Вступ. 
Утворення чорнозему потужного малогумусного в районі станціі Суми

У навколишньому світі є багато дивовижних явищ. Деякі з них привертають нашу увагу своєю надзвичайністю. Інші здаються нам настільки звичайними, що не викликають ні здивувань ні особливої зацікавленості. А, між іншим, варто лише уважно придивитися до них, як вони вразять нашу свідомість і примусять глибоко замислитися. Ось до таких надзвичайних, унікальних природних утворень відноситься грунт. Насправді, хіба не диво, що цей не примітний на перший погляд сіруватий поверхневий шар земної суші є головним джерелом і основою виробництва продуктів харчування та сировини для багатьох галузей народного господарства. Після переходу до землеробства грунт стає одним з основних джерел людської діяльності.

Разом з рослинністю ґрунтовий покрив має велике значення для збереження біосфери, якості та чистоти повітря, води, їжі, здоров’я населення. Поряд з рослинами грунт приймає активну участь у виробництві необхідної людині біологічної продукції, в акумуляції та розподілі космічної енергії у процесі фотосинтезу, забезпеченні оптимального балансу кисню в атмосфері, а також є екраном, який запобігає геохімічному стоку в світовий океан з біосфери важливих біохімічних елементів. Крім того ґрунтовий покрив відіграє роль фізико-хімічного і біологічного поглинача та нейтралізатора багатьох речовин, які забруднюють середовище.

Що ж таке ґрунт?

В сучасному ґрунтознавстві вживається таке визначення ґрунту: ґрунт — це складна поліфункціональна і полікомпонентна відкрита багатофазна структурна система в поверхневому шарі вивітрювання гірських порід, яка є комплексною функцією гірської породи, організмів, клімату, рельєфу та часу і наділена специфічною властивістю — родючістю. Під родючістю ґрунту розуміють його здатність задовольняти потребу рослини в елементах живлення, воді, забезпечувати їх кореневі системи повітрям, сприятливими фізичними умовами і фізико — хімічним середовищем.

В ґрунті та у верхніх горизонтах породи відбувається біологічний кругообіг речовин. Рослини добувають з товщини породи необхідні їм поживні елементи, які спочатку накопичуються в живій речовині, а після відмирання рослини потрапляють в верхні шари ґрунту. Тут рослинні рештки піддаються переробці спочатку ґрунтовими тваринами, а потім численними мікроорганізмами. В результаті складних біохімічних процесів утворюється специфічна для ґрунту речовина — гумус. Гумус виконує роль носія родючості ґрунту, в ньому сконцентрована найактивніша частина сонячної енергії, яка накопичується в ґрунті. Ґрунт з його запасами гумусу, певною структурою, родючістю є найціннішим природним ресурсом. Як відзначає В. А. Ковда, ґрунтовий покрив Землі - найважливіший компонент екологічних систем суші і біосфери в цілому. Ґрунтова оболонка являє собою незамінну частину механізму біосфери, є фіксатором, акумулятором і розподільником енергії через фотосинтез рослин, екраном, який утримує в біосфері найважливіші елементи від геохімічного стоку в океан і пустелі, універсальним біологічним поглиначем, руйнівником і нейтралізатором різних забруднювальних речовин.

На сучасному етапі розвитку людського суспільства, коли в результаті науково — технічного прогресу, вплив антропогенного фактору на навколишнє середовище набув колосальних масштабів, біосферна оболонка земної кулі зазнала значних якісних змін, які привели до створення ноосфери (від грец. хьпт — розум і ьцaфсa — куля) — оболонка земної кулі, де відбувається взаємодія природи і людського суспільства. Формування ноосфери відбувається в умовах складних взаємовідносин і взаємозв'язків природи і суспільства, дедалі більшого впливу людської діяльності на навколишнє середовище. Важливими факторами утворення ноосфери є соціально — економічні умови життя людини, зокрема її виробнича та наукова діяльність.

Людина, пізнаючи закони природи й суспільства і вдосконалюючи техніку, сама будучи часткою природи, активно впливає на її перетворення. Тому господарську діяльність людства потрібно корегувати з науковими законами щодо охорони довкілля.

Людина в результаті своєї господарської діяльності суттєво впливає на ґрунтоутворювальні процеси, а через них на властивості і родючість ґрунту. Насадження та вирубка лісів, вирощування сільськогосподарських культур змінюють склад природної рослинності; зрошення та осушення змінює режим зволоження і т.п. Не менш шкідливий вплив на ґрунт спричиняють прийоми його обробітку, застосування добрив і хімічної меліорації (вапнування та гіпсування).

Отже ґрунт не тільки предмет праці, але й до певної міри її продукт.

З історії людського суспільства відомо, коли впродовж століть, а в деяких районах навіть тисячоліть, людина ефективно використовує ґрунт, не руйнуючи, а навіть підвищуючи його родючість. Але відома й інша сторона діяльності людини, в результаті якої було безповоротно зруйновано і загублено більше продуктивних ґрунтів, ніж тепер розорюється у всьому світі (В.А. Ковда, 1981).І на сучасному етапі розвитку людського суспільства в результаті різних деградаційних процесів щорічно без вороття втрачається 6−7 млн га орних земель.

Зберегти ґрунти для прийдешніх поколінь — найголовніша задача сьогодення, адже вони не тільки джерело надходження продуктів харчування, але і важливий компонент стійкості біосфери. Для раціонального використання земельних ресурсів країни і раціональної хімізації землеробства необхідно добре вивчити якісний стан сільськогосподарських угідь — типи і види ґрунтів, їх механічний склад, вміст засвоюваних форм макроі мікроелементів, ступінь еродованості, засолення, заболочення та ін.

Ціль курсової роботиохарактеризувати походження, склад, властивості чорнозему мощного мало гумусного в районі станціі Суми. Оцінити вологозабеспеченність культури кукурудзи, на досліджуваній території за… рік.