Документальне оформлення нарахування заробітної плати та утримань із заробітної плати працівників

Для виплати заробітної плати працівникам установ здійснюється нарахування, що включає розрахунок заробітку за місяць та суми утримань із неї.

Нарахування заробітної плати здійснюється раз на місяць. Підставою для нарахування заробітної плати є штатний розпис, тарифні сітки, накази про прийом на роботу, присвоєння розрядів, про надання відпустки, припинення трудового договору, а також табеля обліку робочого часу.

Крім первинних документів, при розрахунку заробітної плати потрібно брати до уваги нормативні акти, що регулюють нарахування заробітної плати в бюджетних установах.

Формування заробітної плати державних службовців відбувається на підставі:

Закону України «Про державну службу»;

Постанови Кабінету Міністрів України «Про впорядкування умов праці працівників апарату органів виконавчої влади місцевого самоврядування та їх виконавчої органів, органів прокуратури, судів та інших органів»;

Постанови Кабінету Міністрів України «Про впорядкування умов оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери».

Посадові оклади держслужбовців знаходяться в прямій залежності від складності та рівня відповідальності виконаних робіт. Для держслужбовців існує система надбавок, а саме, за ступінь рангу, що присвоєний відповідному держслужбовцю; за вислугу років; за високі досягнення у праці та виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників.

Основним нормативним документом, який регулює систему посадових окладів і надбавок посадових осіб (керівних працівників, спеціалістів і службовців) органів пенсійного фонду, є постанова Кабінету Міністрів України ««Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів». Згідно з цією постановою розкриваються такі схеми посадових окладів:

схема посадових окладів керівних працівників і спеціалістів які мають спеціальні звання;

схема посадових окладів керівних працівників і спеціалістів які мають ранг державного службовця.

Особові картки на працівника апарату управління нумерується відповідно до номера у штатно-посадовій книзі.

Після звільнення працівника його особова картка зберігається в кадровій службі в окремій картотеці в алфавітному порядку протягом двох років, потім підшивається у справу і здається в архів підприємства, установи, організації де зберігається 75 років.

Особова справа являє собою сукупність документів, що містить відомості про працівника. Особові справи можуть заводитися на всіх працівників підприємства, але як правило, ведуться на керівних працівників, фахівців, матеріально відповідальних осіб.

Особові справи оформляються після виданого наказу про прийняття на роботу.

Нарахування заробітної плати проводиться один раз на місяць і затверджується в обліку в останній день місяця. За першу половину місяця працівникам може видаватися аванс, розмір якого складає 50% місячної заробітної плати з вирахуванням суми податків. Виплата авансу проводиться по платіжній відомості ф.№П-53.

Нарахування заробітної плати за місяць і виплата за другу половину місяця проводиться по розрахунково-платіжній відомості №П-50, в якій указано табельний номер, прізвище, ім'я, та по батькові працівників, виданий аванс та удержані податки.(Додаток Р) Розрахунково-платіжну відомість підписують працівники, які склали та перевірили її. Дозвіл на виплату підписує керівник установи та головний бухгалтер.

Із заробітної плати працівників бюджетних установ проводяться наступні утримання:

• 1. Обов’язкові:
  • а) прибутковий податок;
  • б) збір на обов’язкове пенсійне страхування;
  • в) внески до Фонду соціального страхування на випадок тимчасової непрацездатності;
  • г) внески до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Необов’язкові:

• а) профспілкові внески;
• б) суми по виконавчим документам (згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про види заробітку (доходу), підлягаючі обліку при удержанні аліментів» від 26.02.1993р. № 146, зі змінами і доповненнями;
• в) по рішенню адміністрації.

Усі обов’язкові утримання регулюються відповідними нормативними актами.

Прибутковий податок з доходів громадян утримується відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 року та Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої ГДПІ від 21.04.1993 року № 12. Всім платникам податку присвоюється ідентифікаційний код.

Прибутковий податок має найбільш питому вагу з усіх утримань громадян.

Об'єктом оподаткування є сукупний оподаткований дохід за місяць, одержаний із різних джерел як на території України, так і за кордоном. Нарахування прибуткового податку за місцем основної роботи, а також і не за місцем основної роботи здійснюється за встановленою прогресивною шкалою ставок згідно з Інструкцією про прибутковий податок з громадян.

Згідно ст. 6 Закону України від 22.05.2006 року № 889 «Про податок з доходів фізичних осіб» податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку впродовж звітного податкового місяця як заробітна плата, якщо такий дохід не перевищує місячного прожиткового мінімуму 740 грн. (525грн.х1,4), чинного для працездатної особи на 1 січня звітного року, помноженого на? та округленого до найближчих 10 гривень.

В 2007 році соціальна пільга складає - 200 грн. (400грн.:2).

Якщо сукупний оподаткований місячний дохід складає 740 грн., в такому випадку застосовується податкова соціальна пільга (200грн), мінус внески до пенсійного фонду, фонду соціального страхування та на випадок безробіття, а з решти доходу береться 15% прибуткового податку.

А якщо місячний дохід складає більше 740 грн., то податкова соціальна пільга не застосовується, а утримується 15% з усього отриманого доходу, але не більше 9495 гривень.

Бюджетні установи після закінчення кожного місяця, але не пізніше строку отримання в установах банків коштів на виплату належних працівникам сум, перераховують до бюджету суми прибуткового податку за минулий місяць.

Наступним утриманням із заробітної плати є збір до Пенсійного фонду. Об'єктом оподаткування в цьому випадку є сукупний оподаткований дохід за місяць, але не більше 9495 гривень, і складає 2% від суми доходу.

Особливістю оподаткування збору до Пенсійного фонду в бюджетних установах є те, що більшість працюючих мають статус державного службовця або обіймають посади, робота на яких зараховується до трудового стажу і дає право на отримання пенсії, згідно із Законом України «Про державну службу» існує інший порядок, за яким необхідно розрахувати суму збору до Пенсійного фонду України. Такий порядок наведено в таблиці 2.5.

Збір до Фонду соцстраху з тимчасової втрати працездатності також залежить від розміру оподаткування, який складається з суми оплати праці, що включає основну і додаткові заробітну плату, а також заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян, але не більше 9495 гривень.

Ставки збору до Фонду соцстраху з тимчасової втрати працездатності станом на 01.01.2008р.такі:

Таблиця 2.5.1 Розмір збору до Пенсійного фонду, що утримується з доходу держслужбовця.

• 1) якщо заробітна плата платника менше 525 грн. — ставка дорівнює 0,5%;
• 2) якщо заробітна плата понад 525 грн. — 1%.

Збір до Фонду соцстраху на випадок безробіття встановлений у розмірі 0,5% від об'єкта оподаткування, який ідентичний об'єкту при обкладанні збором до Фонду соцстраху з тимчасової втрати працездатності.

Останнім видом обов’язкових утримань із заробітної плати є аліменти, розмір яких залежить від кількості дітей, а саме:

• 1) 1 дитина — 25%;
• 2) 2 дитини — 33%;
• 3) 3 і більше-50%.

Решта утримань (необов'язкових) проводиться в порядку, встановленому адміністрацією установи та за погодженістю працівника організації.

Профспілкові внески утримуються на підставі заяви працівника в розмірі 1% від суми нарахованого місячного доходу.

Внески до Пенсійного фонду, Фондів соцстраху перераховують одночасно з перерахуванням прибуткового податку, не пізніше дня отримання в установі банку коштів на виплату заробітної плати.