Загальна характеристика ляльки-мотанки
В деяких регіонах України теж зберігся подібний обряд. «Куклою» на_ Черкащині та Київщині називали" в народі жмут стиглого колосся, останній, який залишають на вижатому полі і закручують за рухом сонця. Це робиться, аби наступного року теж був добрий врожай. '. Лялька, як дитяча іграшка і оберіг родини й роду, як могутній магічний талісман га символ зв’язку між поколіннями, знана в багатьох… Читати ще >
Загальна характеристика ляльки-мотанки (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Традиційність народна лялька
Лялька, як дитяча іграшка і оберіг родини й роду, як могутній магічний талісман га символ зв’язку між поколіннями, знана в багатьох традиційних культурах земної кулі від Аляски до Австралії, від Африки до України.
Головне призначення ляльки — берегти душу свого власника від зла й нечистих помислів. Іноді з рук майстра народжувалися ляльки, про які складалися легенди, і передавалися від матері до дочки, як священний переказ.
Також у традиційних обрядах народів Європи прослідковується тісний зв’язок процесу виготовлення ляльки з продовженням роду га ритуалами родючості. Колись на всій території, що її нині вчені-дослідники називають «Старою Європою» — від Карпат до Північної Італії - існував культ Великої Праматері, яка народила все суще, яка береже життя і оновлює його. Образ Богині ми зустрічаємо на критських амфорах, і при розкопках Трипільської культури, в священних космогонічних піснях, які дійшли до нас під назвою «колядок» і у веселих новорічно-маланкових переодя! аннях. Все це — відгомін древнього праєвропейського культу Великої Богині, єдиної в трьох лицях — Діви, Матері і Баби — прародительки. всього живого на Землі і матері всіх людей.
Наприклад, у деяких місцевостях Європи раніше — а подекуди й дотепер — здійснювали на честь закінчення жнив такий обряд: виготовляли спеціальну ляльку, закладали у неї останній зрізаний колос або останній сніп з поля, і потім цю ляльку зберігали на почесному місці в домі, до наступного урожаю.
В деяких регіонах України теж зберігся подібний обряд. «Куклою» на_ Черкащині та Київщині називали" в народі жмут стиглого колосся, останній, який залишають на вижатому полі і закручують за рухом сонця. Це робиться, аби наступного року теж був добрий врожай. '.
Але є лялька, яку в тій чи іншій формі знали на всіх континентах. Це мотана, або вузлова лялька, виготовлена з м’якого матеріалу — шкіри або тканини і з ниток Очевидно, перші такі ляльки робили з трави або соломи, а згодом, з поширенням ткацтва, почали використовувати тканину і прядиво.
В Україні її знають, як ляльку-мотанку, і тут вона відома з незапам’ятних часів; своїми витоками сягає чи не в добу Трипільської цивілізації.