Спецкурс «Тестові технології у навчальному процесі», як елемент системи підготовки майбутніх педагогів до професійної діяльності

У статті обґрунтовано необхідність упровадження у систему підготовки майбутніх педагогів спецкурсу «Тестові технології у навчальному процесі»; розкрито мету впровадження курсу, особливості змісту та методичні рекомендації до його проведення.

Ключові слова: тестові технології, педагогічний тест, конструювання тесту, спецкурс.

Спрямування освіти на формування ключових компетенцій особистості впливає на систему оцінювання та контролю за результатами навчання та за процесом навчання. Нові вимоги до викладача в умовах переходу загальної середньої освіти до профільного навчання пов’язані з необхідністю забезпечення варіативності, особистісної та практичної орієнтації навчального процесу. Тому виникає необхідність підготовки майбутніх викладачів до розроблення нових видів, форм, методів та засобів контролю і оцінювання динаміки просування студентів у навчальному процесі, що сприятиме підвищенню їхньої мотивації та інтересу до навчання, а також врахуванню індивідуальних особливостей.

Натепер існує широкий спектр різноаспектних досліджень, присвячених проблемі педагогічного тестування, моніторингу, діагностики процесу та результатів навчання, управління якістю освіти, визначення ролі та місця тестування у навчальному процесі. Серед них — фундаментальні дослідження В. Авансова [2], А. Майорова [4], М. Челишкової [8] та інші. Деякі педагоги-практики створюють та використовують власні тести. Але розроблення і застосування тестів педагогами-практиками у нашій країні носить стихійний характер та залежить від суб'єктивного бачення завдань навчання, рівня грамотності викладача з питань тестології, педагогіки, психології, НІТ у системі освіти, а також від володіння тестовими методиками конкретним викладачем. освітній навчальний академічний Проведений аналіз літературних джерел дозволяє констатувати, що, незважаючи на актуальність проблеми тестування на практичному рівні, проблема підготовки педагогів до застосування тестових технологій (а це забезпечує успішне їх впровадження та розвиток) не знайшла достатнього відображення у дослідженнях як самостійна наукова проблема, що має велике теоретичне і практичне значення для сучасного стану розвитку вітчизняної освіти, підвищення її якості. Проблема науково-методичної і практичної підготовки майбутніх педагогів системи професійної освіти до застосування тестових технологій у своїй професійній діяльності залишається не розробленою. Нині у педагогічних ВНЗ не здійснюється професійна підготовка майбутніх педагогів, зокрема магістрантів, майбутніх викладачів вищих навчальних закладі I-II рівнів акредитації, до застосування тестової діагностики у професійній діяльності.

Відповідно до програми дій з реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України реформою вищої освіти передбачено перехід до динамічної ступеневої підготовки фахівців. Це потребує оновлення змісту базової педагогічної освіти, а також розроблення змісту, форм і методів педагогічної підготовки магістрів як фахівців найвищого кваліфікаційного рівня.

На думку Ю. Сухарнікова [6], освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти в Україні повинен поєднувати в навчальних програмах академічну і професійну спрямованість. Але натепер практична підготовка студентів має низький рівень, оскільки вони не набувають повноцінних навичок професійної діяльності. Згідно з Міжнародною стандартною класифікацією освіти професіоналізація навчального процесу має спрямовуватися на формування у студентів практичних навичок, що вважаються необхідними для безпосередньої професійної діяльності. У сучасних літературних джерелах вітчизняні автори висвітлюють проблему розвитку творчості студента у різних освітніх аспектах: оновлення або розроблення програм з нормативних дисциплін, презентування напрямів і змісту самостійної роботи студентів [7], створення програм інноваційного характеру [3], розроблення окремих нових програм і спецкурсів тощо. Вважаємо, що для ефективного впровадження тестових технологій в освіту до такого виду діяльності необхідно готувати насамперед майбутніх педагогів. І як найбільш оптимальний варіант такої підготовки розглядаємо впровадження у навчальний процес відповідного спецкурсу.

Метою статті визначено обґрунтування і висвітлення мети, завдань та змісту спецкурсу, впровадження якого сприятиме підготовці майбутніх педагогів до застосування тестових методик у професійній діяльності, що забезпечить успішне введення в освітню практику тестових технологій.

В основу спецкурсу покладено особистісно-діяльнісний підхід до організації пізнавальної діяльності студентів, що передбачає розвиток творчої діяльності та взаємопов'язує процес і організацію навчання з рівнем формування основних педагогічних вмінь. У межах психолого-педагогічних дисциплін передбачено поглиблене вивчення проблеми використання тестових технологій у педагогічній діяльності, розкриття зв’язку педагогічної науки з майбутньою професійною діяльністю, набуття навичок наукових досліджень в нових умовах діяльності.

Зміст програми спецкурсу побудовано таким чином, щоб на першому етапі спонукати студентів до усвідомлення сутності теорії тестології, її розвитку на сучасному етапі, а також досягти розуміння майбутніми педагогами можливостей застосування тестів у навчальному процесі. На другому етапі вивчення спецкурсу намагалися сформувати в них високу мотивацію до навчальної діяльності, на основі чого розвивали операційний компонент готовності студентів до застосування тестових технологій у професійній діяльності.

Специфіка практики застосування тестових технологій у навчальному процесі пов’язана, по-перше, із застосуванням розроблених тестів, оцінкою їх якості та обробленням отриманих результатів, по-друге, зі створенням власних тестових завдань і тестів. Тому під час підготовки майбутніх педагогічних працівників до застосування тестових технологій у професійній діяльності актуальним стає питання одночасного вивчення основ розроблення тестових завдань та тестів, попередньої оцінки їх якості, статистичного оброблення результатів тестування та можливості використання комп’ютерної техніки у проведенні тестування та обробленні результатів.

У спецкурсі на доступному рівні викладено основи конструювання тестових завдань, тестів, проведення тестування, оброблення та оцінки результатів тестування. У курсі лекцій у системі подано практичні правила і рекомендації зі створення правильних тестів, проведення адекватного тестування, типові алгоритми математично-статистичного аналізу результатів тестування, розглянуто деякі проблеми автоматизованого тестування. Створено також тлумачний словник термінів педагогічної тестології. Тобто впровадження спецкурсу забезпечує базові знання, вміння і навички з педагогічної тестології, знайомить з науковою організацією системи педагогічного контролю на базі сучасних тестових технологій у навчальних закладах будь-якого типу та дозволяє оптимально підготувати майбутніх педагогів до застосування тестових технологій у своїй професійній діяльності. Спецкурс передбачає вивчення питань прикладного спрямування, зокрема — розрізняти контрольний матеріал за цілями використання, інтерпретувати результати тестування, розуміти основні характеристики якості контрольного матеріалу, можливості використання комп’ютерних технологій у створенні, проведенні і обробленні результатів тестування.

Мета спецкурсу — формування загальнопрофесійних і спеціальних компетенцій майбутніх педагогів на основі ознайомлення їх з основами знань у галузі педагогічних вимірювань, інновацій в системі контролю навчальної діяльності та оцінювання результатів навчання; розширити уявлення майбутніх педагогів про можливості застосування педагогічних тестів та підготувати їх до практики тестування.

Завдання спецкурсу:

ознайомлення майбутніх педагогів з методологічними підходами та основними завданнями управління якістю освіти, з основними напрямами модернізації системи оцінювання якості освіти;

оволодіння майбутніми педагогами категоріально-понятійним апаратом педагогічного тестування;

ознайомлення майбутніх педагогів зі значенням педагогічних тестів у навчальному процесі та з основними функціями тестування;

усвідомлення студентами функцій і можливостей застосування педагогічних тестів і тестових завдань;

орієнтування студентів на діяльність з апробації створених і розроблення нових методик та інструментарію діагностики навчально-пізнавальної діяльності тих, хто навчається;

формування вмінь оцінювати педагогічний тест, удосконалювати його;

ознайомлення з можливостями та особливостями застосування тестів за допомогою засобів ІКТ;

стимулювання студентів до самостійного пошуку необхідних знань, сприяння розвитку особистісно значимих практичних умінь і навичок.

Зміст навчального матеріалу і методи організації навчання обирали з урахуванням низки принципів:

науковості (програмовий матеріал базується на наукових (об'єктивних і достовірних) фактах і даних, на сучасних досягненнях в галузі педагогічної діагностики та тестології);

гуманізації (формування позиції майбутнього педагога як суб'єкта своєї освітньої і професійної діяльності);

інтеграції (взаємозв'язку і системності методичних та психолого-педагогічних знань і вмінь);

історизму (висвітлення витоків, становлення та розвитку тестової діагностики як в Україні, так і за рубежем);

креативності (творчого підходу викладача до розвитку магістрантів);

систематичності та системності (матеріал викладено послідовно, логічно, кожне наступне знання та вміння базується на попередньому або продовжує його);

модульності (укрупнення дидактичних одиниць);

поєднання колективних та індивідуальних форм навчання.

В основі відбору матеріалу — необхідність ознайомити студентів з такою сучасною науковою інформацією:

основами управління якістю освіти та особливостями забезпечення якості навчального процесу на рівні класу, предмета, навчального закладу тощо;

категоріально-понятійним апаратом педагогічної тестології;

вимогами до контролю навчальної діяльності та оцінювання навчальних досягнень;

основними напрямами модернізації системи оцінювання якості освіти;

інноваціями в оцінюванні навчальної діяльності;

становленням і розвитком тестової діагностики в Україні та за рубежем;

теорією та практикою створення тестових завдань та тестів;

класифікацією тестових завдань і тестів;

показниками якості тестових завдань і тестів;

принципами створення тестових завдань і тестів;

методикою застосування тестової діагностики на різних етапах навчального процесу.

Успішне вивчення спецкурсу передбачає дотримання певних педагогічних умов, основними з яких є такі:

під час проведення лекцій широко використовується мультимедійний супровід для підвищення рівня засвоєння навчального матеріалу;

вивчення дисципліни у ході лекцій забезпечується структурно-логічними схемами та опорними конспектами;

теоретичний матеріал закріплюється у процесі проведення практичних занять, обговорюється та узагальнюється на семінарських заняттях;

студенти забезпечені сучасною навчально-методичною літературою з проблеми.

У результаті вивчення курсу студенти зможуть здобути знання, набути та розвинути вміння і навички.

Отже, студент знатиме:

основні напрями модернізації системи оцінювання результатів навчання;

категоріально-понятійний апарат педагогічного тестування;

показники якості тестових завдань і тестів;

форми і види тестових завдань, переваги та недоліки їх використання;

класифікацію тестів за різними ознаками;

основи технології розроблення і корекції тестів;

особливості процедури тестової діагностики;

основи оброблення та інтерпретації результатів тестового контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

Студент повинен вміти:

формулювати цілі та принципи складання тестових завдань і тесту;

аналізувати зміст предмета та виділяти укрупнені одиниці контрольованого матеріалу;

складати специфікацію тесту, в яку входять матриця тесту, опис типів завдань, які використовуються для оцінки досягнень особистості, а також дотримуватися особливостей процедури контролю та оцінювання;

здійснювати тестову діагностику в навчальному процесі;

використовувати наявні тести та тестові завдання після їх адаптації;

розробляти тестові завдання та тести для різних цілей в межах своєї компетентності;

оцінювати тестові матеріали за основними критеріями якості;

створювати банк тестових завдань;

проводити комп’ютерне оброблення результатів тестування;

визначати окремі статистичні характеристики тестів;

оцінювати результати тестування;

активізувати та урізноманітнювати пізнавальну діяльність студентів на заняттях за допомогою навчаючих тестів, тестів для самоперевірки та самоконтролю;

проектувати індивідуальні траєкторії навчання;

оцінювати оптимальну довжину тесту, оптимальний час тестування;

організовувати процес тестування;

розробляти інструкції для осіб, які тестуються, і тих, які проводять тестування.

Студент повинен володіти навичками:

здійснення тестової діагностики на різних етапах навчального процесу;

створення якісних тестів;

оцінювання якості тестів за основними критеріями;

удосконалення, адаптації та застосування тестів;

застосування інформаційних технологій для проведення тестування;

застосування ІКТ для оброблення результатів тестування.

Спецкурс має теоретичну і практичну частини, які забезпечуються лекційно-семінарськими заняттями, в основі яких — активні й інтерактивні методи навчання. У процесі проектування спецкурсу вважали за необхідне забезпечити магістрантам активну дієву позиції у навчальному процесі, стимулювати їхню пошукову і творчу діяльність, розвивати критичне мислення та створити умови для набуття ними власного професійного досвіду. Тому застосовували такі методи навчання, як проблемне навчання, діалог, моделювання, метод ігор та організаційні форми — індивідуальну, групову, роботу у парах. Таке навчання сприяє укладенню студентами власних думок, суджень, здійсненню ними вибору, прийняттю обґрунтованих рішень за наявності різних варіантів. Практична спрямованість спецкурсу визначена також його тренінговим характером, що сприяло набуттю практичних навичок, формуванню готовності застосовувати тестові технології у своїй професійній діяльності.

Зміст курсу побудовано таким чином, щоб створити у студентів цілісну картину виникнення, розвитку та значення використання тестових технологій в сучасній освіті. Спецкурс складається з чотирьох модулів.

Модуль 1. Наукові основи педагогічних тестів. У модулі розкриваються основні теоретичні питання педагогічних вимірювань, а саме: історія виникнення тестів, тест як засіб педагогічної діагностики, моніторинг якості освіти, вимоги до педагогічних тестів як контролюючого засобу, види тестів та їх місце у навчальному процесі, переваги і недоліки тестових методів контролю та оцінювання якостей і властивостей особистості.

Модуль 2. Розроблення тестів. У модулі розглядаються загальні принципи та підходи до розроблення тестів як інструмента педагогічних вимірювань, до вибору оптимальних форм тестових завдань; розкрито способи підвищення якості тестів на етапі їх створення.

Модуль 3. Статистичне оброблення результатів тестування. Модуль присвячено питанням статистичного оброблення та інтерпретації результатів тестування, аналізу характеристик тестів та тестових завдань; подається опис методів шкал та вирівнювання результатів тестування.

Модуль 4. Інформаційно-комунікаційні технології у тестуванні. В модулі висвітлено проблеми програмного забезпечення тестування за допомогою засобів ІКТ, їх можливості, здійснено короткий огляд характеристик деяких систем тестування.

Для науково-методичного забезпечення навчальних занять спецкурсу приготовано міні-бібліотечки, тренінгові пакети, матеріали досвіду зарубіжних та вітчизняних авторів тощо.

Розглядуваний спецкурс може бути використаний як окремий закінчений блок у психолого-педагогічному циклі навчальних предметів, а також як складова частина конкретної технології підготовки майбутніх педагогів у ВНЗ. Цей спецкурс допоможе майбутнім педагогам активно вирішувати проблеми управління якістю навчання, засвоїти методику створення якісного інструментарію для контролю за навчальною діяльністю студентів та вимірювання й оцінювання її результатів.

Список використаних джерел

• 1. Абдуллина О. А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования: учеб. пособие для студентов пед. ин-тов, слушателей Ин-та повышения квалификации преподавателей пед. дисциплин ун-тов и пед. ин-тов / О. А. Абдуллина. — М.: Просвещение, 1984. — 208 с.
• 2. Аванесов В. С. // Особистий сайт В. С. Аванесова [Електронний ресурс] / В. С. Аванесов. — Режим доступу: http://testolog.narod.ru/
• 3. Дичківська І.М. Основи педагогічної інноватики: навч. посіб. / І.М.Дичківська. — Рівне: Зелент, 2001. — 222 с.
• 4. Майоров А. Н. Теория и практика создания тестов для системы образования / А. Н. Майоров. — М.: Народное образование, 2000. — 352с.
• 5. Підготовка майбутнього вчителя до впровадження педагогічних технологій: навч. посіб. / О.М.Пєхота, В. Д. Будак, А. М. Старева та ін. — К.: А.С.К., 2003. — 240 с.
• 6. Сухарніков Ю. Вища школа України в контексті Болонського процесу / Ю. Сухарніков // Освіта. Технікуми. Коледжі. — 2004. — № 1 (7). — С. 12−20.
• 7. Фіцула М.М. Самостійна робота студента / М.М. Фіцула // Вступ до педагогічної професії: навч. посіб. для студ. вищих пед. закладів освіти. — 2-ге вид. — Тернопіль: Навч. книга — Богдан, 2003. — С. 92−102.
• 8. Челышкова М. Б. Теория и практика конструирования педагогических тестов: учебное пособие / М. Б. Челышкова. — М.: Логос, 2002. — 432 с.