РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ управління логістичними процесами підприємства

Логістичні системи: зміст, класифікація, критерії оцінювання

Прийнято вважати, що найчастіше мету логістичної діяльності пов’язують з виконанням правил логістики.Найбільш поширеним підходом є виділення семи правил логістики (7R), так званого логістичного міксу: продукт — потрібний продукт; кількість — у необхідній кількості; якість — відповідна якість; місце — у потрібне місце; час — необхідно доставити у потрібний час; споживач — певний споживач;витрати — з мінімальними витратами.

Доцільно зазначити, логістика — це застосування теорії систем у сфері організації оптимальних матеріальних потоків. Основні складові елементи логістичної концепції логістики — гармонізувати інтереси постачальників та споживачів.

Основні засади логістичної концепції [60, с. 345]:

• 1. Управління матеріальним потоком як єдиним цілим, що включає в себе рух матеріальних ресурсів від первинної ланки ланцюга до кінцевого споживача. Елементи матеріального потоку мають технологічний зв’язок, а витрати, що виникають, економічно залежні від нього.
• 2. Впровадження логістичних систем: враховуючи існування зв’язку між ланками, що формують загальний матеріальний потік підприємства та його міжфункціональний характер та цільову спрямованість, логістика передбачає використання організаційно-управлінських механізмів координації.
• 3. Використання комбінованого показника, за допомогою якого враховуються не тільки собівартість продукції, а і витрати, що пов’язані з її переміщенням та трансформацією.

Відповідно до методології системного підходу кожна система є інтегрованим цілим навіть тоді, коли вона складається з окремих розрізнених підсистем.

Варто відзначити, перш ніж перейти до визначення сутності логістичної системи та її характеристик, необхідно визначити, що таке система, встановити її властивості. Отже, під системою розуміють комплекс елементів, що знаходяться у взаємодії; елементи з відносинами між ними та між їх атрибутами; сукупність елементів, організованих таким чином, що зміна, виключення або введення нового елементу закономірно відображаються на решті елементів; взаємозв'язок різних елементів; все, що складається з пов’язаних один з одною частин; відображення входів і станів об'єкта у виходах об'єкта [7, c. 43].

По економічному складу логістичні витрати частково супостатні з витратами на виробництво і обіг товарів. Тому можна сказати, що об'єктом управління логістичної системи є логістичні витрати.

Комплексний підхід до розвитку логістики змінив концепцію витрат. Калькуляція витрат здійснюється не за функціональними принципами, а з орієнтацією на кінцевий результат: спочатку визначають обсяг і характер роботи логістичної системи, а потім витрати, пов’язані з її виконанням. При цьому одержав розвиток новий підхід до розрахунку витрат, який полягає в розробці місій, тобто визначенні цілей, які повинні бути досягнуті логістичною системою в рамках нової ситуації «товар—ринок».

Слід зазначити, що логістичні системи характеризуються високим ступенем узгоджених вхідних продуктивних сил з метою управління потоками. Логістичні системи вкладаються у загальноприйняте поняття «системи». Таким чином, аналіз сучасної зарубіжної та вітчизняної літератури з питань логістики показав, що немає єдиного визначення поняття логістичної системи.

Таблиця 1.1.

Наукові підходи до трактування дефініції «логістична система».

Для більш точного визначення терміну системи та обгрунтування того, чи є логістична система саме системою, необхідно визначити властивості системи та співвіднести їх з характеристиками досліджуваного нами об'єкта — логістичної системи.

Таблиця 1.2.

Характеристики властивостей логістичних систем.

Як бачимо з таблиці, логістична система має всі властивості системи, складається із системоутворюючих елементів, тісно взаємопов'язаних і взаємозалежних між собою, які мають впорядковані зв’язки й утворюють певну структуру із заздалегідь заданими властивостями. Відомо, що логістичний процес — це упорядкована в часі послідовність логістичних операцій, спрямована на забезпечення споживача продукцією відповідного асортименту й якості в необхідній кількості в необхідне місце і час [23, с. 7]. Формою існування логістичного процесу може бути, наприклад, перевізний процес, процес вантажопереробки на складі, процес постачання підприємства сировиною, процес збуту готової продукції тощо. Передумовою виникнення необхідності даного дослідження є логістичні процеси, які характеризуються технологічними режимами, засобами технічного забезпечення, матеріальними й трудовими витратами тощо. Відомо, що логістична діяльність включає різноманітні логістичні процеси, які наведені на рис 1.1 .

Рис 1.1 Номенклатура процесів логістичної діяльності [4, c. 143]

Слід зауважити, що основними функціональними напрямками діяльності торговельного підприємства у цій сфері є забезпечення процесів просторового переміщення товарної маси в системі товаропросування, розвиток інфраструктури оптової та роздрібної торгівлі, здійснення комплексу внутрішньо-магазинних та складських торгово-технологічних операцій і їх інформаційний супровід виконання операцій зберігання товарів, їхньої підготовки до продажу, кількісних та якісних перетворень товарних партій, розвиток власного транспортного господарства торговельних підприємств та організація перевезень торговельних вантажів залученим транспортом, організація логістичного обслуговування споживачів через надання відповідних послуг тощо.

Логістика торговельного підприємства може і повинна трактуватися як комплекс логістичних операцій та процесів, які здійснюються торговельним підприємством для доведення товарних потоків до кінцевих споживачів товарів споживчого призначення (або продукції виробничого призначення — у разі здійснення торговельної діяльності в сфері оптової торгівлі такою продукцією).

Також, доцільно зазначити, що діяльність підприємства торгівлі, наприклад, може бути зображена у вигляді поєднання двох основних компонентів:

• • сукупність торговельно-технологічних процесів (включаючи надання покупцям різноманітних послуг), які виступають як комплекс логістичних та інших операцій, що забезпечують рух товарів і послідовне виконання над товарною масою операцій з підготовки товарів до продажу та відпуску їх покупцям;
• • управління торговельно-технологічними процесами в масштабах торговельного підприємства, зокрема управління комплексом логістичних операцій. Торгово-технологічний процес магазину є одним з етапів загальнішого процесу товаропросування, що здійснюється на засадах потокової організації єдиного технологічного ланцюга.

Зазначено, що основу побудови та функціонування логістичної системи становить реалізація принципу системного підходу, що проявляється насамперед в інтеграції та чіткості взаємодії всіх елементів логістичної системи. Тим не менш цей принцип знаходить свій відбиток у розробці й здійсненні єдиного технологічного процесу виробничо-транспортної системи, у переході від окремих видів устаткування до створення виробничо-складських та виробничо-транспортних систем. Логістичні функціональні системи можна ранжувати за запропонованою класифікацією автора Василевського М.І., як подано на рис 1.2 .

Зазвичай, у виробничій логістиці велика роль належить процесам своєчасного постачання виробництва всіма необхідними матеріалами, заготовками, напівфабрикатами, комплектуючими виробами.

Таким чином, закордонними фахівцями розроблено і впроваджено у практику декілька систем управління цими процесами. Управління матеріальними потоками у рамках внутрішньовиробничих логістичних систем ґрунтується на двох принципово різних підходах: штовхаючому і тягнучому. Вважають, що реалізація функцій збуту у сфері логістики здійснюється через додержання шести умов: наявність вантажу, його якість, кількість, час постачання, витрати та пункт призначення. Варто зазначити, що ці два вида використовуються на торговельному підприємстві ТОВ «Сталкер-2», тому ми розглянемо їх більш детально. Встановлено, що «штовхаюча» система і є системою організації.

прямі — система, в якій матеріальний потік доводиться до споживача без участі посередників на основі прямих господарських зв’язків;

гнучкі - надзвичайних умовах механізми початкової гнучкості мають застосовуватись у разі, коли не спрацьовують планові логістичні процедури;

ешеловані — система, особливість якої полягає в тому, що матеріальний потік на шляху від виробника до споживача проходить принаймні через одного посередника;

в матеріально-технічному забезпеченні - обґрунтування сукупних потреби і покриття їх ресурсами з різних джерел.

виробництво — безперервний виробничий потік, здатний до гнучкої перебудови, який функціонує практично за умов відсутності страхових запасів;

збут — постачання матеріалів, сировини, готової продукції у визначені терміни, дає змогу істотно скоротити запаси на складах підприємств;

штовхаючі - передбачає подачу матеріалів до місця обробки згідно з затвердженим графіком;

тягнучі - матеріали до місця обробки надходять згідно з замовленнями цих ланок.

Рис 1.2. Види логістичних систем на торговельному підприємстві [17, c.12]

Дослідження показали, що для досягнення цього ефективні логістичні системи оптимізують матеріальні потоки, сприяють здійсненню комплексу заходів, пов’язаних з раціоналізацією тари та пакування, уніфікацією вантажних одиниць, у тому числі пакетизацією та контейнеризацією перевезень, налагодженням ефективної системи складування, оптимізацією кількості замовлень та рівня запасів, плануванням найвигідніших маршрутів переміщення вантажів на складських об'єктах підприємств та за їх межами на магістральному транспорті. Варто зазначити, що ці два вид використовуються на торговельному підприємстві ТОВ «Сталкер-2», тому ми розглянемо їх більш детально. Встановлено, що «штовхаюча» система і є системою організації виробництва, у якій предмети праці, які надходять на виробничу ділянку, безпосередньо цією ділянкою в попередньої технологічної ланки не замовляються. Матеріальний потік «виштовхується» кожному наступному адресату суворо за розпорядженням (командою), яке надходить на передавальну ланку з центральної системи управління виробництвом.

Протягом свого виготовлення деталі проходять шлях від попередньої стадії процесу виробництва до наступної. Однак у цьому випадку важко перебудуватися під час збоїв у якихось технологічних процесах або за умови зміни попиту. Використовуючи дану систему управління, протягом місяця доводиться неодноразово змінювати виробничі графіки для всіх технологічних стадій одночасно, що часто зробити дуже важко.

Зазвичай, «штовхаючі» моделі управління матеріальними потоками характерні для традиційних методів організації виробництва. Можливість їх застосування для логістичної організації виробництва з’явилася у зв’язку з масовим розповсюдженням обчислювальної техніки і сучасних інформаційних технологій. Незважаючи на те, що «штовхаючі» системи здатні управляти функціонуванням різного ступеня складності виробничо-господарських механізмів, поєднуючи всі їх елементи у єдине ціле, вони в той же час мають обмежені можливості. При цьому, як правило, характеристики переданого від ланки до ланки естафетою матеріального потоку оптимальні тією мірою, якою центр управління може його враховувати, оцінити і скорегувати. Відомо, що один із основних недоліків даної системи полягає в тому, що чим більше факторів щодо кожної із ланок логістичного ланцюжка повинен враховувати центр управління, тим складнішим, дорожчим і досконалішим повинне бути програмне, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення [73, с. 92 ].

Слід звернути увагу, що за такої системи в підприємства повинні бути матеріальні запаси на всіх стадіях виробництва, для того щоб запобігти збоїв і пристосуватися до змін попиту. Тому така система припускає створення внутрішніх статистичних потоків між різними технологічними етапами, що часто призводить до заморожування матеріальних засобів, встановлення надлишкового устаткування і залучення додаткових робітників.

Макрологістична система є великою логістичною систему управління потоковими процесами за участю декількох і більше незалежних суб'єктів господарювання, не обмежених у територіальному розташовувані.

Макрологістична система — це система управління матеріальними потоками на рівні країн, їх об'єднання, регіону, району, галузі, що охоплює підприємства і організації промисловості, транспорту, торгівлі. У даному розрізі вона є інфраструктурою економіки об'єднання країн, країни або регіону. Зв’язки між окремими елементами макрологістичнх систем можна охарактеризувати як товарно-грошові відносини.

Таким чином, на можливість адаптації макрологістичних систем до змін навколишнього середовища значно впливає здатність вхідних внутрішньовиробничих логістичних систем швидко змінювати якісний і кількісний склад вихідного матеріального потоку.

Глобальні логістичні системи — це макрологістичні системи, що формуються урядовими інститутами, об'єднаннями та організаціями, що займаються міждержавною діяльністю, а також транснаціональними корпораціями та іншими структурами, що функціонують на території двох та більше країн.

Металогістична система — це система, що охоплює сферу кооперації виробничих, дистрибуційних, логістичних підприємств. Такі системи локально або частково охоплюють логістичні канали, інтегрують основні та супутні потоки суміжних підприємств чи логістичні процеси окремих підприємств із надання логістичних послуг.

Мезологістична система — логістична кооперація металогістичних систем, відноситься до повного логістичного ланцюга. Реалізовується за рахунок логістичної інтеграції всіх учасників логістичного процесу від першоджерела сировини до кінцевого споживача .

Мікрологістичні системи — це підсистеми, складові макрологістичної системи. Вони є классом внутрішньо виробничих логістичних систем, до складу яких входять технологічно пов’язані виробництва, з'єднані єдиною інфраструктурою.Слід звернути увагу, всередині мікрологістичних систем функціонують підсистеми на безтоварній основі їх взаємодії. Це окремі підрозділи підприємства, які працюють на загальний єдиний результат [ 30, c.156].

Слід відмітити, що за сферою функціонування логістичні системи також поділяють на зовнішні, внутрішні та інтегровані .

Залежно від типу логістичних ланцюгів логістичні системи поділяють на: логістичні системи з прямими зв’язками; ешелоновані логістичні системи; гнучкі логістичні системи.

Залежно від механізму управління матеріальними потоками виділяють такі види логістичних систем: штовхаючу логістичну систему; тягнучу логістичну систем.

Залежно від сфери дії логістичні системи поділяють на закупівельні, внутрішньовиробничі, розподільчі, транспортні.

За рівнем незалежності логістичні системи можуть бути автономні (незалежні) та релятивні(залежні).

За способом організації виділяють системи побудовані на принципах субординації (взаємопідпорядкованості) та координації (взаємозалежності).

За видом економічного потоку розрізняють логістичні системи матеріальних, фінансових, трудових та інформаційних потоків.

За фазами обороту капіталу фірми — системи підприємницької та комерційної логістики.

За ступенем автоматизації — прості та автоматизовані логістичні системи. Прийнято вважати, що підсистеми логістичної системи класифікують залежно від :

• 1. Функціональної ознаки: підсистеми реалізації замовлення, транспортування, формування запасів, складського господарства, обслуговування клієнтів тощо;
• 2. Фазової належності - підсистеми постачання, виробництва, збуту, переробки та утилізації відходів, інтегрована підсистема маркетингової логістики, інтегрована логістична підсистема замовників та торгівлі;
• 3. Функцій управління — підсистеми логістичного планування, логістичного управління, організації логістики, логістичного контролю, стратегічного та оперативного логістичного управління;
• 4. Предметно-структурної ознаки — підсистеми інтегрованого фізичного переміщення товарів (товарні структури), інтегрованого переміщення інформації (інформаційні структури), регулювання й організаційно-інституціонального забезпечення логістичних процесів (логістичні структури);
• 5. Формування ефективності - підсистеми логістичних витрат, послуг та логістичного сервісу. Будь-яка логістична система складається з сукупності елементів-ланок, між якими встановлені певні функціональні зв’язки і відносини. Можна стверджувати, щоланкою логістичної системи називається економічно або функціонально відособлений об'єкт, що не підлягає подальшій зміні в рамках поставленої задачі аналізу або побудови логістичної системи, виконує свою мету, пов’язану з певними логістичними операціями або функціями.

Виділяють три основні типи ланок логістичної системи: генеруючі, перетворюючі, поглинаючі матеріальні, а також супутні їм інформаційні і грошові потоки [78, c.10]. Як відомо, фундамент логістики становлять чотири головні складові: економічні та технологічні основи, технічне та математичне забезпечення. Технологічна складова пов’язана з економічною і визначає технічну складову. Наслідки цього, щоб реалізувати основоположний принцип логістики — доставку вантажів «точно у строк», згідно з яким надається перевага споживачу і створюється високоефективна система, має бути розроблений і здійснений єдиний технологічний процес усієї виробничо-транспортної системи на основі інтеграції виробництва, транспортування та споживання. Особливу увагу слід надати технологічному процесу у логістиці, який визначається певними техніко-організаційними вимогами. Зазначена тенденція, що до них належать: складські і транспортні.

Як правило, часто зустрічаються змішані ланки логістичної системи, в яких вказані три основні типи ланок комбінуються в різних поєднаннях. У ланках логістичної системи матеріальні, інформаційні потоки можуть сходитися, розгалужуватися, дробитися, змінювати свої параметри, інтенсивність тощо.

Прийнято вважати, що виконанні перелічених вище функцій важливу роль відіграють показники, які характеризують процеси, що розглядаються. Деякі з цих показників характерні і для вітчизняної практики, а деякі нові, чим заслуговують особливої уваги. Але всі вони достатньо загальні. Є ще цілий ряд показників, що використовуються логістичною службою для розв’язання конкретних завдань. Наприклад, при виборі логістичних систем використовують показники, що дають у сукупності якісну оцінку усієї системи рис 1.4 [ 28, c. 7].

Як результат, найбільш повну класифікацію представлено в блок-схемі.

Рис 1.3 Класифікація логістичних систем [14, с. 70]

Рис 1.4 Значущість критерії оцінки логістичної системи

Доцільно зауважати, що логістичної системи визначаються циклом оберту засобів виробництва. Спочатку закуповують засоби виробництва. Вони у вигляді матеріального потоку надходять до логістичної системи, складуються, обробляються, знову зберігаються, а потім переходять з логістичної системи у споживання в обмін на фінансові ресурси, котрі надходять до логістичної системи [11, с. 41].

Як правило, виявлення меж логістичної системи на базі циклу оберту засобів виробництва отримало назву «принцип сплати грошей — отримання грошей». Для стабільного функціонування системи першочергове значення має достовірне планування виробництва, збуту і розподілу. Причому перевага надається стратегічному плануванню над оперативним. З метою досягнення високої надійності такого плану необхідно вивчати динаміку зовнішнього середовища, насамперед ринку, ідентифікувати можливі ситуації і одержувати стратегічні відповіді на питання, що постають у зв’язку з цим.

Ми дійшли висновку, що на цих критеріях базується селекція типу логістичної системи, її міцність та технічне оснащення. Найголовнішим з перерахованих вище критеріїв є надійність. Підсумовуючи зазначимо, що завданням будь-якої логістичної системи є забезпечення своєчасної, надійної, мінімально витратної доставки до пункту призначення необхідного товару у неушкодженому стані. Визначено, що від типу логістичної системи залежить від комплексу функцій, що вона виконує, та ряду критеріїв, які їх характеризують.