Висновки. 
Розвиток учнів молодшого шкільного віку в процесі інструментального музикування

Наслідки теоретичного аналізу проблеми розвитку образного мислення молодших школярів засобом інструментального музикування дають підставу зробити наступні висновки та узагальнення.

1. Аналіз науково-методичної літератури переконує в тому, що проблемі розвитку образного мислення в молодших школярів вчені і педагоги-практики надають суттєвого значення. Вони підкреслюють, формувати образне мислення учнів означає виховувати потребу в знаннях, збагачувати дітей системою знань, умінь і навичок, сучасними способами пізнання навколишнього світу.

Ми розглядаємо процес мислення як розумову, інтелектуальну, а також духовно-практичну діяльність людини, зумовлену потребою зрозуміти і засвоїти закони організації і функціонування світу, розкрити сутність певних закономірностей і зв’язків у ньому через знаходження нових шляхів у реалізації певних ідей, вирішенні проблемних ситуацій. Мислення має суспільну природу, розвивається в процесі діяльності і його розвиток залежить від кількості і якості отриманих і засвоєних індивідом знань.

Образне мислення є одним з видів мислення в його загальному розумінні. Воно визначається нами як процес усвідомлення індивідом художніх образів і здатністю його до оперування ними в художньо-творчій діяльності. А навчальний процес на уроках музики в загальноосвітніх школах створює сприятливі умови для його успішного розвитку завдяки можливості одночасного втілення отриманих учнями знань безпосередньо в їх практичній діяльності.

• 2. У численних дослідженнях встановлено, що молодший шкільний вік є особливо сензитивним стосовно розвитку образного мислення. Мислення є домінуючою функцією у молодшому шкільному віці, але переважає наочно-образне мислення.
• 3. У формуванні образного мислення молодших школярів гра на найпростіших музичних інструментах давно визнана плідною. Успішне використання деяких музичних інструментів у сучасних загальноосвітніх школах доводить як ефективність, доцільність, так і життєвість цього виду дитячого музикування. Оркестрове чи ансамблеве музикування — це одна з ефективних форм розвитку образного мислення у дітей. Застосування дитячих музичних іграшок та інструментів на уроках музики у молодшій школі є одним з найцікавіших засобів не тільки образного мислення, але й розвитку музичних здібностей дитини, музикальності та музичного виховання у цілому. Музикування на дитячих музичних інструментах відкриває перед дитиною широкі можливості для самовираження, відчутно стимулює розвиток її образного мислення, залучає до мистецтва.
• 4. У процесі пошукового етапу було визначено критерії та показники сформованості образного мислення у молодших школярів.

Критерії:

• — мотиваційно-ціннісний, що свідчив про бажання займатись мистецтвом, про те, яку цінність має мистецтво для дитини і про здатність її до адекватної оцінки художньо-мистецького твору;
• — раціонально-когнітивний, який виявляв обізнаність дитини в елементарних відомостях з музичної грамоти, та ступінь осмисленості сприймання художніх образів;
• — емоційно-емпатичний, спрямований на визначення інтенсивності переживання учнями музики, відповідності їх емоційно-чуттєвої реакції змістовим характеристикам твору;
• — творчо-діяльнісний, що передбачав з’ясування здатності школярів використовувати творчий підхід до вирішення проблем, пов’язаних із процесом сприймання творів мистецтва і власної творчості

Основними показниками сформованості образного мислення було визначено такі:

• — наявність концентрованої уваги і зосередженості в процесі сприймання навчального матеріалу і виконавської діяльності школярів. Цей показник стосувався мотиваційно-ціннісного, та творчо-діяльнісного критеріїв;
• — повнота відповіді учнів на питання вчителя про елементи музичної грамоти, про доступні дітям мистецькі закономірності. Цей показник стосувався раціонально-когнітивного критерію;
• — адекватність словесних характеристик змісту художніх образів. Цей показник стосувався раціонально-когнітивного, емоційно-емпатичного та мотиваційно-ціннісного критеріїв;
• — вияв зацікавленого ставлення до сприймання і відтворення мистецтва, зокрема у процесі гри на дитячих музичних інструментах. Цей показник стосувався раціонально-когнітивного, емоційно-емпатичного та мотиваційно-ціннісного;
• — відповідність міміки і жестів характеру художніх образів при їх сприйманні чи відтворенні. Цей показник стосувався раціонально-когнітивного, емоційно-емпатичного та творчо-діяльнісного критеріїв;
• — активність (динамічність та успішність) у процесі музично-художньої діяльності на уроці. Цей показник стосувався всіх критеріїв.

Відповідно до критеріїв та показників нами було визначено три рівні сформованості образного мислення учнів молодшого шкільного віку: високий, середній та низький.

• 5. Констатувальний експеримент засвідчив недостатній рівень розвитку образного мислення дітей молодшого шкільного віку. За його результатами, спираючись на розроблені критерії визначення рівня сформованості образного мислення, було визначено, що більша половина учнів виявила середній рівень розвитку творчих здібностей (66,1%), тоді як високий рівень показував 21,4%, а низький — 12,5% учнів, що прийняли участь у експерименті.
• 6. Автором дипломної роботи було запропоновано систему роботи по розвитку образного мислення учнів молодшого шкільного віку. В процесі дослідно-експериментальної роботи з’ясовано, що педагогічне керівництво розвитком образного мислення учнів на уроках музики та в позаурочний час має набувати рис цілеспрямованого підходу до забезпечення учнів теоретичними і практичними знаннями і вміннями щодо дитячих музичних інструментів-іграшок, активізації образного мислення на основі застосування творчих вправ, ігор, залучення до публічної виконавської діяльності, залучення учнів до участі у ансамблі або оркестрі дитячих музичних інструментів.
• 7. Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи засвідчив ефективність запропонованої системи роботи по розвитку образного мислення учнів молодшого шкільного віку. У 28,5% учасників експерименту було виявлено високий рівень розвитку образного мислення, у 71,5% - середній, низького рівня не було виявлено.