Постановка проблеми. 
Методичні основи та особливості навчання іншомовного письма у ВНЗ

Початок XXI століття знаменується суттєвими змінами у сфері освіти, зумовленими приєднанням України до Болонського простору вищої освіти. Одним із найважливіших стратегічних завдань модернізації системи вищої освіти України на сучасному етапі є забезпечення якості підготовки фахівців на рівні міжнародних стандартів. Особливу актуальність набуває інтегрування вищої освіти в міжнародну систему освіти, зокрема у сфері навчання іноземної мови. Модифікація змісту, форм і методів освіти в Європі і в Україні регламентується документами Ради Європи і Болонського процесу [3]. Інтеграційний процес на відповідному напряму полягає у впровадженні європейських норм і стандартів в освіті, поширенні власних культурних здобутків у ЄС. На етапі інтеграції України в європейські економічні, політичні і культурні структури першочергового значення набуває питання підготовки спеціалістів, здатних успішно реалізувати процес співробітництва України з Європою та всім світом. У сучасному світовому суспільстві, в якому англійська мова набула статус провідної мови міжнародного спілкування, оволодіння навичками та вміннями письма цією мовою є однією з найважливіших вимог до фахівця у будь-якій галузі, тим більше якщо його діяльність пов’язана з міжнародними контактами.

Причина полягає в тому, що більшість цих контактів здійснюється у письмовій формі. Ділове листування, працевлаштування за кордоном, яке потребує оформлення відповідних документів — таких як резюме, заяви про прийом на роботу тощо, — підготовка міжнародних контрактів та угод, постійне листування через Інтернет для вирішення ділових питань — все це здійснюється головним чином через письмо англійською мовою. Навчання за кордоном, яке потребує регулярного написання академічних есе, підготовка наукових та інших професійних статей для публікації у зарубіжних виданнях, презентацій та доповідей для виступів на міжнародних конференціях, написання англомовних рефератів та анотацій статей, що науковець планує опублікувати в будь-якій країні світу — в тому числі у власній країні, — реферування для власних потреб англомовної професійної літератури, яка складає більшість у будь-якій галузі, також стають неможливими без фундаментального володіння навичками та вміннями англомовного письма. Можна впевнено говорити про те, що питома вага міжнародних та міжкультурних контактів і спілкування, які здійснюються через письмо англійською мовою, постійно зростає і далі буде зростати. Саме тому з орієнтацією на рекомендації Ради.

Європи з мовної освіти цілі навчання іноземних мов визначено в термінах іншомовної комунікативної компетенції [3].

З огляду на те, що у вищих навчальних закладах (далі ВНЗ) України як мовного, так і немовного профілю проблема писемного мовлення зумовлює необхідність аналізу вимог до ступеня володіння студентами на певному рівні навчання англійської мови, зокрема, з інших видів іншомовної англомовної мовленнєвої діяльності, яким навчають. Це, у свою чергу, визначає необхідність докладного вивчення методичних основ навчання іншомовного письма з метою усунення низки суперечностей.

Для вирішення завдання підготовки компетентного спеціаліста педагогічного профілю в умовах нової мовної політики виникає нагальна потреба модернізації змісту, форм і методів професійної підготовки майбутнього викладача іноземної мови. Це зумовлює актуалізацію проблеми моделювання педагогічної компетентності майбутніх викладачів іноземної мови. Методологічною основою виступають системно-діяльнісний і компетентнісний підходи, відображаючи різні напрями освітнього процесу, які, в свою чергу органічно доповнюють один одного.

Аналіз останніх досліджень. Питання формування писемної комунікативної компетенції до вивчення іноземних мов плідно досліджується на сучасному етапі. У вітчизняній науці вже намітилися серйозні зміни у ставленні до письма як до виду мовленнєвої діяльності, якому потрібно навчати як у загальноосвітній, так і вищій школі. Яскравим показником цього є поява багатьох публікацій, в тому числі дисертаційних досліджень, спрямованих на обґрунтування ефективних методик навчання письма. Головні здобутки належать таким видатним вченим з різних ареалів та країн, як Е. Васильєва [1], Н. Зінукова [5], С. Літвін [8], Л. Мазунова [9], С. Ніколаєва [10; 1і], О. Пінська [і3], О. Тарнопольський [15]. Різні аспекти підготовки фахівців з іноземної мови з урахуванням іншомовної письмової комунікативної компетенції знайшло своє відображення в численних наукових дослідженнях, присвячених різним аспектам навчання письма. Було досліджено такі питання, як інтерактивне навчання писемного мовлення (Г. Крівчикова); використання «діалогу-журналу» (Т. Глазунова); комп’ютерних технологій (О. Москалець); редагування власних писемних висловлювань (Л. Назіна); навчання конспектування (В. Мишечкина) і реферування (О. Квасова); навчання письма англійською мовою як другою іноземною (І. Мельник) тощо.

Активізація теоретичних та практичних досліджень визначеної проблеми зумовлює різноманітні дискусії. Водночас подальше опрацювання теми, поява нових матеріалів викликає необхідність 118 нового звернення до проблеми та її наукового узагальнення, незважаючи на чисельні дослідження, проте в педагогічній літературі недостатньо приділяється увага методичним особливостям письмової іншомовної компетенції. Це зумовлює актуальність даної теми дослідження.

Метою пропонованої статті - дати складові формування англомовної іншомовної комунікативної компетенції у студентів та розглянути основні характеристики навчання писемної комунікативної компетенції у ВНЗ. Для поставленої мети слід вирішити наступні завдання: розглянути теоретичні та практичні засади визначеної проблеми; дати основні характеристики методу навчання іншомовної комунікативної компетенції та виділити основні підходи до їх визначення в сучасній методичній науці.