Умови попиту на внутрішньому ринку

соковмісний напій маркетинговий попит Обсяг ринку України складає $ 210−220 млн. у грошовому вираженні, або біля 420 млн. л — у натуральному. На рис. 2.2 зображено динаміку споживання СНН на душу населення за 1993;2005 роки. Якщо у 2003 р. українець споживав 4−5 л СНН, то через 2 роки цей показник виріз удвічі. Не дивлячись на те, що в порівнянні з європейським ринком це не високий показник — у Європі споживання соків досягає 30−40 л на душу населення — для України такий ріст є дуже суттєвим. По аналогії з російським ринком, можна припустити, що стабілізація українського ринку соків відбудеться на відмітці 12 л у рік на душу населення [3].

Рис. 2.2. Споживання СНН на душу населення

Таблиця 2.2 Споживання СНН на душу населення в деяких країнах.

Основними товарами-замінниками соків є мінеральна вода та безалкогольні напої. Їх споживання у 2005 р. становило по 26 л за рік, причому також спостерігаються швидкі темпи росту відповідних ринків. Це пов’язано з тим, що з кожним роком українці можуть собі дозволити витрачати більше грошей на їжу та напої. Але поряд з цим українські споживачі залишаються прихильниками фруктово-ягідних напоїв власного приготування, яких споживають щороку, за даними Держкомстату, понад 600 млн. л.

Усі СНН поділяються на 4 цінові сегменти [2]:

• · Низький (до 3, 72 грн. за л);
• · Середній (3,73−4,75 грн. за л);
• · Високий (4,76−5,59 грн. за л);
• · Преміум (вище 5,6 грн. за л).

Розвиток низького та середнього цінових сегментів відбувається завдяки приходу нових споживачів. А розвиток високого та преміального сегментів обумовлений ростом споживання і «переміщенням» пріоритетів споживачів з низького сегменту на більш високий внаслідок підвищення рівня життя.

Рис. 2.3. Цінова сегментація ринку СНН

Дуже важливе значення для покупців має упаковка соку. Найбільшим попитом користується комбінована упаковка з картону. Але поява соків у зручних ПЕТ-пляшках за 2 роки зайняла більше чверті ринку та призвела до того, що споживачі почали сприймати сік, не лише як корисний натуральний продукт, а й як засіб для втамування спраги. Це підтверджується і тим, що крива споживання соків у ПЕТ-пляшках має пік споживання влітку, на відміну від інших соків, пік споживання яких припадає на зиму та весну.

Рис. 2.4. Структура продажу СНН по типу упаковки [2]

Щодо смакових переваг, то український споживач, як правило, купує яблучний, томатний та апельсиновий соки, а також різноманітні фруктові мікси [2].

Таблиця 2.3 Структура продажу соків в залежності від смаку,%.

Спостерігається вікова зміна портрету споживача: сік перестав сприйматися як продукт дитячий і міцно увійшов до раціону дорослих. Основними споживачами соку є молоді люди віком 25−34 років, які проживають у містах (90% сокової продукції споживає міське населення, близько 50% якого вживає соки щонайменше раз на півроку). І хоча соки як продукт цінують однаковою мірою й чоловіки та жінки, проте за кількістю споживачів все ж таки переважають жінки.

Долучаючись до споживання соків, багато хто керується принципом «на здоров'ї не можна економити» — це призводить до того, що продаж однаково збільшується практично в усіх цінових сегментах ринку СНН. Розвиток високого і преміум сегмента зумовлений зростанням споживання і переміщенням частини споживачів, рівень життя яких підвищився, з низького сегмента до вищого. Розвиток нижнього і середнього сегментів — наслідок приходу нових споживачів",.

Основні мотивації споживання соків серед міського населення розподіляються наступним чином:

• · як джерело вітамінів — 48,3%
• · як натуральний продукт — 26,1%
• · як смачний напій — 8,6%
• · як вітчизняний продукт — 3,4%
• · як напій, що втамовує спрагу — 3,0%

Дослідження купівельної поведінки споживачів свідчать про невисокий ступінь їх прихильності до певної торгової марки. Були визначені такі типи покупців стосовно їх ставлення до торгових марок:

• 1. Покупці, які орієнтовані на одну марку — 6,7%.
• 2. Покупці, які орієнтовані на 2−3 визначені марки-41,4%.
• 3. Нестійкі споживачі - 34,1%.

Українські споживачі довгий час були, і більшою мірою залишаються, прихильниками фруктово-ягідних напоїв власного приготування. Проте активізація здорового образу життя, формування культури споживання сокової продукції, дозволяє розраховувати на переорієнтацію уподобань споживачів щодо напоїв на користь соків. Наприклад, обираючи між дешевою газованою солодкою водою та дорожчими соками, все більше споживачів віддають перевагу вітамінам — отже, місткість ринку СНН збільшується, насамперед, за рахунок зниження обсягів «фарбованої води».