Загальні принципи організації складання фінансової звітності

Сутність та значення звітності і вимоги до її складання

Звітність підприємств — заключний крок. системи бухгалтерського обліку, вона узагальнює і систематизує інформацію про діяльність підприємства, яка необхідна усім зацікавленим особам для прийняття ефективних економічних рішень.

Власники і засновники підприємства хочуть бути впевнені в достовірності звітності. Добре налагоджена звітність є умовою будь-якого правильно організованого бізнесу.

Звітність — це система узагальнюючих і взаємопов'язаних показників стану та використання основних і оборотних засобів, джерел їх формування, фінансових результатів, напрямів використання прибутку. Вона дозволяє визначити загальну вартість майна, вартість мобільних засобів, величину власних та залучених коштів підприємства.

Мета складання фінансової звітності: надання користувачам повної, правдивої, неупередженої інформації про фінансові результати діяльності та фінансовий стан підприємства для прийняття управлінських рішень.

Користувачі фінансової звітності: інвестори, працівники підприємства, банки, постачальники та інші кредитори, клієнти, уряд, громадськість. На прийняття рішень впливає лише суттєва інформація.

Суттєвість — це рівень точності інформації. Він може бути визначений на підставі як кількісних, так і якісних чинників. Прикладом застосування кількісного обмеження суттєвості є складання фінансової звітності у тис. грн. Суттєвість визначається відповідними положеннями бухгалтерського обліку та керівництвом підприємства. і може визначатись як помилка, наявність якої може вплинути на рішення користувачів. Суттєвість пов’язана із статтями фінансових звітів: кожна суттєва стаття розкривається окремо, а несуттєві можуть бути об'єднані, виходячи з їх економічного змісту чи функції. Специфічні потреби окремих користувачів бути задоволені за допомогою спеціальних звітів (не фінансових звітів — податкових декларацій, статистичних звітів, внутрішніх звітів).

Фінансова звітність повинна бути доречною — це означає, що вона подається в певні терміни згідно чинного законодавства. Так П (С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» термін подання фінансових звітів не повинен перевищувати шести місяців з дати балансу.

Фінансова звітність включає шість форм: баланс (форма № 1), звіт про фінансові результати (форма № 2), звіт про рух грошових коштів (форма № 3), звіт про власний капітал (форма № 4), примітки до річної фінансової звітності (форма № 5), інформація за сегментами (форма № 6).

Звітним періодом для подання фінансової звітності є календарний рік. У новоствореному підприємстві перший звітний період становить менше 12 місяців, але не більше 15 місяців.

Фінансова звітність має надавати можливість користувачам порівнювати:

• — фінансові звіти підприємства за різні періоди;
• — фінансові звіти різних підприємств.

Принципів обліку інформації, яка включається до фінансової звітності, відносяться:

• — принцип автономності підприємства, за яким кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників. Тому особисте майно і зобов’язання власників не повинні відображатись у фінансовій звітності підприємства;
• — принцип безперервності діяльності, що передбачає оцінку активів та зобов’язань підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі;
• — принцип періодичності, що припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності;
• — принцип історичної (фактичної) собівартості, що визначає пріоритет оцінки активів, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;
• — принцип нарахування та відповідності доходів і витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду доходи порівнюються з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і сплати грошей;
• — принцип повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі;
• — принцип послідовності, який передбачає постійне із року в рік застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики повинна бути обґрунтована і розкрита у фінансовій звітності;
• — принцип обачності, згідно з яким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів та доходів підприємства;
• — принцип превалювання змісту над формою, за яким операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;
• — принцип єдиного грошового вимірника, який передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці.

До фінансової звітності висуваються вимоги:

• · достовірністьдавати достовірну і повну уяву про майновий, фінансовий стан підприємства та його зміни та фінансові результати;
• · цілісність — включення до даних про всі господарські операції;
• · послідовність — в звітності повинні міститися порівняння даних по конкретному показнику, наведеному мінімум за 2 роки;
• · звітний період — період, за який підприємство повинно складати звітність (місяць, квартал, рік);
• · оформлення — повинна бути складена на українській мові, у національній валюті, підписана керівником підприємства і спеціалістом, який веде бухгалтерський облік; співставленість показників — повинна видержуватись постійність в змісті і формах; це дає можливість порівнювати фінансові звіти підприємства за різні періоди та з іншими підприємствами.

Показники фінансової звітності повинні бути зрозумілими і мати однозначне тлумачення. Щоб звітність була зрозумілою користувачам, вона повинна містити дані про: підприємство; дату звітності та звітний період; валюту звітності та одиницю її виміру; інформацію щодо звітного та попереднього періоду; облікову політику підприємства та її зміни; консолідацію фінансових звітів; припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності; обмеження щодо володіння активами; виявлення помилок минулих років та пов’язані з ними коригування; переоцінку статей фінансових звітів та іншу інформацію, розкриття якої передбачено П (С)БО.

Елементами фінансових звітів є: активи, зобов’язання, власний капітал, доходи, витрати. Ці елементи, в свою чергу, поділяються на окремі статті.

Виділяють критерії визнання елементів фінансових звітів.

Визнання — це процес опису, оцінки та включення до фінансового звіту певної статті.

Фінансова звітність містить статті, склад і зміст яких визначаються відповідними стандартами.

Стаття — це елемент фінансового звіту, що відповідає певним критеріям.

Критерії оцінки статей:

• — існує ймовірність надходження або вибуття майбутніх економічних вигод, пов’язаних із цією статтею;
• — оцінка статті може бути достовірно визначена.

Перед тим, як стаття буде внесена у звітність, вона повинна бути оцінена.

Оцінка — це визначення грошових сум, за якими мають визнаватись і відображатись елементи фінансових звітів в Балансі та в Звіті про фінансові результати.

Використовують різні методи визначення оцінки:

• — історична собівартість;
• — поточна собівартість;
• — вартість реалізації (погашення);
• — теперішня вартість.

Кожний фінансовий звіт повинен містити дату, станом на яку наведені його показники, або період, який він охоплює. Якщо період, за який складено фінансовий звіт, відрізняється від звітного періоду, то причини і наслідки цього повинні бути розкриті у примітках до фінансової звітності.

У фінансовій звітності повинна бути вказана валюта, в якій відображені елементи звітності, та одиниця її виміру.

Якщо валюта звітності відрізняється від валюти, в якій ведеться бухгалтерський облік, то підприємство повинно розкривати причини цього та методи, що були використані для переведення фінансових звітів з однієї валюти в іншу.

Загальні положення щодо фінансової звітності включають в себе: що таке звітність, яка мета її складання, хто виступає користувачами, що таке суттєвість, які строки її подання, вимоги до фінансової звітності, елементи фінансової звітності та критерії їх визнання, що таке стаття та як вона оцінюється.