ризиковості господарсько-фінансової діяльності підприємства потребує постійного вивчення і аналізу кон’юнктури ринку, оновлення основних фондів і асортименту продукції, диверсифікації виробництва, удосконалення систем контролю, страхування і самострахування.

Вплив від здійснення зазначених заходів на зменшення ризиковості господарських операцій оцінюється за рівнем компенсації або ж усунення ризиків у майбутньому. Оцінка економічної ефективності впливу цих заходів на зниження ризиків здійснюється шляхом порівняння витрат на їх компенсацію з втратами від потенційних збитків. При плануванні фінансових коштів на упередження або ліквідацію наслідків ризиків потрібно пам’ятати, що організаційні заходи є ефективними до певної межі, перейшовши яку підприємство витрачає більше коштів на усунення ризиків порівняно із втратами від них. Тому в таких випадках доцільним є здійснення страхування, враховуючи що витрати на страхування майже завжди пропорційні ризику. Враховуючи особливості компенсаційних витрат при застосуванні різних методів управління ризиками, виникає необхідність у визначенні оптимального методу страхування, здійснюючи порівняльну оцінку кількох методів.

Оцінка порівняльної ефективності управління ризиками вимагає визначення критеріїв порівняння. В якості критерію може бути використана ціна на готову продукцію з визначеними нормативами ЇЇ мінімальних і максимальних відхилень від базового рівня. Іншим критерієм може бути прибутковість, за якою підприємство може контролювати прибуток залежно від цін і обсягів продажу товару у визначені проміжки часу.

Такі методи, як страхування і самострахування, насамперед спрямовані на усунення наслідків впливу несприятливих подій на фінансовий стан підприємства. Порівнюючи їх ефективність з іншими методами, потрібно визначити відповідний фінансовий параметр (наприклад, додатковий збиток, який загрожує банкрутством підприємству).

Здійснення господарське-фінансової діяльності сприяє перерозподілу грошових потоків і призводить до зміни вартості капіталу підприємства. Таку закономірність можна використати в якості критерію економічної ефективності, контролюючи зміну вартості капіталу на початок і кінець фінансового періоду. Механізмом контролю може бути система управління фінансами, яка в оперативному режимі здатна контролювати зміну цього параметра.

Управління ризиками інвестиційних проектів здійснюють за допомогою критерію чистої теперішньої вартості грошового потоку від вкладених інвестицій і коефіцієнта його окупності.

Якщо підприємство здійснює операції на ф’ючерсному ринку, то ризикованість своїх операцій воно може знизити за рахунок хеджування. Хеджові операції страхують від цінових і кредитних ризиків і сприяють збереженню цільової ціни або прибутку за рахунок здійснення серії операцій продаж — відкуп — продаж — підкуп контрактів. Причому купівля — продаж і їх відкуп повинні здійснюватися одночасно і в однакових обсягах.

Отже, визначення характеру ризиків, оцінка їх впливу на результати діяльності підприємства, обґрунтування оптимального методу оцінки економічної ефективності управління ризиками є одним з важливих завдань при плануванні господарсько-фінансової діяльності підприємства. Заздалегідь розроблена програма антикризових заходів створює передумови для успішного подолання кризових явищ з мінімальними втратами і отриматися цільового прибутку.