Фактура, як засіб виразності художнього твору

Значення передачі фактури й матеріальності в мистецтві

Фактура — це одне із властивостей предметного світу, поряд з формою й кольором, що допомагає орієнтуватися в навколишній дійсності, а також одне із засобів вираження художнього образа добутку. Фактура — це характер поверхні предмета, що визначається властивостями матеріалу, з якого він полягає, і способом його обробки. Так, фактура каменю або дерева залежно від завдань автора й створюваного художнього образа може стати гладкою, що дає блиск, або залишитися шорсткуватої, грубо обробленою.

Характер поверхні, або фактуру, ми сприймаємо звичайно візуально — як вона відбиває або поглинає світло, а також дотиково — проводячи рукою по предмету. Одного разу стикнувшись із фактурою або яким-небудь матеріалом, ми надовго зберігаємо відчуття від його поверхні й легко відтворюємо це відчуття. Асоціації, навіяні тією або іншою фактурою, можуть протягом тривалого часу залишатися в нашій пам’яті. Так, матеріальне (фактура) народжує духовне, а духовне, у свою чергу, зберігає пам’ять про матеріальний. Наприклад, агресивні, жорстокі образи зв’язані в нас скоріше із блискучими, колючими фактурами, ніж з м’якими й пухнатими. А м’які, шорсткуваті або в окремих випадках грузлі фактури асоціюються зі спокоєм і тишею. От чому для прикраси свого житла й себе самого людина звичайно використовувала «теплі» фактури: дерево з його різноманітним ступенем обробки, фактуру тканини, різні фактури плетива (вовняне, берестяне, рогожане, лляне), фактури шкір і хутра, глиняні фактури кераміки і т.д. Можна перелічити ще ряд фактур різних матеріалів, які широко застосовувалися й зараз активно використовуються у творах мистецтва. Це кістка, фактури металів (кутого, карбованого, отриманого в процесі лиття), каменю, скла і т.д.

Фактура, як і колір, має фізичну характеристику, а також має естетичну виразність. Фактура може викликати у глядача різні емоційні відчуття, чинити на нього психологічний вплив. Вона може бути приємною й неприємною, неспокійною й монотонною, радісною й нудною, розкішною й корявою, ніжною й колючою. У комбінації з формою фактура об'єму або плями може значно підсилити вплив на глядача, на його чуттєво-емоційне сприйняття, викликати певні образи, спогади, асоціації.

Різноманітність і неповторність фактур дають широкі можливості для створення художнього образа. Правильний вибір фактури, а виходить, правильний вибір матеріалу і його обробки, допоможе в створенні образа. Фактура, як і колір, не може існувати без форми. Важко уявити собі форму без кольору, але фактуру поза конкретним матеріалом і форми представити просто неможливо.

Відповідність форми й фактури, їх єдність — одна з найважливіших проблем, яку необхідно розв’язати художнику. Наприклад, автору потрібна для розв’язку певного образу важка, нерухлива форма. І фактура повинна відповідати цьому завданню: рваний камінь, залізобетон, неполірований метал і т.д. Якщо ж необхідно виразити легкий, романтичний образ, то вибір матеріалу або комбінації декількох матеріалів і рівень їх обробки повинні відповідати даному образу й формі: шовкові тканини, скляні нитки, відбиття дзеркал і т.д.

Відповідність повинна існувати також між фактурою й кольором. Наприклад, для створення образа необхідний жовтий колір. Але він може бути блискучим або матовим, мати колючу або грузлу фактуру. Він може за рахунок фактури виявитися важким або легким, тим самим підсиливши виразність образа.

Але фактуру, так само як колір і форму, по-різному змушують звучати світло й освітлення. Освітлення — це ще один із засобів вираження художнього образа. При різному освітленні неоднаково будуть працювати не тільки об'ємна форма, але й фактура. Пряме, яскраве висвітлення чітко виявить об'єм, різко підкреслить усі нерівності поверхні, змусить блікувати гладкі фактури. Для створення іншого образа буде потрібно розсіяне освітлення, що зм’якшує форму і її незграбність, що дає фактурі глибину, що підкреслює її природність. Так, застосовуючи різний ступінь освітленості, міняючи кількість джерел світла, їх напрямку, можна поглибити характеристику створеного художнього образа, збагатити його.