Розділ 1. Сутність інноваційної діяльності

Поняття та зміст інноваційних процесів

Всю сукупність процесів і явищ, що відбуваються на підприємствах різних галузей народного господарства, можна умовно поділити на дві групи — традиційні і інноваційні. Традиційні процеси і явища характеризують звичайне функціонування народного господарства, його галузей і підприємств, а інноваційні - розвиток останніх на якісно новому рівні. Впродовж тривалого періоду, коли економіка функціонувала і розвивалась переважно за рахунок екстенсивних факторів (застосування постійно зростаючого обсягу суспільних ресурсів — персоналу, виробничих фондів), у виробництві домінували традиційні процеси і явища. Оскільки екстенсивні фактори практично себе вичерпали або їх дія стала економічно невигідною, розвиток та інтенсифікація сучасного виробництва мають базуватися переважно на нових рішеннях у галузі технології, техніки, організаційних форм і економічних методів господарювання. Опрацювання, прийняття і реалізація таких рішень складають зміст так званих інноваційних процесів.

В звичайному розумінні інноваційні процеси, що мають місце в будь-якій складній виробничо-господарській системі, характеризуються сукупністю безперервно виникаючих у часі і просторі прогресивних, якісно нових змін. Результатом інноваційних процесів є новини, а їх впровадження у господарську практику визнається нововведенням. Інноваційні процеси започатковуються певними галузями науки, а завершуються у сфері виробництва, спричинюючи у ній прогресивні зміни.

Технічні новини і нововведення проявляються у формі нових продуктів (виробів), технологій їх виготовлення, засобів виробництва (машин, устаткування, енергії, конструкційних матеріалів).

Організаційні нововведення охоплюють нові методи і форми організації усіх видів діяльності підприємств та інших ланок суспільного виробництва (організаційні структури управління сферами науки і виробництва, форми організації різних типів виробництва і колективної праці).

Економічні - методи господарського управління наукою і виробництвом через реалізацію функцій прогнозування і планування, фінансування, ціноутворення, мотивації і оплати праці, оцінки результатів діяльності; соціальні - різні форми активізації людського чинника (професійна підготовка і підвищення кваліфікації персоналу, в першу чергу складу керівників усіх рівнів; стимулювання його (їх) творчої діяльності; поліпшення умов і постійного підтримання високого рівня безпеки праці;охорона здоров’я людини і навколишнього природного середовища;створення комфортних умов життя.); юридичні - нові і змінені закони та різноманітні нормативно-правові документи, що визначають і регулюють усі види діяльності підприємств і організацій.

За масштабністю і ступенем впливу на ефективність діяльності певних ланок суспільного виробництва усі новини та нововведення можна об'єднати у дві групи — локальні (поодинокі, окремі) та глобальні (великомасштабні).

Якщо локальні новини (нововведення) призводять переважно до еволюційних перетворень у сфері діяльності підприємств і через це не справляють особливо істотний вплив на ефективність їх функціонування і розвитку, то глобальні, що у своїй більшості є революційними (принципово новими), мають кардинально підвищувати організаційно-технічний рівень виробництва і завдяки цьому забезпечувати суттєві позитивні зрушення в економічних і соціальних процесах. [7].

Інноваційний процес означає інноваційну діяльність якого-небудь підприємства. Він спрямований на розробку й реалізацію результатів науково-технічних вишукувань у вигляді нового продукту або нового технологічного процесу. У загальному плані, інноваційний процес — це послідовний ланцюг подій, у ході якої нововведення «визріває» від ідеї до конкретного продукту, технології або послуги й поширюється в господарській практиці.

Інноваційний процес являє собою послідовність дій по ініціації інновації, по розробці нових продуктів й операцій, по їхній реалізації на ринку й по подальшому поширенню результатів.

Інноваційний процес містить у собі сім елементів, з'єднання яких у єдиний послідовний ланцюжок утворить структуру інноваційного процесу.

До цих елементів ставляться:

• Ш ініціація інновації;
• Ш маркетинг інновації;
• Ш випуск (виробництво) інновації;
• Ш реалізація інновації;
• Ш просування інновації;
• Ш оцінка економічної ефективності інновації;
• Ш дифузія (поширення) інновації.

Структура інноваційного процесу наведена на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Структура інноваційного процесу.

Початком інноваційного процесу є ініціація. Ініціація — це діяльність, що складається у виборі мети інновації, постановці завдання, пошуку ідеї інновації, її техніко-економічному обґрунтуванні й у матеріалізації ідеї. Матеріалізація ідеї означає перетворення ідеї в товар (майно, новий продукт і т.д.).

Після обґрунтування нового продукту проводяться маркетингові дослідження пропонованої інновації, у ході яких вивчається попит на новий продукт, визначається обсяг випуску продукту, визначаються споживчі властивості й товарні характеристики, які варто додати інновації як товару, що виходить на ринок. Потім виробляється продаж інновації, тобто поява на ринку невеликої партії інновації, її просування, оцінка ефективності й дифузія.

Просування інновації являє собою комплекс заходів, спрямованих на реалізацію інновацій (реклама, організація процесу торгівлі й ін.).

Результати реалізації інновації й витрати на її просування піддаються статистичній обробці й аналізу, на підставі чого розраховується економічна ефективність інновації[11].

Інноваційний процес закінчується дифузією інновації. Дифузія (лат. dіffusіo — поширення, розтікання) інновації являє собою поширення один раз освоєної інновації в нових регіонах, на нових ринках.

Критерієм віднесення процесу до інновації є впровадження машин і устаткування, які вдосконалюють виробничі методи.

Основними критеріями при віднесенні продукції і процесів до інноваційних є новизна і значущість.

Новизна інновації визначається:

• · з точки зору її технологічної новизни: використання нових матеріалів, використання нових напівфабрикатів і комплектуючих, отримання принципово нових видів функцій або принципово нових видів продукції; нові технології виробництва, більш високий ступінь механізації і автоматизації, нова організація (застосування нових технологій) виробничого процесу;
• · з точки зору ринкового середовища: новизна для промисловості у світовому масштабі або ж новизна для промисловості конкретної країни, новизна лише для підприємства.

Значущість інновації для підприємства визначається метою та результатами, що очікуються або вже отримані підприємством у звітному періоді і мають як технологічний, так і економічний характер. А саме:

• · розробка нових видів продукції для створення нових ринків збуту або утримання сегментів ринку;
• · упровадження результатів лідерів у сфері інновації;
• · адаптація розробленої на стороні технології відповідно до потреб підприємства;
• · поступове удосконалення традиційних видів продукції;
• · зміна способу виробництва традиційних видів продукції;
• · заміна застарілих видів продукції;
• · розширення асортименту продукції як у рамках основної товарної групи, так і поза ними (але не з метою забезпечення сьогоденного попиту і збільшення доходу підприємства);
• · підвищення гнучкості виробництва;
• · зменшення виробничих витрат за рахунок зменшення питомої ваги оплати праці, зменшення споживання матеріалів, зменшення споживання електроенергії, зменшення браку виробництва, зменшення витрат на оформлення і конструкцію продукції;
• · підвищення ефективності виробництва традиційних видів продукції (під ефективністю розуміють збільшення відношення результату виробництва / обсяг виробленої продукції / до витрат на її виробництво);
• · поліпшення умов праці;
• · зменшення шкоди, що завдає підприємство навколишньому середовищу[17].

Впроваджуючи інновації в практику підприємницької діяльності, дуже важливо знати, які фактори здатні загальмувати або прискорити інноваційний процес. Основні фактори, що впливають на розвиток інноваційного процесу, наведені в таблиці 2.1. Перш, ніж розпочати впровадження інновацій на будь — якому підприємстві, рекомендується уважно ознайомитися із цими факторами, щоб прийняти рішення про оптимальний для Вас спосіб побудови інноваційного процесу. [8, c.232].

Таблиця 2.1. Фактори, що впливають на розвиток інноваційного процесу.

Джерело: [16].