Організація оплати праці, та її нарахування працівникам

нарахування утримання заробітна плата Джерелами коштів на оплату праці в підприємстві є кошти, одержані з бюджетних асигнувань, а також частка доходів, одержаних в результаті його діяльності.

Не включаються до фонду оплати праці:

Внески підприємств на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Допомога та інші виплати, які здійснюються за рахунок фондів державного соціального страхування;

Допомога з тимчасової непрацездатності;

Допомога у зв’язку з вагітністю та при пологах;

Допомога при народженні дитини;

Допомога з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

Допомога на поховання;

Оплата путівок на санаторно-курортне лікування та оздоровлення;

Допомога з часткового безробіття та інше.

В підприємствах державної форми власності оплати праці здійснюється відповідно до положень, передбачених установчими документами, дотриманням мінімальних норм і гарантій в оплаті праці згідно з законодавством. Держава відповідно до Закону України «Про оплату праці» (зі змінами та доповненнями) здійснює регулювання оплати праці працівникам всіх форм власності шляхом визначення розміру мінімальної заробітної плати, інших державних норм і гарантій, а також шляхом оподаткування доходів громадян.

Мінімальна заробітна плата є законодавчо встановленим розміром заробітної праці за просту некваліфіковану працю, нижче якого не може здійснюватися оплата за виконану роботу.

Мінімальна заробітна плата з 1 січня по 30 листопада 2013 року становить 1147,00 грн. А з 1 грудня 2013 року буде становити-1218,00 грн.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою для підприємств всіх форм власності і господарювання. В мінімальну заробітну плату не включаються доплати, надбавки, заохочувальні і компенсаційні виплати.

Порядок нарахування заробітної плати, належної працівникам «ДГЖНААН» підприємства, залежить від погодинної форми оплати праці, а також організації виконання робіт.

Порядок обчислення погодинної оплати праці наступний:

ЗП= Оклад за 1год*к-ть годин Наприклад. Працівник підприємства «ДГЖНААН» Трандафір Тамара Федорівна відпрацювала за місяць 32 годин (4 днів), а в місяці 168 робочих години (21 днів). Її оклад за годину складає 12,39 грн. Тоді заробітна плата складе:

12,39*32=396,48грн.

При погодинній формі оплати праці основним документом, який служить підставою для нарахування заробітної плати, є табель обліку використання робочого часу (Додаток 1). В ньому вказується кількість відпрацьованих днів працівника, його оклад та посада.

За порушення законодавства про оплату праці винні особи притягуються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно з чинного законодавства.

Контроль за додержанням законодавства про оплату праці на підприємстві здійснюється:

Міністерством праці України та його органами:

Фінансовими органами;

Органами Державної податкової інспекції;

Професійними спілками та іншими органами (організаціями), що представляють інтереси найманих працівників.

Кабінет Міністрів України постановою віл 08.02.95 № 100 (з доповненнями і змінами, внесеними постановами від 16.05.95 № 348 та від 24.02.97 № 185) затвердив Порядок визначення заробітної плати, дія якого поширюється на підприємства, установи й організації всіх форм власності. Зазначений Порядок застосовується у випадках:

надання працівникам щорічної відпустки, додаткової відпустки у зв’язку з навчанням, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей (або виплати компенсацій за невикористану відпустку);

надання працівникам творчої відпустки;

виконання працівниками державних і громадських обов’язків;

переведення працівників на іншу легшу нижче оплачувану роботу за станом здоров’я;

переведення вагітних жінок, які мають дітей віком до трьох років, на іншу легшу роботу;

надання жінкам, які мають немовлят, додаткових перерв для годування дитини;

виплати вихідної допомоги, збереження середньої заробітної плати звільненим працівникам на встановлений чинним законодавством період їх працевлаштування;

службових відряджень; вимушеного простою; виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності і пологах та в інших випадках, коли за чинним законодавством виплати здійснюються виходячи з середнього заробітку.

Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Працівникові, який пропрацював на підприємстві «ДГЖНААН» менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи.

При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження та надання допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, підставою є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. До нього включаються дані з якого по яке число людина хворіла, її заробітну плату за 6 місяців, середньоденну заробітну плату, а також суму допомоги з тимчасової непрацездатності. Інші документи не можуть бути підставою для призначення допомоги цього виду.

Допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю обчислюється виходячи з середньої заробітної плати за шість місяців та страхового стажу працівника в розмірах:

• 60% - стаж до 5 років;
• 80% - стаж від 5 до 8 років;
• 100% - стаж більше ніж 8 років.

Порядок нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності:

ТН= (ЗП сер. За 6 міс.: к-ть робочих днів)*дні НП* стах. стаж Наприклад. Працівник підприємства «ДГЖНААН» Щурінова Людмила Анатоліївна захворіла з 01.08.2013 по 05.08.2013 включно. Заробіток за 6 місяців становить 12 147,05грн. Страховий стаж роботи 9 років. Кількість робочих днів склала 61 робочий день.

(12 147,05: 61)*5*1=995,66 грн.

Якщо перед встановленням тимчасової непрацездатності або в інших випадках, коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку, не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Закон України «Про відпустки» введено в дію Постановою Верховної Ради № 505/96-ВР від 15.11.96 (зі змінами та доповненнями). Відпустка — це тимчасове звільнення від роботи, для відпочинку.

Цей Закон встановлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров’я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.

Святкові та неробочі дні, які припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.

Державні гарантії та відносини, пов’язані з відпусткою, регулюються Конституцією України, Кодексом законів про працю України, іншими законами та нормативно-правовими актами України.

Право на відпустки мають працівники, які перебувають у трудових відносинах з підприємством «ДГЖНААН».

Встановлюються наступні види відпусток на підприємстві:

основна відпустка;

додаткова відпустка;

творча відпустка;

відпустки без збереження заробітної плати.

Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічних відпусток та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, не враховуються.

Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладання трудового договору.

Щорічні додаткові відпустки надаються тривалістю в 35 днів і за бажанням працівника можуть надаватися одночасно з щорічною основною відпусткою або окремо від неї.

Загальна тривалість основної та додаткової відпустки не може перевищувати 59 календарних днів.

Щорічні відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві за бажанням працівника надаються:

• 1) жінкам — перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда;
• 2) інвалідам;
• 3) особам віком до вісімнадцяти років;
• 4) чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами;
• 5) особам, звільненим після проходження строкової військової або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення із служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання;
• 6) сумісникам — одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;
• 7) працівникам, які успішно навчаються в навчальних закладах та бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою;
• 8) працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за неї грошової компенсації;
• 9) працівникам, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування;
• 10) батькам — вихователям дитячих будинків сімейного типу;
• 11) в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

Заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку.

Відпустки оформлюються списком (форма № П-7 «Список про наданні відпускних або графіком надання відпускних». На основі наказу (Додаток 2) відділ кадрів робить відмітки в особистій картці працівника (Додаток 3) про відпустки, а бухгалтерія нараховує заробітну плату за час відпустки. Нарахування заробітної плати за дні відпустки (Додаток 4) здійснюється в такому порядку: розраховується середньоденна заробітна плата за останні 12 місяців;

встановлюється тривалість відпустки в календарних днях;

обчислюється сума відпускних.

Порядок обчислення відпускних наступний:

В=(зп за 12 місяців: 355) *к-ть днів відпустки.