Вступ. 
Аналіз розвитку виникнення воєнної загрози в 30-х роках ХХ століття

Актуальність теми дослідження. У 30-х роках ХХ століття на євроазіатському континенті відбулися зміни і події пов’язані з міжнародними відносинами, виникненням воєнної загрози. Світова економічна криза стала тим очевидним рубежем, з якого світ почав сповзати в Другу світову війну. А з приходом Гітлера до влади в Німеччині утвердився новий підхід у галузі міжнародних відносин. І хоча західні демократії помітили все це поступово, зміни, про які йдеться, були цілком реальні. «Для Гітлера ідея рівноправності народів, що превалювала в Женеві, мала не більше вартості, ніж ідея рівноправності окремих людей «[ 5;136 ].

Актуальність теми дослідження полягає у тому, що торгові та митні війни західних країн на початку 30 — х років ХХ ст. та зовнішня політика Німеччини призвели до однієї з найбільших трагедій людства — до Другої світової війни. Тому дуже важливо ознайомитись з економічними та політичними міжнародними відносинами, які втягнули увесь світ у воєнні роздори та чвари.

Об'єктом дослідження є безпосередньо причини виникнення воєнної загрози, їх особливості, витоки та підґрунтя.

Предметом дослідження є ті процеси, які відбувались в результаті міжнародних відносин, а саме підписання договорів, що мали важливе стратегічне значення. Предметом дослідження є й процес розторгнення зв’язків і відношень між державами.

Територіальні межі роботи охоплюють євроазіатський континент, а саме території таких країн як Німеччина, СРСР, Франція, Англія, Японія та Італія з урахуванням їх кордонів на 1930;40 рр

Хронологічні рамки дослідження охоплюють період з 1929 по 1939 рр. Це обумовлено тим, що у 1929 році розпочалася світова економічна криза, а 1933 р. до влади прийшов Гітлер і розпочав конкретні дії по втіленню в життя своїх планів. Ці дії продовжувались на протязі усіх 30-х р. і мали логічне завершення 1 вересня 1939 р.

Мета курсової роботи полягає в тому, щоб на основі наукового аналізу історичного матеріалу об'єктивно розкрити особливості та обставини розвитку виникнення воєнної загрози в 30-х рр. ХХ ст.

Для досягнення мети необхідно виконати наступні завдання:

• * вивчити особливості впливу світової економічної кризи 1929 — 1933 років на міжнародні відносини;
• * ознайомитися із зовнішньополітичними пріоритетами провідних країн світу ;
• * вивчити характерні особливості проведення Фашистською Німеччиною підготовки нової війни;
• * ознайомитися із кризою 1935 — 1936 рр. у Європі;
• * вивчити однобічний розрив Німеччиною воєнних статей Версальського договору ;
• * ознайомитися з переходом Німеччини до відкритої агресії в Європі: захоплення Австрії. Мюнхенська змова (1938 р);
• * вивчити англо — французько — радянські, німецько — радянські переговори та їх наслідки.

Методична основа включає в себе принципи історизму, об'єктивності, системності та логізму. При дослідженні був використаний, в першу чергу, метод збору інформації та даних. Після цього завдяки методу обробки даних зібраний матеріал був проаналізований та опрацьований. І в кінці, завдяки аналізу матеріалу були отримані логічні висновки.

Історіографія. Міжнародна політика та дипломатія 1930;х років привертає увагу істориків-міжнародників, які намагаються знайти причину виникнення найкривавішого конфлікту в історії. У цьому контексті показовими виступають стосунки Польської республіки та СРСР як суб'єктів міжнародних відносин Східної Європи. Від них не в останню чергу залежала й можливість реалізації системи колективної безпеки, яку так і не вдалося втілити через низку проблем ідеологічного та політичного характеру. Подібна суспільна актуальність проблематики зумовила постійний інтерес до неї істориків, починаючи з моменту перетворення радянсько-польських стосунків міжвоєнної доби з політичної реалії на історіографічну проблему. Цей інтерес не згасає і до сьогодні, свідченням чому є поява протягом останніх років низки праць С. Дембскі, М. Захаріаса, З. Случа, присвячених дипломатичним стосункам між СРСР та Польською державою.

Майже всі історики звинувачують Гітлера у його надмірній жорстокості, називаючи його агресором та загарбником, розпочавшим війну. Це можна побачити в працях Мельникова, Цвєткова. Дюрозель називає Гітлера людиною, яка «не відступить перед нехтуванням договорів, ні перед війною, ні перед справедливістю «[ 5;136 ].

Трохи інший погляд на політику Німеччини має Майський, який у своїй праці «Хто допомагав Гітлеру? «висловлює думку про те, що західні держави Європи якимсь чином самі спровокували Гітлера до такої політики. Якщо сказати точніше, то ніби надали Німеччині «зелений світ» у зовнішньополітичних діях: «Стало цілком ясно, що створення дійсно ефективного триєдиного бар'єру проти фашистського агресора стало неможливим завдяки саботажу Чемберлена та Даладьє «[ 10;260 ].

З думкою Майського згоден радянський історик професор Овсяний. Він піднімає питання про виправданість жертв, які понесла країна під час Другої світової війни, кажучи про те, що війну можна було уникнути: «Протягом всіх передвоєнних років СРСР жагуче призиває до створення системи колективної безпеки. Це відповідало б інтересам всіх народів, яким загрожує фашистська агресія. Радянська дипломатія прагне забезпечити безпеку країни шляхом зміцнення безпеки всіх країн. Інші настрої в правлячих колах «західних демократій». В 1937 році англійський міністр лорд Галифакс, відвідавши Гітлера на його віллі в Баварських Альпах, хвалить його за те, що той перетворив Німеччину в «бастіон проти комунізму». Через рік — ганебна угода з агресорами в Мюнхені. Чехословаччина віддана на розтерзання Гітлерові, шлях для його «походу на Схід» відкритий «[ 10;261 ].

З мети та завдань дослідження формується структура курсової роботи. Вона складається зі вступу, трьох розділів, висновків, літератури та додатків. У вступі подано обґрунтування доцільності теми, її актуальність, вказано мету та завдання, окреслено хронологічні і просторові межі, розкрито практичне значення, проаналізовано історіографічну базу. Підсумки дослідження подані в висновках. В додатках подані схеми, копії пактів та договорів.

Практичне значення результатів дослідження полягає у тому, що цю курсову роботу можна використовувати при написанні рефератів за даною темою чи контрольних робіт. Студенти історичного факультету можуть використовувати цю роботу при підготовці до семінарських занять чи при написанні доповідей.