Відносини «Керівник — Подчиненний»

Культура управління — його значення виросло останніми роками. Тік. керівник — це ключова постать колективу, або від те, що він ставить, як; як до людям, як саме й у що втручається — це дуже важливо задля колективу. Тому керівник повинен завжди поводитися етично, щоб в такий спосіб подавати приклад своїх підлеглих.

У колективі має цінуватися кожна людина: і прибиральниця, секретаря, і директори, тому всім потрібно ставитися з повагою. Вони повинні розташовувати підлеглих себе від цього, як будуть то ставитися щодо нього, залежить, як ставитимуться на роботу.

Понад те, керівник ні почуватися досвідченим переважають у всіх питаннях т.д. можуть і такі області, у яких може не знати, але будь-який підлеглий, що хоче зберегти роботу, ніхто нічого не скаже своєму безпосередньому начальнику. Не можна керуватися правилом «Шеф завжди правий».

Як слушно хвалити підлеглих.

Похвала чи комплімент — це могутній засіб впливу. Воно викликає реакцію, це може бути вдячність, і підвищення лояльності, й прагнення поліпшити роботи. Похвала повинна спонукати виконавців до підвищення якості роботи з досягнення мети організації.

За статистикою, продуктивності праці збільшується приблизно за 20−25%, якщо виконавці знає, що їхня робота цінується, що вони виконують на рівні. І 13−15% зменшується кількість конфліктів робочому місці.

Конче важливо вміти висловити своє задоволення виконану виконавцем роботою. Адже завжди приємно, якщо ви кажуть «Документ написано дуже виразно й акуратно, Ви молодець», ніж «Нумо, зробіть, і швидше!». Слова, часом, усунути теплою посмішкою або поглядом.

Особливо важливим є психологія жінок відрізняється від чоловічої підтримки й вони потребують уваги більше. Якщо кожне доручення вкладати відтінок особистої прохання, як кажуть «над службу, а дружбу», тоді результат буде набагато краще, ніж доручення наказовій тон.

Перш ніж хвалити своїх підлеглих, слід усвідомити кілька правил:

По-перше, слід враховувати емоційний склад людини, якому адресована похвала;

По-друге, треба вибрати найкращу форму компліменту;

По-третє, керівник повинен точно знати, якої мети хоче домогтися похвалою;

По-четверте, комплімент ні звучати банально і неправдоподібно;

Понад те, не слід забувати, що похвала мусить бути обґрунтована і своєчасна. Нею зайве користуватися занадто часто потім нічого очікувати виробляти потрібного ефекту.

>Похвалу потрібно висловлювати тим, хто намагається, тим, хто перевершив очікування, тих, хто справляється зі своїми обов’язками краще за інших, навіть зовсім небагато.

Усе це створить позитивне настрій у колективі, що неодмінно позначиться з його роботі.

Привила конструктивної критики.

Хороший керівник будь-коли почне розмову з закидів, не з’ясувавши причин, обставин і пояснень. Тільки після цього можна сказати, чого і чому не задовольнило очікувань. Оцінка дій мусить бути об'єктивної (людина, якого викликали «на килим» й дуже почувається над своїй тарілці), зайве розносити їх у пух і прах.

Правила конструктивної критики:

Не можна критикувати людини без потреби;

Не можна шпетити людини в свідках;

Навіть у критиці повинна вгадуватися доброзичливість (послабити обвинувальний акцент Привести вагомі аргументи;

Не вимагати визнати правоти критикує;

Наголосити то, наскільки важливе виправити помилки;

Не критикувати того співробітника, знаний, як виправити помилки (він повинен просто надати таку можливість, тонко прохопитися про його промахи).

Співробітника, потрібно зробити, що він зрозумів і від критику. Потрібно використовувати техніку. Парнасюком «техніка разговора-наказания». Вона наступного: як карати співробітника, треба підготувати позитивну грунт, і після цього братися до найнеприємнішою частини розмови. Після цього треба підбадьорити людини, щоб із розмови в нього залишилися як негативні емоції. Щоб критика була й прийнята до відома, треба щоб співробітник поважав начальника і прислухався до її думки. Це вже робота самого начальника. Якщо критикують вас, треба задля початку зрозуміти, наскільки це обґрунтовано. Якщо того є причина, слід звернути увагу до діяти і поведінка, виправити своїх помилок.

Якщо ж критика немає жодного підстави, це потрібно пояснити і довести це (але з переходячи на особистості).