Злоякісні пухлини та їх роль в старінні імунітету

Злоякісна пухлина — це особлива патологічна форма проліферації клітин, спричиненої індукованими або спонтанними змінами генома клітини, що характеризується схильністю до неконтрольованого росту, незавершеної диференціації і формування віддалених метастазів [11].

Відомо, що в ракових клітинах надзвичайно активний і фермент теломераза. Його функція полягає в подовженні ДНК на кінцях хромосом, званих теломерами. Незважаючи на теломери довжина нормальної ДНК з кожним новим поділом клітини зменшується, і коли вона досягає мінімальної межі, клітина повинна загинути. У ракових клітках через активну роботу ферменту теломерази зменшення довжини ДНК невідбувається, тому вони безупинно діляться [12].

Клітини від переродження їх на ракові захищає процес старіння — поступово в клітинах «вимикається» один протеїновий каскад за іншим, що сприяє, наприклад, зниженню тих же енергетичних потреб людини (хоча суб'єктивно це сприймається як підвищена стомлюваність і зниження працездатності) [12].

Розрахунки показують, що у людей з тривалістю життя 70 років, пацюків (2,5? 3 роки) і мишей (2 ?2,5 року) частота новоутворень однакова і становить 30%. При нормалізації за кількістю клітин в організмі виявляється, що миші більш схильна до розвитку пухлин, ніж людина. Цей феномен схильні пояснювати тим, що в соматичних клітинах миші теломераза більш активна, ніж в клітинах людини, чому відповідає значно більша довжина теломер у миші в порівнянні з людиною. Разом з тим видова тривалість життя ссавців співвідноситься з ефективністю репарації ДНК і стійкістю їх клітин до окисного стресу. Так, в ДНК людини відновлення гуаніну, алкільованих канцерогенними нітрозв'язками, в сотні разів вище, ніж у миші, що пов’язано з більшою резистентністю людини до цих агенів. Аналіз даних про частоту раку у генетично модифікованих тварин із збільшеною тривалістю життя говорить про зниження у них частоти злоякісних новоутворень [13].

З кінця ХVIII ст. і аж до середини ХХ ст. в економічно розвинутих країнах поступово збільшувалася частота ракових захворювань. Частота усіх злоякісних новоутворень в США і багатьох інших країнах, включаючи Росію, помітно зростала з 1960 по 1990 рр. і у чоловіків, і у жінок, що збігалося зі збільшенням тривалості життя. З 90-х років ХХ ст. в найбільш економічно розвинених країнах, таких як США, Швеція і Данія, частота раку стала знижуватися. І саме в другій половині ХХ ст. в найбільш розвинених країнах змінився характер траєкторій смертності, що супроводжувалося зменшенням смертності в старечому віку. У той же час в інших країнах, наприклад у Росії, частота злоякісних новоутворень продовжує зростати. Очевидно, що збільшення тривалості життя сприятиме зниженню частоти злоякісних новоутворень [13].

Захворюваність на злоякісні новоутворення в країнах Європейського Союзу за останні 10 років знизилася на 15% у результаті втілення в життя програми «Європа проти раку», спрямованої на первинну профілактику злоякісних новоутворень. Основними її складовими є боротьба з курінням, модифікація харчування за рахунок збільшення споживання овочів і фруктів та зменшення споживання продуктів тваринного походження, зниження негативного впливу ультрафіолетових променів, виконання рекомендацій по скринінгу і ранній діагностиці злоякісних новоутворень [14].

Характер вікової смертності і, особливо, синхронність росту числа злоякісних новоутворень різних тканин і органів наводять на думку про існування головного єдиного чинника, що впливає на розвиток пухлинного процесу незалежно від локалізацій [15].

Коефіцієнт смертності, число смертей на 100 тис. чол.

вік, років.

Рис 2.1 Вікова смертність чоловіків РФ від злоякісних новоутворень деяких локалізацій (2008)

1 — трахеї, легенів і бронхів; 2 — шлунка; 3 — губ, ротової порожнини і глотки; 4 — гортані; 5 — лейкози; 6 — передміхурової залози Коефіцієнт смертності, число смертей на 100 тис. чол.

вік, років.

Рис. 2.1 Вікова смертність жінок РФ від злоякісних новоутворень деяких локалізацій (2008)

1 — трахеї, легенів і бронхів; 2 — шлунка; 3 — губ, ротової порожнини іглотки; 4 — гортані; 5 — лейкози; 6 — молочні залози Все це вказує на те, що при всьому різноманітті онкологічних захворювань, їх причин та механізмів визначальну роль у розвитку відіграє один і той же фактор (вікове ослаблення захисних систем організму) [15].