Методи термічної стерилізації
Кип’ятінням стерилізують дрібні металеві або скляні предмети — шприци, голки, скляні трубки та ін. При цьому гинуть вегетативні форми мікроорганізмів і частина спор. Кип’ятінням у дистиляті стерилізують мембранні фільтри. Режим стерилізації для мембранних фільтрів 30−60 хв. З моменту енергійного закипання води. У мікробіологічній практиці таким засобом стерилізації користуються рідко у зв’язку… Читати ще >
Методи термічної стерилізації (реферат, курсова, диплом, контрольна)
До методів термічної стерилізації відносяться:
- 1) фламбірування,
- 2) кип’ятіння,
- 3) стерилізація сухим жаром,
- 4) стерилізація текучою парою,
- 5) стерилізація парою під тиском,
- 6) пастеризація,
- 7) дробна стерилізація та тиндалізація.
Фламбірування
Фламбірування (від нім. flamme — полум’я) — прожарювання в полум'ї дрібних металевих або скляних предметів. Найбільш швидкий і доступний метод стерилізації.
Проте його використання обмежується тільки термостійкими матеріалами. В такий спосіб стерилізують бактеріологічні петлі, металеві пінцети, скляні шпателі, палички, скельця, фарфорові ступки та інші інструменти. При прожарюванні згорають всі мікроорганізми (вегетативні та спорові форми).
Це швидкий і надійний спосіб стерилізації. Після прожарювання охолоджені предмети не можна класти на стіл; їх слід тримати так, щоб вони не торкалися інших предметів.
Кип’ятіння
Кип’ятіння є одним з найпростіших способів стерилізації.
Проводиться в стерилізаторі (рис. 1) — металевій прямокутній коробці з кришкою і сіткою на дні для розташування предметів, що стерилізуються. Наливають в нього воду та нагрівають до кипіння.
Кип’ятіння триває від 15−30 хв. до 2 г. при температурі біля 100 °C.
Рис. 1. Стерилізатор
Кип’ятінням стерилізують дрібні металеві або скляні предмети — шприци, голки, скляні трубки та ін. При цьому гинуть вегетативні форми мікроорганізмів і частина спор. Кип’ятінням у дистиляті стерилізують мембранні фільтри. Режим стерилізації для мембранних фільтрів 30−60 хв. З моменту енергійного закипання води. У мікробіологічній практиці таким засобом стерилізації користуються рідко у зв’язку з тим, що тривале кип’ятіння може пошкодити оброблюваний матеріал, а скорочення часу кип’ятіння може не забезпечити стерильності.