Прийоми розвитку творчої особистості

Технологія ТРВЗ для дошкільників і молодших школярів є технологією колективних ігор і занять з детальними методичними рекомендаціями. Вона має на меті не замінити основну програму, за якою працює педагог, а максимально підвищити її ефективність. Основу технології становлять ігри-заняття, під час яких діти знайомляться з навколишнім світом, вчаться виявляти суперечливі властивості предметів, явищ і розв’язувати ці суперечності, і які передбачають самостійний вибір дитиною теми, матеріалу та виду діяльності.

Прийоми, які застосовують у технології ТРВЗ, розвивають такі пізнавальні та творчі здібності дітей, як уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, робити висновки, інтегрувати й синтезувати інформацію, аналізувати ситуації, передбачати наслідки, вибудовувати гіпотези, застосовувати нові ідеї та методи розв’язання задач на практиці; здатність висловлювати оригінальні ідеї і винаходити нове; творча уява, дивергентність мислення (здатність припускати існування кількох правильних відповідей на одне запитання і продукувати оригінальні творчі ідеї), розуміння неоднозначності ідей, розвинена інтуїція та ін.

Наведемо приклади прийомів, які варто використовувати у початкових класах:

1. «Мозковий штурм».

Це ефективний прийом колективного обговорення, пошук рішень, що спонукає учасників виявляти уяву і творчість, бо вможливлює вільне висловлення думок усіх учасників та учасниць і допомагає знаходити кілька рішень з конкретної теми.

2. Синектика Найкращим з різновидів «мозкового штурму» є синектика. Особливостями її є дозвіл на критику. А головне? обов’язкове застосування ґрунтованих на аналогії 4 прийомів:

• 1) прямої аналогії: як раніше розв’язувалися подібні проблеми;
• 2) особистісної або емпатичної? спробувати ввійти в образ даного об'єкта й розв’язати проблему з його точки зору;
• 3) символічної (дати коротке символічне визначення проблеми);
• 4) фантастичної? уявити, як би це розв’язували фантастичні персонажі.
• 3. «Думай про інше»

Багато винаходів у нашому житті мають «аналоги» у природі. Літак схожий на птаха, вертоліт? на бабку, підводний човен? на рибу. Щоб винаходити, треба бути спостережливим, уміти придумувати на що схожі різні предмети.

Послідовність проведення тренінгу.

• 1. На дошці малюють який-небудь схематичний малюнок.
• 2. Пропонується декілька варіантів, на що схоже намальоване.
• 3. Пропонується назвати 3−4 об'єкти, які не схожі наданий малюнок.
• 4. Треба довести, що малюнок схожий на кожний з названих випадкових об'єктів.
• 5. Порівнюються варіанти відповідей І і II стовпчиків: де розв’язання більш цікаві й чому?
• 6. Організувати продуктивну діяльність дітей (малювання, ліплення, складання казки тощо).
• 5. Емпатія

Метод емпатії розроблений У. Гордоном (США) у середині XX ст. Суть методу емпатії - зробити незнайоме знайомим, а звичне? чужим. В основі такої робити лежить особистісне ототожнювання самого себе з ким або чим-небудь, уміння співпереживати об'єкту в цьому стані.

Цей метод учить дітей змінювати точку зору на звичні об'єкти за допомогою перетворення себе на кого-небудь або що-небудь у проблемній ситуації.

Послідовність проведення тренінгу:

• 1. Запропонувати дітям уявити який-небудь об'єкт. Наприклад: кімнатна рослина? фіалка.
• 2. Обговорити об'єкт із звичайної точки зору. Наприклад: зовнішній вигляд, залежність росту від догляду за квіткою, емоційний стан людини, коли вона сприймає фіалку різними органами.
• 3. Запропонувати пофантазувати (перетворитися наданий об'єкті в якій-небудь ситуації та розказати про свої почуття вданий момент). Наприклад:

Ти? фіалка, яку забули полити і на три дні залишили зовсім одна на підвіконні, освітленому яскравим сонцем. Розкажи про те, що ти відчуваєш при цьому.

4. Організувати продуктивну діяльність дітей: малювання, ліплення, аплікація, складання казок.

Навчання повинно проходити за 4 етапами:

• 1 етап? учитель сам розказує, що відчуває або що уявив;
• 2 етап? розповідь вчителя доповнюється відповідями дітей;
• 3 етап? діти самі розказують, що відчули або уявили; вчитель доповнює, уточнює і розширює уявлення дітей про точку зору на об'єкт;
• 6. «Добре? погано»

Цей метод дозволяє розглядати будь-який об'єкт або явище з позитивної й негативної точки зору.

Послідовність проведення вправи така:

• 1. Називається об'єкт чи явище (О/Я).
• 2. Потрібно знайти в ньому якнайбільше позитивних і негативних сторін (ознак).
• 3. До виявленої ознаки найти протилежну (негативну) ознаку.

Наприклад:

• — поняття «снігопад»: добре ліпити із свіжого снігу снігову бабу, але засніженими шляхами погано їхати машинам;
• — «голосна музика»: добре зранку — швидко прокидаєшся і робиш зарядку, але ввечері заважає робити уроки і спати.

Гра «Добре — погано» розвиває мову дитини, її фантазію, вчить розмірковувати; яскраво ілюструє деякі закони діалектики, зокрема такі її категорії, як протиріччя, якість і кількість, можливість і дійсність.