Бухгалтерське відображення операцій, пов «язаних з рухом товарів, розв» язання з обліку товарів

Товари можуть надходити на підприємство внаслідок придбання у постачальника або підзвітною особою, внеску до статутного фонду, безоплатного надходження, виявлення у результаті інвентаризації тощо.

Як і будь-які запаси, товари у момент їх оприбуткування обліковуються за первісною вартістю, яка включає всі витрати, пов’язані з придбанням товарів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні до продажу. На збільшення вартості товарів відносяться, зокрема, транспортні витрати, комісійні винагороди, вартість послуг товарних бірж, митні збори, витрати на зберігання і доставку, здійснені сторонніми організаціями, інформаційні, посередницькі та інші послуги, пов’язані з пошуком і ї придбанням товарів, витрати на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, включаючи прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати; підприємства на доопрацювання та підвищення якості технічних ' характеристик товарів.

У момент надходження товари повинні бути оцінені за первісною вартістю, для кожного випадку їх надходження необхідно знати, що є первісною вартістю і як її визначити. Порядок визначення первісної вартості товарів залежно від джерел надходження наведений у П (С)БО 9 .

У випадку придбання товарів за грошові кошти собівартість придбання включає в себе витрати, пов’язані з їх придбанням і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Товари, що надійшли як внесок до статутного капіталу, оцінюються за вартістю, узгодженою засновниками (учасниками). Погоджена засновниками, вартість буде справедливою вартістю.

Розглянемо відображення у бухгалтерському обліку надходження товарів (табл.2).

Таблиця 2 Облік операцій з придбання товарів.

При відображенні в обліку бартерних операцій слід враховувати, на що обмінюються товари. Стандарти передбачають поділ бартерних операцій на обмін подібними активами і обмін неподібними активами.

У випадку обміну подібними активами дохід від операції не визначається. Вважається, що замість одного активу було одержано його еквівалент (тобто його замінили таким самим активом, наприклад машина на машину, цемент на цемент, справедлива вартість яких рівна. При цьому активи, що обмінюються, можуть мати різну балансову вартість, але однакову справедливу вартість).

Якщо товари придбаються за бартером в обмін на неподібні активи (наприклад, основні засоби), то первісна вартість придбаних активів дорівнює справедливій вартості переданих активів, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів або їх еквіваленту, яка була передана (одержана) у процесі обміну.

Відображення в обліку операцій з обміну подібними та неподібними активами представлено у таблиці 3.

Таблиця 3 Облік операцій з придбання товарів у результаті обміну на подібні і неподібні активи.

Описуючи порядок списання товарів при їх вибутті, необхідно зазначити, що собівартість товарів буде визначатися за одним з обраних методів (ФІФО, ЛІФО, середньозваженої собівартості або ідентифікованої собівартості).

У Стандарті 9 зазначено, що для одиниць запасів, які мають однакове призначення і однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів Таким чином, підприємство може обрати, приклад, для дорогих товарів метод ідентифікованої собівартості, а для решти товарів — метод середньозваженої собівартості або будь-який інший інакше кажучи, на підприємстві можуть одночасно застосовуватися для різних товарів різні методи. і залежно від методу оцінки товарів, який застосовується на підприємстві при їх вибутті, собівартість реалізації буде відрізнятись (за умови, що вибуття відбувається у різні звітні періоди). У зв’язку з цим фінансовий результат від реалізації одних і тих самих. товарів, але при застосуванні різних методів оцінки буде різним.

Відображення в обліку операцій, пов’язаних з реалізацією товарів, подане у таблиці 4.

Таблиця 4 Облік операцій з реалізації товарів.

Як видно з таблиці, облікова вартість реалізованих товарів списується з рахунку 28 «Товари» в дебет рахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів» .

Такий підхід дозволяє визначити продажну вартість товарів за звітний період і порівняти її з собівартістю цих товарів. Крім того, Звіт про фінансові результати передбачає окреме відображення доходу від реалізації та собівартості реалізованих товарів (тобто обороти по кредиту рахунку 702 і дебету рахунку 902 відповідно).

У новому Плану рахунків для визначення фінансового результату передбачено рахунок 79 «Фінансові результати», який має субрахунки у розрізі окремих видів діяльності. Для визначення фінансового результату від реалізації товарів сальдо рахунків 702 і 902 списується на субрахунок? «Результат основної діяльності» (оскільки для торговельного підприємства продаж товарів є основним видом діяльності), за даними якого визначається прибуток або збиток. Дозволяється проводити списання вхідних і витратних рахунків на рахунок 791 або щомісячно, або по закінченні звітного року.

Досить часто торговельні підприємства стикаються з поверненням товарів. Планом рахунків на рахунку 70 «Доходи від реалізації» «передбачено окремий субрахунок 704 «Вирахування з доходу». Рахунок 704 призначений ля відображення сум, на які повинен бути зменшений дохід, тому вартість повернення покупцем товарів буде відображатися по дебету рахунку 04 «Вирахування з доходу», а не методом червоного сторно по кредиту рахунка 702 «Доходи від реалізації товарів» .

Під час перебування на балансі товари оцінюються за тією варів ж вартістю, за якою були оприбутковані, у відповідності наказу про облікову політику підприємства. Така оцінка може змінитись у випадку, якщо з будь-яких причин реальна вартість цих товарів зменшується. наслідок фізичних пошкоджень або кон’юнктури ринку). Тоді у відповідності до принципу найменшої оцінки (обережності в оцінці) товари будуть обліковуватись за їх реальною вартістю.

В умовах ринкової економіки для успішного ведення господарської діяльності підприємство повинно своєчасно і правильно реагувати на зміни, які відбуваються на ринку товарів. Одним із основних механізмів, за допомогою яких підприємство може впливати на ситуацію, є формування ціни товару. В свою чергу при формуванні ціни товару не останню роль відіграє його переоцінка.

Товари слід систематично переоцінювати з метою визначення найменшої вартості — первісної або чистої вартості реалізації. Тому в дебет рахунка 902 буде відноситися облікова вартість товарів, що дорівнює первісній (купівельній) вартості (якщо товар не переоцінювався) або чистій вартості реалізації (якщо товар було уцінено).

Уцінка товарів проводиться у відповідності до Положення про рядок уцінки і реалізації продукції, яка залежалась, із групи товарів широкого вжитку, продукції виробничо-технічного призначення і надмірних товарно — матеріальних цінностей. Результати переоцінки фіксуються в описі-акті.

Перелік товарів, які підлягають уцінці, наступний: в;

• — товари широкого вжитку і продукція виробничо-технічного призначення, які залежались (не мають збуту більш трьох місяців і не користуються попитом у споживачів);
• — товари і продукція, які частково втратили свою первісну якість;
• — надмірні товарно-матеріальні цінності (матеріали, комплектуючі вироби, інші матеріальні цінності), які більше трьох місяців не можуть бути використані для виробництва продукції, оскільки таку продукцію виготовляти недоцільно внаслідок відсутності попиту на неї як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку.

В силу різних причин (зниження попиту на товар, наявність у конкурентів аналогічного товару більш високої якості, використання конкурентами прогресивних форм торгівлі (використання системи знижок, безкоштовна доставка та ін.)) підприємство змушено знижувати ціну на товар.

Тут можливі два варіанти: регулювання ціни за допомогою зміни суми торгової націнки і уцінка товару.

Якщо зниження ціни здійснюється в межах норм торгової націнки, сума, на яку здійснено зниження ціни в бухгалтерському обліку відноситься на зменшення торгової націнки.

Якщо ж прийнято рішення про проведення уцінки, суму уцінки, яка перевищує суму торгової націнки необхідно відобразити в податковому обліку.

У балансі підприємства товари згідно з П (С)БО № 2 відображаються в рядку 140 розділу 2 активу «оборотні активи».

Облік товарів на підприємстві ведеться у двох напрямках: реалізація товарів та придбання товарів.

Тоді функція ефективності обліку товарів можна записати у такому вигляді.

(12.1).

де — вектор-функція реалізації товарів підприємством;

— вектор-функція придбання товарів підприємством;

— рік обліку товарів;

— коефіцієнт компетентності бухгалтера у сфері обліку товарів;

— вид товарів.

Для характеристики ефективності реалізації товарів використовують такі показники:

вартість товарів на складі;

вартість товарів на комісії;

вартість товарів в торговлі;

вартість тари під товарами;

торгова націнка на товар.

З урахуванням перерахованих показників ефективність реалізації товарів підприємством можна записати у вигляді функції.

(12.2).

де — -мірний вектор вартостей товарів на складі;

— -мірний вектор вартостей товарів на комісії;

— -мірний вектор вартостей товарів у торговлі;

— -мірний вектор вартостей тари під товарами;

— -мірний вектор торговельних націнок на товари.

Для характеристики ефективності придбання товарів підприємства використовують такі показники:

сума товарів, що є придбаними у постачальника, без ПДВ;

сума ПДВ;

списана балансова вартість активів, які обмінюються;

списана різниця між доходом від реалізації та сумою ПДВ тощо.

(12.3).

де — -мірний вектор суми товарів, які придбані у постачальника, без ПДВ;

—мірний вектор сум ПДВ;

— -мірний вектор списаних балансових вартостей активів, які обмінюються;

— -мірний вектор списаних різниць між доходом від реалізації товарів та сумою ПДВ.