Анотація. 
Позакласне музично-естетичне виховання школярів у другій половині ХХ століття

Важливу роль у вихованні дітей і молоді в другій половині ХХ століття займали форми позакласної та позашкільної музичної діяльності, метою педагогічного процесу в яких виступав розвиток музично-естетичної культури дитячої особистості. «Школа стає осередком духовного життя, якщо вчителі дають цікаві і за змістом, і за формою уроки … Але чудові блискучі уроки є там, де є ще щось чудове, крім уроків, де є і застосовуються найрізноманітніші форми розвитку учнів поза уроків», — писав В. Сухомлинський [9].

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано вирішення данної проблеми і на які спирається автор. Проблеми розвитку системи музично-естетичного виховання в Україні знайшли своє відображення в роботах Т. Гризоглазової, В. Дряпіки, І. Зязюна, Л. Коваль, Л. Масол, О. Михайличенка, В. Орлова, О. Олексюк, Г. Падалки, О. Ростовського, О. Рудницької, Т. Танько, Л. Хлєбнікової, В. Черкасова, Г. Шевченко, О. Щолокової. Ними були розроблені численні практичні рекомендації щодо здійснення цього процесу в різних умовах функціонування системи освіти. Ці роботи містять багатий фактичний матеріал, дають певні уявлення про тенденції та особливості музично-естетичного виховання в різних регіонах на окремих історичних етапах, але, на наш погляд, у науковій літературі позакласне музично-естетичне виховання у другій половині ХХ століття потребує більш значної уваги, адже воно виконувало важливу роль у формуванні музичної культури підростаючого покоління.

Метою статті є дослідження форм і методів музично-естетичного виховання в позакласній музичній діяльності, яка відігравала значну роль у розвитку музичної культури дитячої особистості.