Облік та розподіл загальновиробничих витрат при формуванні собівартості реалізованої продукції
Витрати за статтями загальновиробничих витрат «Ремонт будівель, споруд, інвентаря», «Утримання апарату управління цеху», «Утримання іншого цехового персоналу» і «Амортизація будівель, споруд, інвентаря цеху» відносяться на рахунок № 91 «Загальновиробничі витрати» в кошторисно-нормалізованому порядку, виходячи з планового обсягу випуску продукції та норм витрат із відповідних статей, передбачених… Читати ще >
Облік та розподіл загальновиробничих витрат при формуванні собівартості реалізованої продукції (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Облік загальновиробничих витрат на організацію виробництва та управління цехами, дільницями, відділеннями, бригадами та іншими підрозділами основного і допоміжного виробництва, також витрати на утримання та експлуатацію машин та устаткування ведеться на рахунку 91 «Загальновиробничі витрати «. Рахунок 91 — активний, витратний, збірно-розподільчий, призначений для обліку господарських процесів.
Загальна схема організації обліку загальновиробничих витрат представлена на рисунку 2.1.
Облік загальновиробничих витрат здійснюється на основі зведених документів про витрати, в яких накопичуються дані із первинних документів по обліку витрачання виробничих запасів, нарахування заробітної плати, про рух основних засобів і інших необоротних активів, накладних, актів про виконані роботи і послуги, авансових звітів і інші. До зведених документів по обліку витрат відносяться: відомість розподілу матеріалів, відомість розподілу заробітної плати, відомість нарахування амортизації основних засобів, відомість нарахування амортизації інших необоротних активів, листки-розшифровки по обліку грошових витрат.
Рис. 2.1 Загальна схема організації обліку загальновиробничих витрат
При плануванні та обліку загальновиробничі витрати поділяються на змінні та постійні. Змінні та постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, машино-годин, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо. Змінні витрати повністю списуються на виробничу собівартість продукції. Змінні загальновиробничі витрати визначаються за фактичними обліковими даними. Наприклад: електроенергія при незмінних тарифах буде рости прямо пропорційно росту обсягу виробництва.
Постійні витрати в межах нормальної потужності відносяться на виробництво, а нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до собівартості реалізованої продукції.
Порядок розподілу загальновиробничих витрат відповідно до П (С)БО 16 «Витрати» наведено на рисунку 2.2:
Рис. 2.2 Розподіл загальновиробничих витрат
Розподіл загальновиробничих витрат проводиться в порядку, встановленому П (С)БО 16. Виходячи з очікуваного обсягу виробництва на один або декілька років, визначаються нормальний та фактичний рівень виробничої потужності і сума змінних та постійних загальновиробничих витрат.
Змінні та постійні витрати беруться фактичні за минулі періоди. Якщо підприємство не веде окремого обліку постійних і змінних витрат, або за обліковими даними неможливо визначити фактичну суму таких витрат, то для визначення змінних витрат може бути визначена питома вага цих витрат на одиницю продукції.
Розраховуються коефіцієнти (нормативи) розподілу постійних та змінних загальновиробничих витрат на одиницю бази розподілу. Змінні витрати списуються за фактичною величиною. Загальна сума постійних витрат визначається різницею між сумою загальновиробничих витрат та змінними загальновиробничими витратами.
Нерозподілені загальновиробничі витрати визначаються різницею між загальною сумою постійних відповідних постійних витрат і нормою постійних фактичних витрат звітного періоду.
Витрати за статтями загальновиробничих витрат «Ремонт будівель, споруд, інвентаря», «Утримання апарату управління цеху», «Утримання іншого цехового персоналу» і «Амортизація будівель, споруд, інвентаря цеху» відносяться на рахунок № 91 «Загальновиробничі витрати» в кошторисно-нормалізованому порядку, виходячи з планового обсягу випуску продукції та норм витрат із відповідних статей, передбачених у річному плані.
У разі зміни обсягу продукції до норм витрат вносяться необхідні корективи з тим, щоб забезпечити погашення витрат. Якщо фактичні витрати перевищують суму, затверджену за кошторисом, ці відхилення списуються на собівартість продукції того періоду, в якому мало місце перевищення.
Якщо сума витрат на обслуговування виробництва за встановленими нормами перевищує фактичні витрати, то до собівартості продукції включаються фактичні витрати. Контроль загальновиробничих витрат здійснюється в напрямі дотримання кошторису витрат та дотримання затверджених норм витрат лімітів споживання матеріалів, палива, енергії тощо.