Вступ. 
Методи і форми управління вищою освітою в Україні

Діяльність — це динамічна система відношень суб'єкта зі світом, у процесі становлення якої відбувається виникнення і втілення в об'єкті психічного образу і реалізації опосередкованих відношень суб'єкта в предметній діяльності. Діяльність може бути зовнішньою (предметною) і внутрішньою (психічною). Дослідження довели, що завжди була і буде потреба у керуванні діяльністю. Особливо гостро ця проблема постає у вищій школі, де студенти дуже часто не можуть правильно себе організувати, вчасно виявити свої помилки у побудові самостійної роботи тощо. Окрім того, слід пам’ятати про пріоритети у підготовці кадрів, викладені у «Національній доктрині розвитку освіти України», що спрямовані на модернізацію освіти та її поліпшення. Саме тому важливим на цьому етапі буде дослідження проблеми організації управління навчальним процесом у вищій школі. Оскільки на сучасному етапі розвитку української держави увага приділяється, в першу чергу, змінам методології підготовки майбутнього фахівця, тому слід частково змінити та утвердити нову сучасну систему управління сферою освіти. Сучасна Україна на сьогодні виступає за запровадження демократизації у всіх сферах суспільства, тому, відповідно, необхідно розробити демократичний механізм управління у навчальних закладах на засадах гуманізації та гуманітаризації. Нагальною є потреба формування у студентів національної самосвідомості на основі вивчення історії України, народних традицій, звичаїв, усвідомлення національної самобутності свого народу, підвищення мовленнєвої культури, активності, екологічної культури, природоохоронної та рекреаційної діяльності, розвитку навичок творчого використання дозвілля й дотримання здорового способу життя. Взагалі в умовах гуманізації та демократизації суспільного життя посилюється роль психологічної культури спеціаліста з вищою освітою. Отже, завданням вищої освіти є також формування у студентів комунікативних умінь, здатності спілкуватися на основі принципів взаєморозуміння та взаємоповаги, готовності конструктивно розв’язувати конфліктні ситуації, що виникають у педагогічній взаємодії тощо. Усе вище зазначене дуже складно організувати у вищій школі, оскільки у вищих навчальних закладах навчаються діти з різних регіонів, з різними особливостями, традиціями, поглядами на життя тощо. Для того, щоб правильно сконструювати навчальний процес, необхідно дуже добре знати особливості управління освітою. Саме тому вважаємо за потрібне детальніше зупинитися на визначеній проблемі. З огляду на це можна виділити такі завдання цієї роботи: визначити форми та методи управління вищою освітою.