Висновки. 
Моральне виховання молодших школярів у психолого-педагогічній літературі

1. Проблему морального виховання досліджували і філософи, і психологи, педагоги — вчені. Але і зараз вона достатньо актуальна.

Працюючи над проблемою морального виховання молодших школярів ми вивчили психолого-педагогічну літературу з даної проблеми, розглянули сутність, зміст і основні поняття морального виховання, розкрили особливості та умови морального виховання в молодшому шкільному віці, вивчили зміст виховної роботи вчителя з формування моральних якостей школярів у навчальній діяльності, справили аналіз, а потім і узагальнення різних поглядів на дану проблему в літературі і прийшли до наступних висновків:

Моральне виховання — цілеспрямований двосторонній процес формування моральної свідомості, розвитку моральних почуттів і вироблення навичок і звичок моральної поведінки. Воно включає формування моральної свідомості, виховання і розвиток моральних почуттів, вироблення умінь і звичок моральної поведінки. Поведінка морально, якщо людина зважує, продумує свої дії, надходить зі знанням справи, вибираючи вірний шлях вирішення що стоїть перед ним проблеми. Моральна поведінка особистості має наступну послідовність: життєва ситуація — породжене нею морально — чуттєве переживання — моральне осмислення ситуації і мотивів поведінки, вибір і прийняття рішень — вольовий стимул — вчинок. Найважливішим засобом морального виховання є використання створених в культурі на різних етапах історичного розвитку моральних ідеалів, тобто зразків моральної поведінки, до якого прагне людина. Специфічною особливістю процесу морального виховання слід вважати те, що він тривалий і безперервний, а результати його відстрочені в часі. Процес морального виховання динамічний і творчий. Основними критеріями моральності людини можуть бути його переконання, моральні принципи, ціннісні орієнтації, а також вчинки по відношенню до близьких і незнайомим людям. Ми вважаємо, що моральним слід вважати таку людину, для якого норми, правила і вимоги моралі виступають як його власні погляди і переконання, як звичні форми поведінки.

2. Молодший шкільний вік — етап розвитку дитини, який відповідає періоду навчання в початковій школі. Провідним видом діяльності в даному віці стає навчання, хоча як і раніше багато часу діти приділяють грі. У цьому віці продовжують розвиватися самооцінка, мислення, мова, пам’ять, увагу, активно розвиваються елементи соціальних почуттів, формуються навички суспільної поведінки. Найбільш явні відмінності дітей пов’язані з їх підготовкою та індивідуальними особливостями. Головним мірилом, що визначає положення дитини в групі однолітків, стає оцінка вчителя, успіхи в навчанні.

Молодший шкільний вік характеризується також підвищеною сприйнятливістю до засвоєння моральних правил і норм. Моральне розвиток молодших школярів відрізняється помітним своєрідністю. У їх моральній свідомості переважають імперативні (наказові) елементи, що обумовлюються вказівками, порадами і вимогами вчителя, діти з більшою довірою ставляться до дорослих. Вони починають активно, самостійно розбиратися в різних життєвих ситуаціях, але при цьому їх оцінка подій, вчинків часто носить ситуативний характер. Важливу роль у моральному розвитку дитини відіграє емпатія. Працюючи над проблемами морального виховання дітей потрібно враховувати їх вікові і психосоціальні особливості. Навчання в школі - це, перш за все, формування моральної особистості. Навчальна діяльність має всі можливості, що дозволяють розвивати в учнів моральні якості особистості в процесі вивчення будь-якого предмета.

Ми з’ясували, що методи морального виховання виступають у складній і суперечливій єдності.

3. Результати експериментальної роботи з вивчення й удосконалення морального досвіду молодших школярів підтвердили висунуту нами гіпотезу.

Ми прийшли до висновку, що успішному формуванню моральних якостей сприяють:

• — особистий приклад вчителя;
• — повне розкриття і розуміння змісту моральності, значимості в суспільстві і самій особистості;
• — використання різних форм, методів і видів морального виховання.

Так само компоненти сприяють формуванню моральної свідомості, почуттів, мислення, включені у зміст роботи.

Завершуючи наше дослідження ми можемо сказати наступне, моральне виховання — безперервний процес, він починається з народження людини і продовжується все життя, і спрямований на оволодіння людьми правилами і нормами поведінки. На перший погляд може здатися, що не можна позначити якісь періоди в цьому єдиному безупинному процесі. І, тим не менше, це можливо і доцільно. Моральний розвиток дитини посідає провідне місце у формуванні всебічно розвиненої особистості, має великий вплив і на розумовий розвиток, і на трудову підготовку, і на фізичний розвиток і виховання естетичних почуттів та інтересів.

Моральне виховання молодших школярів має стати одним з обов’язкових компонентів освітнього процесу вчителя. Школа для дитини — та адаптивна середа, моральна атмосфера якої обумовить його ціннісні орієнтації. Тому важливо, щоб моральна виховна система взаємодіяла з усіма компонентами шкільного життя: уроком, зміною, позаурочної діяльністю, пронизувала все життя дітей моральним змістом, все це має зробити для них вчитель. Саме тому вчитель, вирішуючи завдання виховання, повиннен спертися на розумне і моральне в людині, допомогти кожному вихованцю визначити ціннісні основи власної життєдіяльності, знайти почуття відповідальності за збереження моральних засад суспільства. Цьому допоможе моральне виховання, органічно вплетене у навчально-виховний процес і що становить його невід'ємну частину.