Поняття, сутність і види матеріальних запасів
Пороговий запас — мінімальний запас ресурсів, який існує на підприємстві, який використовується як визначальна величина при замовленні нової партії матеріалів. Граничний запас використовується як резерв в період постачання. Максимальний запас — це сумарні пороговий, поточний та гарантійний запаси. Максимальний запас показує економічно доцільний розмір запасу і часто використовується як орієнтир… Читати ще >
Поняття, сутність і види матеріальних запасів (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Матеріальні запаси — це матеріальні ресурси, які знаходяться на різних стадіях виробництва й обігу та чекають на своє використання в процесі виробничого або особистого споживання. Запаси створюються для стабілізації та гнучкого функціонування системи матеріально-технічного забезпечення.
Класифікацію матеріальних запасів варто почати розглядати з їх функціонального призначення (рис. 1).
Рис. 1. Класифікація матеріальних запасів
По призначенню запаси бувають:
- — виробничі;
- — товарні.
Виробничі запаси використовуються для виробничого споживання і знаходяться на підприємствах в усіх сферах матеріального виробництва.
Товарні запаси призначені для куплі-продажу запасів готової продукції, запасів в дорозі і запасів торгових підприємств (рис. 2).
Рис. 2. Класифікація товарних запасів
До основних видів матеріальних запасів на виробництві можна віднести:
- — сировина та матеріали — будь-які вихідні матеріали, які будуть використані в виробничому процесі;
- — незавершене виробництво — це сировина та матеріали, які в ході виробничого процесу почали свою обробку;
- — готова продукція — це товар, який можна продавати споживачеві, а також використовувати як готову одиницю чи запасну частину:
- — відходи — виникають при виробництві продукції, видобутку корисних копалин у вигляді сторонніх продуктів. Відходи — це матеріали, які повністю або частково втратили свої споживчі якості. Вони накопичуються для транспортування, утилізації чи переробки.
В залежності від цільового призначення виробничі запаси поділяються на:
- — перехідні - запаси, що рухаються із однієї системи в іншу;
- — підготовчі - запаси, які створюються для забезпечення виробництва однієї партії товарів;
- — страхові - запаси, створюють для стабілізації виробництва в умовах різкої зміни попиту.
Перехідні запаси — це залишки матеріальних ресурсів на кінець звітного року, що забезпечують безперервність виробничого процесу між черговими поставками.
Страхові запаси — це запаси продукції виробничо-технічного призначення певного асортименту і встановленого обсягу, призначені для забезпечення підприємства на випадок непередбачених обставин. Причинами створення страхового запасу можуть бути різні:
- — відхилення в періодичності партій постачання;
- — відхилення у величині поставленої партії;
- — можлива затримка поставки у дорозі;
- — ймовірність непередбаченого зростання попиту.
Підготовчий запас створюється для попередньої підготовки матеріального ресурсу до споживання.
По виконуючих функціях запаси товарно-матеріальних цінностей можна поділити на:
- — поточний;
- — страховий (гарантійний);
- — підготовчий;
- — сезонний.
Поточний запас — це різниця між загальним рівнем запасів і рівнем страхового запасу. Поточний запас забезпечує безперервність процесу споживання між двома постачаннями.
Страховий (гарантійний) запас створюється для безперервного забезпечення процесу споживання при виникненні непередбачених обставин:
- — відхилень в періодичності і розмірі партій постачань від запланованих;
- — змін в інтенсивності споживання;
- — затримки постачань в дорозі.
Підготовчий запас включається у виробничий запас і виділяється при необхідності додаткової підготовки матеріалів перед використанням у виробництві.
Сезонний запас виникає при сезонному характері виробництва, вони забезпечують нормальну роботу підприємства під час сезонної перерви у виробництві.
Класифікація по часу дозволяє виділити кількісні рівні запасів:
- — максимальний;
- — пороговий;
- — поточний;
- — неліквідний.
Максимальний запас — це сумарні пороговий, поточний та гарантійний запаси. Максимальний запас показує економічно доцільний розмір запасу і часто використовується як орієнтир при розрахунку розміру замовлення.
Пороговий запас — мінімальний запас ресурсів, який існує на підприємстві, який використовується як визначальна величина при замовленні нової партії матеріалів. Граничний запас використовується як резерв в період постачання.
Неліквідний запас — це запаси, які довго не використовувалися. Вони виникають внаслідок погіршення якості товарів під час зберігання, а також морального зносу.
Класифікацію виробничого товару доволі широка і містить в собі чимало факторів, як це показано на рис. 3.
Рис. 3. Класифікація виробничих запасів
Існує чимало причин створення матеріальних запасів, основними є:
- — порушення графіку постачання — непередбачена невідповідність в часі між моментом приходу матеріалу і його споживанням;
- — коливання попиту — ймовірність зміни інтенсивності вихідного матеріального потоку;
- — витрати, пов’язані з оформлення запасів — збільшення запасів приводить до зниження витрат, пов’язаних з розміщенням замовлення;
- — зведення до мінімуму простоїв виробництва;
- — спрощення процесу управління виробництвом — створення запасів дозволяє знизити рівень узгодженості між ділянками підприємства і скоротити витрати на організацію управління цими ділянками;
- — спекуляція — збільшення запасів дозволяє використовувати різницю в ринкових цінах і отримувати прибуток;
- — знижки за замовлення великої партії товарів;
- — можливість негайного обслуговування споживачів.
Створення запасів завжди приводить до заморожування значної частини фінансових ресурсів, а їх утримання обходяться приблизно в 25% вартості самих запасів. Тому будь-яке підприємство прагне до зниження матеріальних запасів. При скороченні запасів можна домогтися і зниження таких витрат, як:
- — зниження втрат від заморожених фінансових ресурсів;
- — зниження втрат від розкрадань, пожеж, стихійних лих;
- — зниження витрат на утримання спеціально обладнаних приміщень;
- — зниження витрат на оплату праці персоналу складських приміщень;
- — зниження витрат, пов’язаних з коливанням кон’юнктури ринку.