АБК і її фізіологічна роль

Для того, щоб вижити при змінах умов навколишнього середовища, рослина повинна мати здатність в потрібний час гальмувати або стимулювати ті чи інші фізіологічні процеси. Без сумніву в процесах переходу рослинного організму до літнього спокою, підготовку до зими чи, навпаки, до пробудження навесні, значну роль відіграють фітогормони, зокрема абсцизова кислота (АБК). Відкриття абсцизової кислоти було пов’язане із вивченням двох явищ — опадання листків плодів та стану спокою бруньок.

В 1949 р. було доведено, що в бруньках картоплі, ясену в стані спокою знаходяться інгібітори росту, що блокують дію ауксину у вівсяній пробі. Пізніше Ф. Уоринг з співробітниками (1963) виділив теж речовину, яка сприяла переходу до стану спокою бруньок берези. Сполуку, яка виявляла в цьому відношенні найбільший ефект, назвали дорміном. Одночасно різні дослідники виділили сполуку, яка спричинює опадання листків та коробочок бавовнику. Вони назвали її абсцизом. Як виявилось пізніше. Дорін та абсцизин одна і та ж сама речовина, що відноситься до інгібіторів росту, яку і назвали — абсцизова кислота (С15 Н20 О4) (Рис.1).

Рис. 1. Абсцизова кислота

В основі біотестів на абсцизову кислоту лежать наступні процеси:

• — пригнічення ауксин-індукованого росту калеоптилей вівса;
• — пригнічення проростання ізольованих зародків пшениці;
• — стимуляція закривання продихів;
• -прискорення опадання черешків сім'ядольних листків проростків бавовнику;
• — гальмування індукованого гіберелінами синтезу L-амілази в алейроновому шарі

ячменю;

— пригнічення росту різних видів ряски.

Більшість тканин вищих рослин здатні синтезувати абсцизову кислоту. Центри синтезу — листки, плоди, а також кореневий чохлик. Біосинтез її відбувається шляхом, спільним для всіх терпеноїдів, тобто через мевалонову кислоту. Іншим шляхом синтезу АБК може бути деградація каротиноїдів, зокрема, катаболізму такого каротиноїда як віалоксантин. Найбільша кількість АБК виявляється на час опадання плодів. Транспорт АБК здійснюється в різних напрямках як по флоемі, так і по ксилемі. Протягом ряду років роль АБК в стимулюванні спокою є предметом дискусій. На відміну від попередніх груп фітогормонів, АБК затримує ростові процеси в усіх їх проявах. Вона контролює перехід до стану спокою, старіння листків, і дозрівання плодів, приймає участь в бульбоутворенні. Особливо важлива роль АБК у формуванні та прояві реакції кореня на гравітацію. Корінь росте вниз під впливом сили тяжіння. В механізмі явища геотропізму значну роль також відіграє АБК: синтезуючись в кореневому чохлику, вона транспортується в звичайних умовах по провідних судинах в базипетальному напрямку. Якщо корінь розміщується горизонтально, то абсцизова кислота транспортується в нижню частину, де і затримує ріст; відповідно верхня частина продовжує ріст, спричинюючи вигин кореня вниз. Підтвердженням цьому є порушення геотропічної чутливості при видаленні кореневого чохлика і той факт, що АБК екстрагована з кореневого чохлика, тобто вона в ньому синтезується. При нанесенні АБК поверхню кореня ріст гальмується, причому асиметричне нанесення АБК на поверхню кореня зумовлює вигин в той бік на який було нанесено АБК. Видалення половини чохлика теж спричинює вигин в той бік, куди було нанесено АБК. 1].