Висновок. 
Особливості порушення когнітивної та емоційної сфер у хворих на епілепсію

Епілепсія — поліетіологічне монопатогенетичне прогредієнтне нервово-психічне захворювання. Характеризується воно судомними й безсудомними психічними нападами (пароксизмами), що повторюються, а також гострими, які переходять у хронічні стійкі, порушеннями психіки.

Перші систематичні клінічні описи порушень у психічній сфері, характері і особистості хворих на епілепсію датуються серединою XIX ст. Впродовж багатьох десятиліть складалися уявлення про особливості інтелектуально — мнестичної і емоційно-вольової сфер і особистості таких хворих. Когнітивні розлади проявляються навіть за наявності в анамнезі поодиноких судомних нападів і є одними з основних факторів грубої соціальної дезадаптації та інвалідизації.

З погляду патопсихології, наголошувані зміни особистості по епілептичному типу — це тугорухливість, повільність всіх психічних процесів, схильність до застрявання на деталях, докладність мислення, неможливість відрізнити головне від другорядного, дисфорії (тобто напади розладів настрої, зазвичай поєднання злобності і туги). Результатами хвороби є проблеми з використанням нового досвіду, слабкість комбінаторних здібностей, погіршення відтворення минулого досвіду. Зазначається карикатурний педантизм у побуті. Істотною рисою епілептиків є інфантилізм, відтворений у незрілості суджень та інших.

Обличчя цих хворих малорухоме, маловиразне, мімічні реакції бідні, спостерігається скупа стриманість в жестикуляции.

Дуже уповільнена реакція при асоціаціях, латентні паузи, інертність проявляється у появі повторів і під час завдання на асоціації. Деталізованість докладність психічної діяльності. Не виснажуються, мало втомлюються.

Порушення пам’яті: різко знижена здатність запам’ятовування (відтворення 4−6 слів). По методиці піктограм — не точно відтворює словосполучення. Ракурс активності зміщується з запам’ятовування на малювання. Розуміння сенсу прислів'їв і приказок теж знижено. Спостерігаються: амнестические западіння (забування назви предметів), темп уповільнений, у мові - безліч зменшувально-пестливих суфіксів. Мислення епілептиків дуже грунтовно, часто спостерігається резонерство, (виявляє, що неспроможний і компенсує цим свої можливості - повчання у тому, як треба чинити).

Зниження обсягу уваги. Це позначається на труднощі засвоєння інструкції. Особливості особистості компенсаторні: ласкавий, ніжний, чемний підкреслено, мстивий, злопам’ятний, високий рівень егоцентризму, педантизм. Не можуть засвоювати всю програму і беруть якістю — акуратністю, ретельністю. Це спроба коригувати свою діяльність. Адже рано чи пізно наступає слабоумство, звуження перспективи життя: не планують, а живуть від нападу до нападу. Вони інфантильні з обмеженості у діях із боку батьків і близьких. Допомога психотерапевта — на рівні діагностики.