Функції щитоподібної залози

Встановлено, що дія гормонів щитоподібної залози на клітинному та субклітинному рівнях пов’язана із різноплановим впливом на мембранні процеси, на мітохондрії, на ядро, на білковий обмін, на процес обміну ліпідів і на нервову систему.

Тироїдні гормони посилюють енергетичний обмін, окислювальні процеси, особливо в мітохондріях, обмін білків, ліпідів і вуглеводів. Ці гормони прискорюють транспорт глюкози в кишках, регулюють її рівень крові, підвищують чутливість до адреналіну. У ліпідному обміні їх вплив виявляється зменшенням холестерину, кількості нейтральних жирів і фосфоліпідів. Гормони щитоподібної залози можуть змінювати швидкість мобілізації жирів із жирових депо та їх окиснення. Введення тироксину знижує рівень білків у крові посилює використання глобулінів, у здорових людей призводить до негативного азотистого балансу. Дія тифоїдного гормону спрямована на ріст і розвиток, що без сумніву, є результатом його впливу на біохімічні процеси, активізація яких необхідна для росту.

При знижені функції залози в молодому віці ріст гальмується, виникає затримка розумового розвитку, уповільнення психічних реакцій — кретинізм.

Щитоподібна залоза має афферентні іефферентні нерви. Імпульси, які надходять до залози по симпатичних нервових волокнах, стимулюють її активність.

Гормони тироксин і трийодтиронін є стимуляторами росту, психічного розвитку, діяльності серцево-судинної та травної систем, що регулюють обмінні процеси та статеві функції організму. Кальцитонін відповідає за зміст кальцію в крові, який сприяє побудові кісток. Він же є необхідною речовиною для будови м’язових і нервових клітин.

Регуляція функцій щитоподібної залози.

Контроль за діяльністю щитоподібної залози має каскадний характер. Передусім пептидергічні нейрони в преоптичній ділянці гіпоталамуса синтезують і виділяють у ворітну вену гіпофізатиреотропін-рилізінґгормон (ТРГ). Під його впливом у аденогіпофізі секретується тиреотропний гормон (ТТГ), який заноситься кров’ю в ЩЗ і стимулює в ній синтез та викид тироксину і трийодтироніну. Вплив ТРГ моделюється рядом чинників і гормонів, насамперед рівнем гормонів ЩЗ в крові, які за принципом зворотного зв’язку гальмують чи стимулюють утворення ТТГ в гіпофізі. Інгібіторами ТТГ також є глюкокортикоїди, соматостатин, дофамін. Естрогени, навпаки, підвищують чутливість гіпофіза до ТРГ. Насинтез ТРГ у гіпоталамусі впливає адренергічна система, її медіатор норадреналін, який, діючи на альфа-адренорецептори, сприяє виробленню і виділенню ТТГ у гіпофізі. Його концентрація також збільшується при зниженні температури.