«Пересопницьке Євангліє» як вітчизняна першокнига. 
Книги — слов'янські першодруки

Пересопницьке євангеліє - визначна рукописна пам’ятка староукраїнської мови та мистецтва XVI ст. Один із перших українських перекладів канонічного тексту четверо Євангелія. Писець Пересопницького Євангелія — Михайло Василієвич, син сяноцького протопопа, працював над створенням пам’ятки під керівництвом архімандрита Пересопницького монастиря Григорія. Вперше педагогічна думка Київської Русі прослідковується у творах древньоруської літератури. Найдавніші пам’ятки, де піднімаються питання виховання і освіти, датуються ХI ст. Серед них є твори перекладні і оригінальні (вітчизняного походження). До перекладних належать «Пчела», «Златоуст», «Златоструй», «Ізборнік» Святослава 1073 р., «Ізборнік» Святослава 1076 р. і ін. Оригінальні твори: «Слово про закон і благодать» Ілларіона, «Слово деякого калугера про читання книг» Іоанна, «Повість временних літ» Нестора, «Повчання дітям» Володимира Мономаха і ін.

«Пчела» — складений у Візантії і перекладений на Русі в кінці ХI ст. збірник цитат із святого письма, афоризмів і висловлювань отців церкви, античних філософів Демокріта, Сократа, Платона, Арістотеля, Плутарха та інших філософів, поетів, істориків, політичних діячів тощо. Збірник вміщував 71 розділ, кожний з яких присвячувався різним темам. «Пчела» мала на меті настановити читача «як жити християнинові». Серед інших тут є думки і щодо виховання й навчання.

«Златоуст» (за прізвищем грецького проповідника Златоуста) — це збірка окремих промов і висловлювань отців церкви.

«Ізборнік» Святослава 1073 р. — збірник текстів античної літератури пізнавального характеру з різних областей знань (всього 383 статті). Написано у формі запитань і відповідей, має філософсько-богословську оболонку. В цілому призначений для розширення знань. Для історії педагогіки цінний тим, що тут зроблено спробу викласти основи тих наук, які складали зміст візантійської освіти. «Ізборнік» Святослава 1076 р. — збірник статей (44 статті), які мають виховний, повчальний характер. Повчання дано у різних формах: у вигляді притч, невеликих життєвих оповідань тощо. Вони часто звернені до дітей. Наприклад, «Повчання Ксенофонта дітям» і т. п. Автором «Ізборніка» 1076 р. був древньоруський книжник і монах Іоанн, який вибирав статті з рукописів у Київській великокняжій бібліотеці. До «Ізборніка» Іоанн написав передмову, яку історики розглядають як окремий твір. Вона називається «Слово деякого калугера про читання книг» (калугер — монах). «Слово… «є першим вітчизняним педагогічним твором.

Найдавнішою літературною пам’яткою вітчизняного походження, у якій звучать питання педагогічного змісту, був філософсько-педагогічний трактат «Слово про закон і благодать». Твір написаний київським митрополитом Іларіоном між 1037−1050 рр. Це був виступ Ілларіона перед Ярославом Мудрим та прихожанами Київського храму Софії. Твір має морально-патріотичне спрямування.

Вищим досягненням педагогічної думки Київської Русі є «Повчання дітям» Володимира Мономаха (1096 або 1117 р.). Твір написаний за аналогією до «Повчання дітям» Ксенофонта. Воно є перший у середньовічній Європі педагогічний твір, написаний світською особою.