Експериментальне дослідження педагогічних умов морального виховання молодших школярів у навчально-виховному процесі

Опис організації і методики дослідження

Практична частина дослідження була проведена в Барвінківській гімназії № 1 м. Барвінкового, Харківської області, за участю 40 учнів початкових класів. Мета експериментальної роботи полягає у ознайомленні з моральними якостями учнів та проведення аналізу ефективності роботи вчителя, щодо формування в молодших школярів данних якостей у навчальновиховному процесі. Дослідження складається з трьох етапів: констатуального, формувального та контрольного.

Під час експериментального дослідження були поставлені наступні завдання:

• 1. Визначення початкового рівня моральних уявлень, що складаються з особистого досвіду дітей.
• 2. Виявлення процентного співвідношення учнів з різним рівнем моральних уявлень.
• 3. Визначити ступінь ефективності педагогічних умов у процесі формування моральних якостей у ході урочної та позаурочної роботи.

На першому етапі експерименту в бесіді з завучем був виявлений вчитель, який проводить цілеспрямовану роботу з формування моральної поведінки у дітей (2Б клас). Інший вчитель був обраний нами довільно (2А клас).

На етапі формувального експерименту були визначені методи і прийоми роботи вчителів, щодо морального виховання, і проведено анкетування учнів.

У бесіді з вибраними нами вчителями з’ясувалося, що вчитель 2Б класу в роботі з формування морального поведінки використовує безліч різноманітних методів і прийомів:

• 1. Етичні бесіди (на уроках позакласного читання, якщо дозволяєматеріал, в позаурочний час).
• 2. Розповіді на етичну тему.
• 3. Диспути (проводяться раз на місяць, при цьому діти обирають тему із запропонованих учителем).
• 4. Письмові роздуми на моральну тему (деякі з творів зачитуються перед класом).
• 5. Приклад (герої художніх творів, герої кінофільмів і т.п.).
• 6. Зустрічі з «цікавими» людьми (в клас приходили актори, міліціонер, лікар, військовий).

Учитель 2А класу — такі:

• 1. Роз’яснення (в основному індивідуальне, після здійснення поганого вчинку).
• 2. Розповідь на етичну тему.
• 3. Твори на моральну тему (деякі також зачитуються вголос).
• 4. Приклади з життя.

Ми бачимо, що більша різноманітність методів формування морального поведінки у вчителя 2Б класу. Перевірити положення висунутої гіпотези про використання різноманітних методів і прийомів для підвищення ефективності роботи з формування моральної поведінки можна шляхом, виявлення рівня сформованості моральних мотивів учнів данних вчителів.

Розглянемо приблизний перелік основних вимог стосовно молодших школярів. Від них вимагається:

• — знати, що вони громадяни своєї країни;
• — вміти виховувати в собі волю та мужність, твердий характер і цілеспрямованість, доброту і вимогливість, здатність не піддаватися спокусам наживи;
• — любити Батьківщину, людей, здатних своєю працею беззавітно служити народу і міцно тримати своє слово;
• — дружити з хлопцями всіх національностей вірно і віддано;
• — бути принциповим, вимогливим і чистим у дружбі;
• — боротися з проявами в собі і своїх товаришів марнославства, самовдоволення, жорстокості, байдужості до людей і справі;
• — берегти свою людську гідність і честь; все добро, створене народом, охороняти і відновлювати пам’ятники культури;
• — допомагати всім, хто потрапив у біду, і не вимагати нагороди за добрий вчинок;
• — проявляти доброту і дбайливість про людей у повсякденному житті.

На етапі контрольного експерименту ми порівняли відповіді обох класів, провели аналіз та інтерпретацію даних (Таблиця 2.1 Результати анкетування), графічно зобразили результати (Діаграма 2.1 2А клас, Діаграма 2.2. 2Б клас).