Організація обліку фінансових інвестицій

Види фінансових інвестицій

Фінансові інвестиції — це активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигід для інвестора.

Не всі вкладення капіталу є фінансовими інвестиціями. Так, у будь-якої юридичної особи, зайнятої у сфері матеріального виробництва або торгівлі, вилучення ресурсів у вкладення з метою отримання доходу будуть означати фінансові вкладення. В організаціях, що зайняті у фінансовій сфері і є професійними учасниками ринку цінних паперів, фінансові вкладення не є вилученням ресурсів і, як наслідок, не є фінансовими вкладеннями. Для названих організацій робота з цінними паперами, що придбані за рахунок власних коштів і за рахунок коштів клієнтів, буде становити предмет їхньої основної (статутної) діяльності, в тому числі за рахунок коштів клієнтів, —посередницьку діяльність. Фінансові вкладення здійснюють із такою метою:

• Ш Отримання відповідного, як правило, сталого доходу.
• Ш Наприклад, більшість інвесторів, купуючи акції підприємства, інвестують його з метою отримання прибутку, який складається з двох елементів:
  • — доходу у вигляді дивідендів (відсотків), отриманих протягом інвестиційного періоду;
  • — зростання ринкової вартості цінних паперів, що перебувають у власності інвестора. Інвестори зацікавлені у розширенні підприємства, оскільки це приводить до зростання ринкової вартості цінних паперів.
• Ш Виявлення впливу на діяльність підприємства, що інвестується. Цей вплив може виявлятися в можливостях інвестора контролювати повністю або частково виробничу чи фінансову діяльність об'єкта інвестицій.

Під здійсненням контролю слід розуміти володіння безпосередньо або через більшу кількість пов’язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій) статутного капіталу платника податку, або управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі такого платника податку, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), не меншою за 20% статутного капіталу платника податку.

Підприємства, відносини між якими зумовлюють можливість однієї сторони контролювати іншу або суттєво впливати на прийняття, фінансових і оперативних рішень іншою стороною, називають пов’язаними сторонами.

Для фізичної особи загальна сума володіння часткою статутного капіталу платника податку (голосів у керівному органі) визначається як загальна сума корпоративних прав, що належить такій фізичній особі, членам її сім'ї та юридичним особам, які контролюються такою фізичною особою або членами її сім'ї.

Ш Отримання податкових пільг за інвестиціями. Термін вилучення ресурсів у фінансові вкладення визначає саме підприємство, якщо його не зазначено у відповідних документах (установчих договорах — документах, які визначають строки функціонування цінних паперів тощо).

Фінансове інвестування здійснюється підприємством в таких основних формах.

Внесення капіталу до статутних фондів спільних підприємств. Ця форма фінансового інвестування найбільш тісно пов’язана з операційною діяльністю підприємства. Вона забезпечує.

зміцнення стратегічних господарських зв’язків з постачальниками сировини і матеріалів (у разі участі в їхньому статутному капіталі); розвиток своєї виробничої інфраструктури; розширення можливостей збуту продукції або проникнення на інші регіональні ринки; різноманітні форми галузевої і товарної диверсифікації операційної діяльності та інші стратегічні напрямки розвитку підприємства.

Внесення капіталу в дохідні види грошових інструментів.

Ця форма фінансового інвестування спрямована перш за все на ефективне використання тимчасово вільних грошових активів підприємства. Основним видом інвестування грошових інструментів є депозитний внесок у комерційних банках. Як правило, ця форма використовується для короткострокового інвестування капіталу, її головною метою є генерування інвестиційного прибутку.

Внесення капіталу в дохідні види фондових інструментів.

Ця форма фінансових інвестицій є найбільш масовою і перспективною. Вона характеризується внесенням капіталу в різноманітні види цінних паперів, що вільно обертаються на фондовому ринку.

Використання цієї форми фінансового інвестування пов’язане з широким вибором альтернативних інвестиційних рішень як щодо інструментів інвестування, так і щодо його термінів; найбільш високим рівнем державного регулювання і захисту інвестицій; розвинутою інфраструктурою фондового ринку; наявністю оперативної інформації про стан і кон’юнктуру ринку в розрізі окремих його сегментів тощо. Основною метою цієї форми фінансового інвестування також є генерування інвестиційного прибутку, хоча в окремих випадках він може бути використаний для встановлення форм фінансового впливу на окремі підприємства при вирішенні стратегічних завдань (шляхом придбання контрольного або достатньо вагомого пакета акцій).

Фінансові інвестиції класифікуються за різними ознаками. За термінами вони поділяються на:

• Ш довгострокові - інвестиції зі строком більше ніж один рік;
• Ш та короткострокові - на строк менший ніж один рік.

Довгострокові фінансові інвестиції розглядаються як необоротні активи, короткострокові - як поточні активи.

Фінансові інвестиції поділяються на:

1. Довгострокові

Довгострокові, що обліковуються за методом участі в капіталі:

Ш фінансові інвестиції в асоційовані, дочірні підприємства (з утворенням юридичної особи).

Інші довгострокові фінансові інвестиції:

• Ш фінансові інвестиції, що відповідають критеріям довгострокових, не обліковуються за методом участі в капіталі;
• 2. Поточні

Еквіваленти грошових коштів:

• Ш високоліквідні ЦП, що характеризуються низькою дохідністю і високою надійністю;
• Ш можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент із мінімальною втратою вартості;
• Ш в основному придбаються як страховий резерв готівки

Інші поточні фінансові інвестиції:

• Ш обертаються на активному ринку;
• Ш можуть бути вільно реалізовані з незначною втратою вартості;
• Ш мають строк обігу в межах року або придбаються з метою перепродажу незалежно від виду інвестицій;
• Ш приносять дохід у вигляді відсотків, або дивідендів, або за рахунок покупної та продажної ціни при перепродажу.

Довгострокові фінансові інвестиції — це інвестиції на період більший ніж один рік, а також всі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. До них належать довгострокові фінансові вкладення в боргові цінні папери, акції та інші корпоративні права.

Довгострокові інвестиції згідно з П (С)БО 12 поділяються на ті, що обліковуються за методом участі в капіталі, та інші інвестиції.

За формою вкладень довгострокові фінансові інвестиції поділяються на пайові та позикові.

Довгострокові фінансові інвестиції:

• 1. Позикові:
  • Ш не дають права на участь у капіталі об`єкта інвестування;
  • Ш приносять дохід у вигляді відсотків;
  • Ш як правило мають визначений строк обігу;
  • Ш утримуються інвестором до строку погашення;
  • Ш якщо вартість придбання відрізняється від номінальної, різниця має бути замортизована до моменту погашення
• 2. Пайові:
  • Ш засвідчують право інвестора на частину в капіталі об`єкта інвестування;
  • Ш приносять дохід у вигляді дивідендів;
  • Ш не мають встановленого строку обігу;
  • Ш вартість між вартістю придбання і номінальною вартістю не амортизується.

Поточні фінансові інвестиції (фонди акцій та інших підприємств) мають наступні ознаки: встановлений строк їх погашення не перевищує одного року або вкладення здійснені без наміру отримувати доходи по них більше одного року. Ці інвестиції згідно з П© БО 12 поділяються на еквіваленти грошових коштів та інші поточні фінансові інвестиції.