Вступ. 
Підготовка майбутніх учителів історії до етнокультурної діяльності на півдні України: результати експериментального дослідження

Актуальність дослідження. Процес підготовки майбутніх учителів історії в системі професійної освіти не може бути забезпечений виключно за допомогою знаннєвої парадигми. Так, завдання професійної підготовки майбутніх учителів історії необхідно вирішувати в руслі компетентнісного підходу, який акцентує увагу на формуванні у майбутнього фахівця готовності до практичного застосування знань і умінь в умовах вирішення реальних професійних завдань. Якщо вчитель історії здійснює свою професійну діяльність у полікультурному середовищі Півдня України, то вона визначає специфіку роботи та вимагає особливої підготовки, додаткових знань, умінь і навичок. Звернімо увагу на те, що програмою модернізації педагогічної освіти передбачено проведення комплексу заходів для посилення підготовки педагогічних кадрів, серед яких підкреслюється підвищення якості підготовки випускників до педагогічної діяльності в полікультурному середовищі, в той же час значна частина вчителів історії не володіє повним обсягом інформації з етнокультури народів Півдня України, традиційної народної культури, не вміють використовувати багатий її педагогічний потенціал у виховно-освітній практиці, не мають навичок інтеграції народних традицій в сучасний педагогічний процес.

У зв’язку з цим виникає необхідність підготовки майбутніх учителів історії до етнокультурної діяльності на Півдні України, що буде забезпечувати рівноправні відносини етнокультур в межах багатокультурного співтовариства Півдня України на принципах співпраці та толерантності.

Підготовка до педагогічної професії в значній мірі визначає результати навчально-виховного процесу в школі. Цим пояснюється давній і глибокий інтерес до даної проблеми у вітчизняній вузівській педагогіці. В основу дослідження професійно-педагогічної підготовки лягли теоретичні положення, розроблені О.А. Абдуліною, А. М. Грабовим, М. Г. Кушковим, І.Я. Лернером, Н.В. Кузьміною, В.О. Сластьоніним, Ю. П. Сокольниковим. Професійна підготовка майбутніх учителів історії досліджувалася у працях Т.З. Муномарової, С.О. Нікітчиної, А. А. Булди, В. К. Майбороди.

Необхідність і важливість етнокультурної педагогічної діяльності доводиться в роботах, що спираються на ідеї про духовно-моральні традиції у вихованні, розглянуті Я. А. Коменським, А. С. Макаренко, Й.Г. Песталоцці, В. А. Сухомлинським, Л. Н. Толстим, К. Д. Ушинським.

Так, проблеми використання етнокультурного потенціалу в системі освіти розглядаються в дослідженнях Г. С. Виноградова, Г. Н. Волкова, Д. А. Данилова, А.Э. Ізмайлова, Г. В. Палаткіної, А.Б. Панькіна, В. К. Шаповалова та ін.

Визначальний внесок у дослідження теоретико-методологічних аспектів етнокультурних процесів внесли наступні автори: Ю. В. Бромлей, С. О. Арутюнов, Л.М. Гумільов, В. П. Левкович, А.П. Садохін та ін.

Метою статті є аналіз результатів експериментально-дослідної роботи щодо підготовки майбутніх учителів історії до етнокультурної діяльності на Півдні України.