Сучасні методи мотивації персоналу

Управління трудовими ресурсами здійснюється відповідно до мотиваційних теорій. У науковій літературі зустрічається чимало зауважень щодо недосконалості різноманітних мотиваційних систем. Динамічність життя суспільства в усіх його сферах невпинно зростає, З’являються нові структури, загострюється конкурентна боротьба, виникають ризики, і тому для виживання та успішного функціонування підприємств менеджерам дедалі частіше доводиться приймати рішення з високим рівнем невизначеності. Це поставило на порядок денний завдання сформулювати таку теорію мотивації, яка б враховувала цілі всіх груп працівників.

Наука називає різні потреби працівників, які мають бути задоволені для реалізації стратегії підприємства.

Існує поділ працівників на три категорії - схильні до ризику, нейтральні і несхильні.

Отже, ризик з точки зору працівників, може бути потребою (для схильних до ризику), небезпекою (для несхильних), а з точки зору підприємства — це фактор, що його необхідно враховувати у виробничо-господарській діяльності і реалізовувати в управлінських рішеннях.

Більшість підприємств потребує усіх трьох категорій працівників. Ті, хто не схильні до ризику, ретельно виконуватимуть рутинні операції й уважно контролюватимуть дії своїх «антиподів». А схильні до ризику активно впроваджуватимуть інновації в діяльність підприємства.

Мотивування персоналу здійснюється відповідно до потреб організації.

Зараз для більшості підприємств характерні такі мотиваційні методи:

• 1. Використання грошей як інструмент нагороди і стимул.
• 2. Накладання стягнень.
• 3. Розвиток почуття причетності.
• 4. Винагорода і визначення досягнень.
• 5. Участь у керівництві.
• 6. Заохочення і винагорода групової роботи.
• 7. Мотивування через саму роботу.
• 8. Спілкування і розвиток працівників.
• 9. Лімітування обмежувальних факторів.

Збільшення заробітної плати не призводить автоматично до підвищення ефективності і продуктивності праці, хоча нестача грошей чи затримка виплати заробітної плати одночасно призводять до збільшення невдоволення, напруженості і зниження результатів праці.

Винятком служать ситуації, коли внутрішній потяг до роботи працівника превалює над фінансовими міркуваннями. Щоб ефективно використовувати гроші як мотиватор, варто платити конкурентну заробітну плату для залучення й утримання фахівців, щоб винагорода відповідала реальним зусиллям працівника. Працівник повинен бути впевнений, що його зусилля будуть заохочені відповідною нагородою.

На мою думку, заслуговують на увагу сучасні методи мотивації персоналу, що застосовуються в західних фірмах. А саме:

Матеріальні винагороди:

• · ставка заробітної плати;
• · додаткові виплати;
• · участь в акціонерному капіталі;
• · участь у прибутках;

Додаткові стимули:

• · плата за навчання;
• · гарантія на одержання кредиту на придбання великої купівлі;
• · медичне обслуговування;
• · страхування;
• · відпочинок за містом.