Документальне оформлення результатів аудиту фінансового стану

Одним з найбільш важливих питань методики і організації аудиту фінансового стану є робочі документи аудитора.

Робочі документи аудитора — це записи в яких він фіксує використані процедури і тести, отриману інформацію і відповідні висновки, зроблені в процесі аудиту [11].

Робочі документи виконують такі функції:

допомагають планувати та проводити аудит;

допомогають контролю і огляду аудиторської роботи;

представляють докази аудиторської роботи, виконаної для підтвердження думки аудитора [15].

Перелік робочих документів розпочинають з найбільш загальних документів в інформаційному плані, наприклад даних про сільськогосподарське підприємство. Завершується перелік фінансовою звітністю і аудиторським висновком [16].

Заключним етапом контролю фінансового стану є систематизація і групування результатів контролю, одержаних у процесі аудиту. При цьому скаладається аналітична таблиця по розділах балансу доходів і видатків (фінансового плану), в якій надані планові і звітні показники виконання фінансового плану підприємства. Зважаючи на те, що в балансі прибутків і видатків не відображаються такі важливі показники фінансової діяльності підприємства як використання оборотних коштів, кредити банків, розрахункові показники щодо процесу розрахунків та інші, тому є доцільним провести групування і зіставлення позапланових вкладень в оборотні кошти, з одного боку, а позапланові джерела та їх покриття — з іншого.

Позапланові вкладення в оборотні кошти негативно впливають на фінансовий стан підприємства, винятком являються лище кошти, що знаходяться на розрахунковому рахунку в банку. Джерела покриття позапланових оборотних коштів бувають економічно обгрунтовані і необгрунтовані [7].

За рельзутатами проведеної аудиторської первірки аудитор повинен складати аудиторський звіт та аудиторський висновок.

Аудиторський звіт — це документ, що складається відповідно до угоди аудитора і замовника. Його скаладають тільки для замовника, тоді як аудиторський висновок надається широкому колу споживачів інформації [4].

Аудиторський висновок повинен відповідати певним вимогам, передбаченим Законом України «Про аудиторську діяльність». Аудиторський висновок визначається як офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), що містить в собі висновок стосовно достовірності звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленним нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності.

У висновку про фінансовий стан підприємства аудитор повинен дати інтегральну оцінку фінансової стабільності і платоспроможності, зокрема він має визначити такі показники:

• — кредитоспроможність підприємства — можливість своєчасно і повністю розраховуватися за своїми зобов’язаннями;
• — ліквідність балансупокриття зобов’язань його активами, строк перетворення яких у гроші відповідає строку погашення зобов’язань;
• — ліквідність активів — величина, оберенена часу, необхідного для того, щоб цей вид активів перетворився у гроші, тим вище ліквідність. Аналіз ліквідності балансу полягає у порівнянні коштів по активу, згрупованих за ступенем їх ліквідності, і із зобов’язаннями по пасиву, згрупованими за строками їх погашення і розташованними у порядку зростання строків.

Для інтегральної оцінки фінансової стабільності і платоспроможності аудитор використовує раніше розглянуті коефіцієнти, що характеризують ці показники.

Залежно від ступеня ліквідності, його швидкості перетворення у кошти активи підприємства поділяють на такі групи:

активи найбільш ліквідні;

активи, які швидно реалізуються;

активи, які повільно реалізуються;

активи, що важко реалізуються.

Пасиви ж балансу групуються аудитором за степенем їх сплати по строках:

термінові зобов’язання;

короткострокові пасиви;

довго і середньострокові пасиви;

постійні пасиви. [2].

В аудиторському висновку також необхідно висвітлити масштаб аудиту та зміст проведених робіт [9].

Аудитор повинен поставити дату аудиторського висновку на день завершення аудиторської перевірки, і в той самий день зобов’язаний повідомити результати перевірки керівництву підприємства [17].

В аудиторському висновку слід вказати адресу аудиторської фірми та номер її свідоцтва від Аудиторської палати України.

Аудиторський висновок та звітність, за якою аудитор робить висновок, підписується незалежними особами (аудиторами) від імені аудиторської фірми, оскільки вона несе відповідальність за якість проведеного аудиту [12].

Залежно від стану обліку та звітності на підприємстві, висновок аудитора може бути:

безумовно позитивним;

умовно позитивним;

негативним, якщо аудитор відмовляється давати висновок з певних причин [5].

У двох останніх випадках висновок повинен містити короткий перелік аргументів, що обумовлюють судження аудитора.

Безумовно позитивний висновок складається у випадках, коли, на думку аудитора, виконані такі умови :

аудитору надана вся інформація і пояснення, необхідні для цілей аудиту;

інформація цілком достатня для відображення реального стану суб'єкта перевірки;

наявні адекватні дані з усіх питань, суттєвих для достовірності повноти змісту інформації;

фінансова документація складена на основі прийнятої на підприємстві системи бухгалтерського обліку, а сама система задовольняє існуючі законодавчі та нормативні вимоги;

звітність складена на основі дійсних облікових даних і не є суперечливою;

звітність складена належним чином за затвердженою формою.