Психологічні чинники небезпеки

Аналіз статистичних даних та висновки експертів в галузі безпеки життєдіяльності дозволяють стверджувати, що від 60 до 90% травм у побуті та на виробництві відбувається з вини самих потерпілих.

Чинники, що стійко підвищують індивідуальну імовірність наразитись на небезпеку. Стійко підвищують імовірність наразитись на небезпеку постійні функціональні зміни в нервовій системі або інших системах, що мають хворобливий характер або близький до цього стан. Такі зміни не означають непрацездатності, однак можуть чинити несприятливий вплив на людину з точки зору її безпеки (наприклад, головні болі, серцеві захворювання, цукровий діабет та ін) Серед них основні такі:

• 1) вади органів чуття, наприклад, частка втрати зору, слуху.
• 2) порушенні зв’язки між сенсорними та руховими центрами вищих відділів нервової системи. Внаслідок таких порушень людина не здатна з необхідною швидкістю та точністю реагувати на зовнішні впливи, що сприймаються її органами чуття.
• 3) дефекти, що виникають в узгодженості координації рухів. Такі порушення часто виникають особливо тонких та складних рухів рук.
• 4) неврівноваженість емоційних процесів
• 5) пагубна пристрасть до алкоголю, наркотиків
• 6) незадоволеність роботою, відсутність інтересу до неї.

Поряд з чинниками, що стійко підвищують індивідуальну імовірність наразитись на небезпеку, існують також чинники, які або проявляються лише в певні періоди трудового процесу, або впливають на поведінку людини протягом короткого часу (кількох годин чи навіть хвилин). Досвідченість суттєво впливає на вміння працівника правильно розподілити увагу. Знаючи процес у всіх деталях, він краще пристосовує свою увагу до вимог роботи, зменшуючи її концентрацію, де це можливо, і тим самим дає своєрідний відпочинок нервовій системі.

• 1) Необережність — це чинник, який підвищує імовірність наразити на небезпеку в певний момент часу не лише самого працівника, а й цілий виробничий колектив. Протилежний чинник — обережність.
• 2) Досвідченість — із досвідом працівник вчиться правильно розподіляти увагу, менше втомлюється
• 3) Втома. З точки зору безпеки життєдіяльності втома є досить значним чинником. Як правило розрізняють фізіологічну та психічну втому.
• 4) Емоційні впливи. Напружений психічний стан, спричинений будь-якими емоційними потрясіннями тимчасово підвищує індивідуальну імовірність наразитись на небезпеку. Так, після конфліктних ситуацій, сварок, сімейних чвар, у багатьох людей протягом кількох днів відзначається нестриманість, хвилювання, що негативно відбивається на тканинах психічних процесах, таких як увага, мислення, швидкість сенсомоторних реакцій.