Педагогічні умови успішної активізації навчальної діяльності учнів ПТНЗ на уроках з виробничого навчання

Пошук шляхів підвищення ефективності навчального процесу за останні роки став більш активним. Однак підходи до вирішення проблеми активізації навчальної діяльності в науково-педагогічній теорії та практиці різноманітні.

Реалізація завдань професійно-технічної освіти та її ефективність значною мірою залежать від умов, що створюються для активізації навчальної діяльності учнів на уроках виробничого навчання. Педагогічні умови — це структурна оболонка педагогічних технологій чи педагогічних моделей. Завдяки педагогічним умовам реалізуються компоненти технології.

Ряд науковців та педагогів-практиків (Н.П. Волкова, Н. Гражевська, О. Коберник, Л. Л. Сушенцева, О.Є. Сушенцев, І.Ф. Харламов та ін.) вважають, що однією із важливих умов підвищення навчальної активності учнів є створення проблемних ситуацій.

Проблемна ситуація — задача-проблема, яку необхідно розв’язати учням.

Таким чином, стимулом до руху мислення є інтелектуальне ускладнення, тобто такий психологічний стан суб'єкта (учня), що вимагає виявлення нових, раніше йому невідомих знань чи способів діяльності. Інакше кажучи, проблемна ситуація — це така ситуація, в якій суб'єкт хоче вирішити якісь важкі для себе завдання, але йому не вистачає даних і він повинен їх шукати. Щоб проблемна ситуація органічно ввійшла в навчальний процес, вона повинна прийняти форму пізнавальної задачі.

Махмутов М.І. визначає проблемну ситуацію як інтелектуальне утруднення людини, що виникає у разі, коли він не знає, як пояснити виникле явище, факт, процес дійсності, не може досягти мети відомим йому способом, що спонукає людину шукати новий спосіб пояснення або спосіб дії [11].

Тому проблемною можна назвати ту ситуацію, коли учень не може пояснити для себе об'єктивно виникаючу суперечність, не може дати відповідей на об'єктивно виникаючі питання, оскільки ні наявні знання, ні інформація, що містить в проблемній ситуації, не містять на них відповідей і не містять методів їх знаходження. З погляду психології це і слугує передумовою для появи розумової активності по виявленню і вирішенню проблем. При цьому, як вже наголошувалося, проблемна ситуація матиме дидактичний характер, тільки якщо вона знаходиться в зоні найближчого розвитку, тобто, створюючи значні труднощі, все-таки об'єктивно може бути дозволена такими, що вчаться.

Важливою педагогічною умовою, що забезпечує гармонію взаємовідносин між педагогом професійного навчання та учнями, сприятливий емоційний фон уроку, реалізацію потенційних можливостей учнів, як зазначають О. Коберник і Г. Коберник, є створення у навчально-пізнавальній діяльності ситуацій гарантованого успіху. Ситуація успіху розглядається в психолого-педагогічній науці як суб'єктивне відчуття, особливий стан задоволення людиною результатами фізичної або розумової праці.

Забезпечення ситуацій успіху в навчальній діяльності досягається за умови, коли учень звільнений від страху перед майбутнім завданням, а завдання, що пропонується йому, є доступним, посильним, в ньому він може показати свої здібності, розкрити потенційні можливості.

Успішна навчальна діяльність, яка приносить учневі задоволення, є сильним збудником його пізнавального інтересу.

Як зауважує Г. Щукіна, специфіка прийомів і способів різних видів діяльності сприяє активізації учіння учнів, розширює зону пізнавальних інтересів. Взаємодоповненість видів діяльності, які включені в навчальний процес, сприяє виявленню інтересів, потреб, нахилів учнів і впливає на їх загальний розвиток [19].

З цією метою пропонується поєднувати пізнавальну діяльність з ігровою. В останні роки практика застосування ігрових завдань визначила методичну думку, що зараз настав час узагальнення практичного досвіду, об'єктивної оцінки доцільності застосування ігрових завдань, визначення їх питомої ваги та місця у системі навчання.

Гра стимулює навчальний інтерес. Це інтерес до глибокого, усвідомленого пізнання. Оскільки навчальний інтерес багатогранний — він може:

• — виступати як зовнішній стимул процесу засвоєння, як засіб активізації цього процесу;
• — як мотив пізнання, стикаючись та взаємодіючи при цьому з іншими мотивами.

Якщо інтерес до дисципліни не сформований, засвоєння буде відбуватися нижче за природні сили учня. Тому треба постійно стимулювати навчальні інтереси. Основними напрямами стимулювання є вдосконалення змісту навчального матеріалу та форм організації навчальної діяльності учнів, зокрема, введення ігор в навчальний процес [7].

Ігрова діяльність допомагає створити певний емоційний фон в учнівському колективі і впливає на настрій учнів. Разом з тим, пропонуючи дітям ігрові завдання, слід враховувати їхні вікові та індивідуальні особливості.

У професійно-технічних навчальних закладах на заняттях виробничого навчання майстри повинні готувати учнів до майбутньої професійної діяльності.

У Додатку Б наводимо конспект уроку з виробничого навчання.

Тому в навчально-виробничому процесі підготовки кваліфікованих робітників, на нашу думку, доцільно використовувати активні методи навчання, а саме: дидактичні, ділові та рольові ігри, вікторини, метод «мозкова атака» тощо.

На думку Я. Бельчікова добираючи ту чи iншу гру, вчитель має пам’ятати, що процес створення гри складається з певних етапів:

• — вибiр теми гри;
• — визначення мети й завдань гри;
• — пiдготовка i проведення гри (повiдомлення учням теми гри, пiдготовка унаочнень, проведення гри, пiдбиття пiдсумкiв).

Успiх проведення гри залежить вiд дотримання вимог:

• — iгри мають вiдповiдати навчальнiй програмi;
• — iгровi завдання мають бути не надто легкими, проте й не дуже складними;
• — вiдповiднiсть гри вiковим особливостям учнiв;
• — рiзноманiтнiсть iгор;
• — залучення до iгор учнiв усього класу [1].

Не можна не погодитись з науковцями, що названі активні методи навчання не тільки викликають у учнів внутрішню мотивацію до навчання, а й сприяють активізації їх пізнавальної діяльності та активізації навчальної діяльності в цілому.

У Додатку, А представлено таблицю: «Етапи проведення ділової гри».