Косметичні процедури. 
Фізична реабілітація щодо усунення косметичних дефектів обличчя

Компреси.

У косметиці часто застосовують для лікування шкіри обличчя компреси. Залежно від мети вони можуть бути холодні, гарячі чи змішувані.

Холодні компреси — це ефективна тонізуюча процедура, яка покращує колір обличчя, затягує і звужує пори, зменшує потовиділення. Там, холодним компресом закінчують масаж (за винятком масажу, після якого роблять парафінову маску) та пом’якшуючі маски.

Для приготування холодного компресу махрову салфетку чи махровий рушник складають в 2−3 шари у вигляді довгої полоски, змочують в холодній воді і злегка віджимають, щоб не стікала вода. Швидко накладають на обличчя так, щоб середина компресу знаходиться на підборідді, одна половина прикривала праву частину обличчя, а інша — ліву.

Холодний компрес тримають на обличчі протягом кількох секунд.

Під дією гарячого компресу розширяються кровоносні судини і пори, посилюється приток крові до шкіри, розслаблюються м’язи, зігрівається шкіра, очищуються верхні шари епідермісу, посилюються діяльність залоз та всмоктувальна функція шкіри. Особливо необхідні гарячі компреси для блідою, сухої та в’ялої шкіри.

Коли шкіра ніжна і легко подразнюється, корисні заспокоюючі компреси з гарячих відварів лікарських трав. Для цього використовують ромашку, липовий цвіт, кріп, шавлію тощо.

Приготування: 1 столову ложку сухої трави заливають 2 склянками окропу і залишають на вогні протягом 5−8 хвилин. Одержану суміш проціджують і нерозведений відвар використовують для компресу.

Перед накладанням гарячого компресу шкіру обличчя необхідно ретельно очистити.

Для приготування гарячого компресу використовують махрову салфетку чи махровий рушник.

Матеріал складують так, як при холодному компресі і змочують у воді, температура якої повинна бути не нижчою 42−40⁰ С.

Гарячий компрес накладають на обличчя та шию і тримають 10−15 хвилин. При охолоджені 2−3 рази міняють.

Гарячі компреси протипоказані при:

• — розширені шкірних капілярів;
• — гнійних ураженнях шкіри і вуграх;
• — запалені шкіри;
• — лінійних прищах;
• — високому артеріальному тиску;
• — екземі.

Змінювані компреси роблять поперемінно холодною і гарячою водою протягом 10 хвилин. Їх рекомендують робити один раз в тиждень перед накладанням крему чи вітамінної маски.

Гарячий компрес тримають 2−3 хвилини, потім його знімають, змочують в холодній воді, віджимають і накладають на 2−3 секунди. Компреси змінюють 2−3 рази. Закінчують процедуру заспокоюючим холодним компресом.

Замість води для вологих компресів краще використовувати відвари, настойки чи соки лікарських рослин.

Під впливом компресів поліпшується кровообіг, їх застосовують, коли шкіра в’яла, має поганий колір шкіри обличчя, пари наявності «мішків» під очима та легких набряках обличчя. При набряках водні компресори можна замінити компресами з міцного чаю, ромашки чи розчину борної кислоти.

Парова ванна.

Одна з основних процедур у косметичній практиці - так звана парова ванна пара має різноманітний вплив на шкіру. Перш за все вона впливає на численні нервові закінчення, розміщені в шкірні обличчя, і рефлекторно діє на шкіру через центральну нервову систему. Не менш важливий вплив пари на судинну систему: судини шкіри під дією пари різко розширяються, кількість крові, яка протікає в них за одиницю часу збільшується; шкіра червоніє, робиться гарячою, пори шкір розширяються.

Розм’якшення лусок шкіри, яке відбувається під впливом пари, призводить до їх відторгнення. Шкіра очищається не лише від лусок і пилу, а й від сальних і потових виділень, які легко розчиняються. Пара розм’якшує також пробки, які закупорюють сальних залоз.

Парова ванна корисна при загрубілій, а також жирній, пористій шкірі, при вуграх і чорних цятках. Якщо шкіра схильна до сухості, застосувати парову ванну слід якомога рідше, а в тих випадках, коли шкіра суха, але дуже забруднена, можна вдаватись до парових ванн, попередньо змастивши жирним кремом.

Після парової ванни шкіра стає чистою, гладенькою, пружною. Парова ванна корисна не лише як гігієнічна процедура, за допомогою якої очищається шкіра обличчя, вона готує шкіру й для інших процедур — чищення і масажу.

В косметичних кабінетах для проведення парової ванни використовують спеціальні апарати.

Тривалість процедури від 5−10 до 15 хвилин. Виходити на вулицю не раніше 10−15 хвилин.

Парові ванни з лікарських трав.

На 1 літр води додають 1 столову ложку дрібно нарізаних лікарських рослин.

• 1. Ромашка. Виявляє протизапальну дію. Застосовують при сухій, злущеній та запальній шкірі.
• 2. Розмарин і полин. Покращують кругообіг шкіри і освіжають її. Застосовують при морщинах.
• 3. Польовий хвощ. Стимулює епітелізацію. Застосовують при в’янучій шкірі та дряблій шкірі.
• 4. Білий тисячолистник. Покращує кровообіг. Застосовують при сухій і в’янучій шкірі.
• 5. Хміль. Покращує епіталізацію. Застосовують при почервонні і висипках нервового походження.

Косметичні маски.

Дуже часто косметичному масажу сприяють різні косметичні маски. В залежності від призначення маски мають різну основу і активні компоненти. Вони очищають пори шкіри, пом’якшують, живлять і зволожують її, а також сприяють найбільшому ефекту від масажу. При систематичному використанні масок обличчя зберігає свій свіжий та здоровий вигляд і залишається протягом багатьох років, шкіра пружною, еластичною, без зморшок.

Найбільш сприятливими для жирної шкіри являються маски, приготовані на основі шалфея, ромашки, календули. Маски з екстрактами звіробою, ромашки, мати — й — мачухи, квіток липи, позитивно впливають на суху шкіру. Також сприятливу дію на суху шкіру, обличчю мають маски з використання оливкової і персикової олії. При в’ялій шкірі краще використовувати маски з кропу, листків суниці, пелюсток троянди, а також чорної смородини, подорожника. Для всіх типів шкіри корисні маски з екстрактом хвої молодих листків і бруньок берези, кропиви.

Маска повинна приготовлятися безпосередньо перед її застосуванням. Після нанесення маски обличчя повинно залишатись нерухомим протягом всієї процедури. Для отримання хорошого результату маски застосовуватись систематично не рідше одного разу в тиждень. Курс 10−15−20 процедур. Наносять маски по масажних лініях: від бороди до скронь. Від верхньої губи до вух; від кінчика носа до вух; від середини чола до скронь. Тривалість масок від 20 до 25 хвилин.

Техніка нанесення масок.

• 1. Маску наносять на чисту шкіру обличчя;
• 2. Перед нанесенням маски інколи застосовують гарячий компрес.
• 3. На шкіру повік наносять маски, спеціальні для їх призначення. Всі інші маски не наносять на повіки і на верхньою губою.
• 4. Якщо у Вас не має спеціальної маски для повік покладіть на повіки тампони змочені в спеціальному розчині, відварі ромашки або чаю.
• 5. Знімати маску слід легко не зрушуючи шкіру.
• 6. Час експозиції маски вказують на анотації. Зазвичай це коливається від 10 до 40 хвилин.

Маска наноситься на обличчя різними способами: спеціальними кісточками, які відрізняються від макіяж них жорсткістю і формою вони (плоскі і широкі), шпателем, а також руками. Маску наносять товстим шаром.

Знімають маску по закінченню процедури, в залежності від її типу, різними способами: епонжем, ватними тампонами чи вологою серветкою.

Якщо маска засохла спочатку її потрібно розмочити за допомогою мокрої серветки чи спонжа, а тоді змити.

Маска для жирної шкіри.

Із трав: шавлію, ромашку, м’яту, хвощ польовий, календулу, липовий цвіт у рівних частинах (по 1 столовій ложці) заварюють двома склянками окропу. Настоюють 10−15 хвилин і відціджують. Настій можна наносити на обличчя у вигляді теплого компресу, а охолодивши використовувати для знімання маски. Ще краще, коли трави подрібнюють у ступці і розводять до консистенції кашки.

З календули: 1 столову календули настоюють у 100 г води. Застосовують при розширених порах і після очищення обличчя, а також, коли шкіра схильна до посиленої жирності, почервоніння.

Білкові: білково-ягідна, білково-фруктова, білково-овочева. Яєчний білок збивають вінчиком до одержання піни.

Потім краплями додають до нього чайну ложку соку будь-яких свіжих ягід овочів і фруктів.

Маски для сухої та нормальної шкіри.

Із суниць: розім'яті ягоди суниць на наносять на обличчя на 15−20 хвилин перед сном.

Хороший ефект при догляді за шкірою обличчя дає лосьйон із суниць. Для його приготування беруть 1 склянку свіжих ягід суниць заливають їх в 300 мл міцної горілки і настоюють 30 днів, проціджують і використовують для очищення шкіри (перед застосуванням розводять водою у співвідношенні 1:1).

З огірків: 1−2 огірки труть на терці. Наносять одержану масу на обличчя тонким шаром. Ця маска добре тонізує шкіру.

Медова: 100 г меду нагрівають на водяній бані, потім змішують 25 г спирту і 25 г води, і поступово додають цей розчин у розігрітий мед, енергійно помішуючи цю суміш до утворення однорідної маси.

Маска для в’ялої шкіри.

Медова: 1 столову ложку меду змішують з столовою ложкою толокна і 2 ложками молока. При цьому слід пам’ятати, що маски з меду протипоказані при розширених судинах шкіри.

Із алое: з листків алое, витриманих у темному холодному місці 14 днів віджимають сік.

З банана: половину банана протерти з 1 столовою ложкою меду і 2 столовими ложками сметани. Винятково добре діє на зморшкувату шкіру.