Вступ. 
Використання нестандартних уроків математики у початковій школі

Вивчення математики в початковій школі займає чільне місце серед усього навчально-виховного процесу. І від того, як учні засвоять програмовий матеріал, вмітимуть виконувати дії над числами, знаходити значення числових і буквених виразів, розв’язувати рівняння і нерівності, різного виду задачі та виконувати інші завдання, передбачені програмою з даного предмета, залежатиме результативність їхнього подальшого навчання.

Дбаючи про високий рівень знань своїх школярів, кожен учитель намагається використовувати такі форми і методи навчання, які б викликали в дітей цікавість до даного матеріалу, бажання вчитися, домагатися успіху в опануванні основ наук. Цьому підпорядковане використання нестандартних форм проведення уроків. Та які б інноваційні технології ми не впроваджували в практику, добитися успіху можна лише зацікавивши учня на уроці, коли, розвиваючи свої здібності, він задовольняє пізнавальні потреби.

Оскільки в школі 85−95% навчального часу учні проводять на уроці, він вважається основною формою організації навчального процесу. Класно-урочна система витримала випробування життям протягом декількох сторіч і, незважаючи на постійну гостру критику, зберігається дотепер майже в усьому світі. Вона має безсумнівні позитивні якості, такі як проста організаційна структура, економічність, простота керування. Але одночасно у неї є чимало негативних моментів: недостатній облік індивідуальних розходжень, сувора організаційна структура, що створює найчастіше формальний підхід до уроку.

Проходячи практику в школі та спостерігаючи за школярами, я багато разів бачила учнів різних класів та шкіл, які на уроці перестають слухати або, навпаки, тільки роблять вигляд, що слухають, але не чують, якщо новий матеріал їх не зацікавив з самого початку. Запобігаючи байдужості на уроці, появу нового матеріалу потрібно підпорядковувати природній допитливості школяра: новий факт не виникає з «нічого»; разом з дітьми з’ясувати можливості його застосування, використовуючи проблемні питання, нестандартні прийоми на уроках математики, а форму організації навчання обирати оптимальною. Отже, завдання, яке постало перед учителем, — збудити здібності своїх учнів, виховати в них сміливість думки і впевненість у тому, що вони розв’яжуть кожну задачу, в тому числі й творчого характеру, — без особистого захоплення справою, без наявності педагогічного такту і таланту, без умілого вибору форм навчання, методів, прийомів та засобів втілити в життя неможливо.

Особистісно зорієнтоване навчання передбачає навчальний процес, за якого як учні, так і вчителі почувають себе комфортно. Я, як і, мабуть, кожний педагог, отримую задоволення від роботи, коли бачу позитивні наслідки своєї праці, учні — також. Однією з причин, що допомагають отримати найкращі результати, є вибір оптимальної форми навчання.

Традиційні форми навчання математики іноді заважають здібному учню повністю проявити себе, тому один зі шляхів подолання цього я вбачаю у використанні нестандартних форм організації навчання.

Об'єкт дослідження — процес застосування нестандартних уроків в навчально-виховному процесі в початковій школі.

Предметом даного дослідження — використання нестандартних уроків математики у початковій школі.

Мета даного дослідження — дослідити особливості нестандартних уроків, як особливої форми організації навчально-пізнавальної діяльності та показати значущість використання нестандартних уроків при вивченні математики в початковій школі.

Головними завданнями даного дослідження є:

• 1. Вивчити літературу, передовий досвід вчителів з даної проблеми.
• 2. Визначення поняття нестандартних методів в навчальному процесі, особливостей їх застосування.
• 3. Характеристика особливостей сучасних методів організації та проведення нестандартних уроків математики в початковій школі.
• 4. Проведення та аналіз результатів дослідження.

Методи дослідження проблеми:

Теоретичні (аналіз наукової літератури, метод теоретичного аналізу і синтезу; порівняння та узагальнення).

Емпіричні (спостереження; бесіда з вчителями за даною проблемою з метою вивчення досвіду роботи вчителів; анкетування).

Структура роботи зумовлена логікою і складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури. У першому розділі розглянуто теоретичні аспекти використання нестандартних уроків при вивченні математики в початковій школі, в другому — практично-методичні аспекти їх використання. В додатках до роботи наведені приклади планів-конспектів нестандартних уроків математики взятих з різноманітних джерел, анкети вчителів.

Загальний обсяг роботи складає __ сторінок.