Особливості педагогічних ідеї Т. Шевченка

Тарас Григорович Шевченко народився 9 березня (25 лютого) 1814 року у селі Моринці (Київська губернія на той час). Після 2 років проживання в Моринцях сім'я Тараса Григоровича переїхала в с. Кирилівка. Його мати померла в 1823 р., коли Тарасу Шевченку було всього 9 років. У 1825 помирає батько, а Шевченко тільки виповнилося 12 років.

Тарас Шевченко з народження любив писати і малювати. Тарас Григорович намагався знайти собі вчителів. І знаходив. Першим його вчителем був дяк, який любив випити і не раз бив Тараса. Незважаючи на таке навчання, Тарас Шевченко все-таки зміг вивчити грамоту. Другими його вчителями були сусідні маляри, але вони змогли лише навчити Тараса Шевченка елементарним прийомам малювання. Після них Шевченко став пастухом овець, але недовго їм був, бо коли йому стукнуло 16 (у 1829 р.) його забрали в прислуги пана Енгельгардта (спочатку в ролі кухарчука, потім — козачка). Захоплення живописом не проходило, а навпаки збільшувалася з кожною хвилиною. За цю пристрасть Шевченко не раз отримував «по шиї» від свого хазяїна. Втомившись лупити Тараса і помітивши у нього талант до малювання, Енгельгардт віддав його на навчання до майстра живопису Ширяєва. Саме там Шевченку, вдавалося змальовувати статуї в Літньому саду і відвідувати Ермітаж. Одного разу, змальовуючи чергову статую, Тарас Шевченко познайомився з І.М. Сошенко. Це знайомство зіграло величезну роль у біографії Тараса Шевченка. Адже саме завдяки Сошенко він познайомився з Венеціановим, Брюлловим, Жуковським. Ці люди і викупили Шевченка у поміщика Енгельгардта. На ті часи це було ціле багатство. І що б отримати його, Брюллов намалював портрет Жуковського. За допомогою графа В'єльгорского був влаштований приватний аукціон, на якому продали цей портрет за 2500 рублів. Саме за цю ціну був звільнений Тарас Григорович Шевченко 22 квітня 1838 р.

1840 — 1847 — період розквіту творчості Тараса Шевченко. Саме в цей час вийшли такі великі твори як: «Гайдамаки» (найбільша робота), «Перебедня», «Тополя», «Катерина», «Наймичка», «Хусточка». У 1846 р. поет приїжджає на Україну до Києва, де зближується з Н.І. Костомаровим, який і підштовхнув його до вступу у Кирило-Мефодіївське товариство. Тарасу Шевченко не пощастило — члени цього товариства були заарештовані і звинувачені у політичній зраді, за що і понесли різного виду покарання. Тарасу Григоровичу дісталося найбільше — він був відправлений на заслання до Орської фортеці, Шевченко був позбавлений волі, і можливості писати й малювати, причому ніякі клопотання його друзів не змогли йому допомогти. Невеличким порятунком для нього стала експедиція по Аральському морю в 1848—1849 рр. Завдяки нормальному відношенню лейтенанта Бутакова, Тарасу Шевченко було дозволено змальовувати пейзажі узбережжя. Та щастя тривало не довго, незабаром про сприятливе відношення до Тараса Шевченка дізнався уряд, як результат — Шевченко був відправлений в Новопетрівське, а лейтенант отримав догану. Тарас Григорович перебував у Новопетровському з 17жовтня 1850 р. по 2 серпня 1857 р. Перебування в цьому засланні було дуже важким. Через неможливість малювати Шевченко почав пробувати себе в фотографії, але це, в той час, було дороге задоволення.

У 1857 р. Шевченка з підірваним здоров’ям звільнили. З 1858 р. по 1859 р. Тарас Шевченко мешкав у Ф. П. Толстого. В 1859 р. Тарас Григорович Шевченко поїхав на батьківщину. У нього відразу ж з’явилася думка придбати будиночок над річкою Дніпро, але, нажаль, не довелося — 26 лютого 1861 р. він помер.