Аналіз доцільності виробництва продукції та її конкурентоспроможності
Найбільшими виробниками хлібу та хлібобулочних виробів в Україні є 7 компаній, що контролюють майже половину ринку, кожна з яких концентрує виробничі потужності у певному регіоні. Так, однією з найбільших компаній є «Хліб Києва», яка підтримується столичною владою та займає 91% київського ринку і 13,5% — національного. Столичний ринок також наповнюється за рахунок продукції компаній «Хлібні… Читати ще >
Аналіз доцільності виробництва продукції та її конкурентоспроможності (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Дослідження відповідного ринку
Об'єм ринку хліба та хлібобулочних виробів України скорочується з року в рік.
Показник місткості ринку безпосередньо пов’язаний з обсягом внутрішнього виробництва даного продукту, оскільки експорт і імпорт незначні та не мають на ринок серйозного впливу. Місткість ринку хліба та ХБВ України в натуральному вираженні, в останні чотири роки, демонструвала негативну динаміку. У грошовому вираженні, ситуація протилежна — місткість ринку зростає.
Ринок хліба та ХБВ, особливо сегмент соціальних сортів, підвладні жорстокому державному контролю. Тим не менш, собівартість продукції постійно зростає за рахунок збільшення вартості сировини, енергоносіїв та інших складових виробництва. Виходячи з цих факторів, рентабельність діяльності операторів ринку хліба та ХБВ падає.
Також можна відзначити тенденцію до скорочення обсягу споживання хліба і ХБВ — за підсумками 2011 р. (Рисунок 1.1) за місяць на душу населення припадало 9,2 кг продукції. Даний показник демонструє зниження з 2000 р., що обумовлено як об'єктивними, так і суб'єктивними причинами.
Рисунок 1.1 — Динаміка обсягу споживання хліба і ХБІ в середньому за місяць на душу населення за 2000;2011 рр. в Україні, кг Протягом останніх років стан хлібопекарської галузі характеризується спадом обсягів виробництва хліба та хлібобулочних виробів, що пов’язано зі скороченням споживання, демографічною ситуацією в країні та збільшенням обсягів випікання хліба невеликими пекарнями, суперта гіпермаркетами, а також домашніми господарствами (ці обсяги не обліковуються офіційними статистичними даними). У 2009 році, за даними, вироблено 1755 тис. т хлібобулочних виробів, що на 11,3% менше, ніж у попередньому році (Рисунок 1.2). За 7 місяців 2010 року обсяг виробництва хліба становив 975 тис. тонн. (на 3,7% менше, ніж у 2009 році).
Рисунок 1.2 — Динаміка обсягів виробництва хліба та хлібобулочних виробів в Україні, тис. тонн Асортимент хлібобулочних виробів, які виробляються українськими підприємствами, налічує понад 1000 найменувань. Він збільшується щороку в межах конкурентної боротьби за споживача, при цьому використовуються сучасні технології із застосуванням різних смакових добавок, наповнювачів тощо. Найбільшу питому вагу у вітчизняному хлібопеченні займають пшеничний (близько 50%) та житній (близько 30%) хліби. Булочні вироби формують близько 15% ринку хлібопродуктів, решту 5% в асортиментному ряді складають здобні хлібобулочні та бубличні вироби, грінки, сухарі, пиріжки, пончики, пряники, печиво тощо.
Найбільшими виробниками хлібу та хлібобулочних виробів в Україні є 7 компаній, що контролюють майже половину ринку, кожна з яких концентрує виробничі потужності у певному регіоні. Так, однією з найбільших компаній є «Хліб Києва», яка підтримується столичною владою та займає 91% київського ринку і 13,5% - національного. Столичний ринок також наповнюється за рахунок продукції компаній «Хлібні інвестиції» (най розгалуженіший холдинг, до складу якого входять заводи у багатьох обласних центрах), а також ЗАТ «Укрзернопром» (основні потужності зосереджено у північно-східному регіоні). Південь України охоплює холдинг «ТіС», західні області - ПАТ «Концерн „Хлібпром“ (питома вага обох компаній на українському ринку складає близько 6%). Решта компаній (57% українського ринку) є досить дрібними та зосереджені на виробництві продукції для окремих населених пунктів або районів. До невеликих компаній належать такі підприємства, як ВАТ"Коровай» (близько 3% національного ринку), ТОВ"Агросервіс2000″ (2,9% ринку) тощо.
Найбільші хлібозаводи займають, зазвичай, не більше ніж 3% ринку, що пов’язано з нетривалим терміном реалізації продукції, внаслідок чого виробники можуть продавати хлібобулочні вироби тільки у своєму регіоні - географічне розширення реалізації збільшує транспортні витрати, а отже, і собівартість продукції, а також знижує якість продукції, що робить її менш конкурентноспроможною, порівняно з місцевою.
У складі собівартості виробництва хліба та хлібобулочних виробів половину витрат формує борошно, крім цього значними є витрати на оплату праці (30%), витрати на газ для випікання (10%), а також інші витрати — олія, дріжджі, сіль, бензин тощо.
В Україні немає єдиного механізму формування ціни на хліб, тому в різних регіонах ціна може значно відрізнятися. Найдешевший хліб виробляють у м. Києві, де галузь дотується з 2000 року. Також дотації отримують одеські хлібовиробники, але при цьому хлібні вироби у південному регіоні найдорожчі. У більшості областей виробники не отримують дотацій від муніципалітетів, але підписали меморандум про не підвищення цін на «соціальні» сорти хліба, притаманні для кожного регіону. Незважаючи на такі заходи, у 2008 році відбулося суттєве підвищення цін на хліб та хлібобулочні вироби — загалом за підсумками року на 27,6% (Рисунок 1.3), що, насамперед, викликано збільшенням собівартості продукції, у т.ч. внаслідок зростання цін на енергоносії. Також суттєво зросли фінансові витрати та збільшилася заборгованість за валютними кредитами, що залучалися для придбання імпортного обладнання, в результаті девальвації національної валюти.
Рисунок 1.3 — Індекс цін виробників хлібу та хлібобулочних виробів в Україні у 2008;2010рр., %.
У 2009 році ціни підвищували окремі виробники, які не переглядали ціни наприкінці 2008 року. У 2010 року ціни на хлібобулочні вироби зростали більш помірно, ніж у попередніх роках. У І кварталі 2010 року середній рівень роздрібної ціни на хліб пшенично-житній становив 3,42 грн./кг (на 6,9% вище, ніж торік), на пшеничний — 3,49 грн./кг (на 9,0% більше, ніж торік), у ІІ кварталі відповідно 3,50 грн. кг (+6,1%) та 3,56 грн./кг (+7,9%).
Необхідно зауважити, що протягом останніх років змінювалися смаки населення, а саме зменшилось споживання «соціальних» сортів хліба, що сприяло розвитку напряму виробництва «елітних» сортів, дозволяючи зменшити залежність виробників хліба від державного регулювання. На сьогодні кількість «соціального» хлібу, який випікається з борошна низьких сортів, та виробництво якого регулюється державою, складає близько половини від загального обсягу випуску. В умовах кризи та падіння платоспроможності населення попит на «елітні» сорти зменшується, що уповільнить розвиток цього напряму виробництва.