Структура програми дитячого закладу оздоровлення та відпочинку

Програма може мати різну структуру, але основними її компонентами є вступ, об'єкти (учасники) програми, мета й завдання, основний зміст діяльності, механізм реалізації та очікувані результати.

Вступ. Цей розділ може ще називатися пояснювальною запискою, преамбулою, обґрунтуванням й т. ін. Тут указуються повне найменування програми, її авторство, дата розробки. У вступі розкривають основні ідеї та принципи програми (хоча вони можуть увійти й в окремий блок), пояснюють оригінальну назву програми (у разі її наявності).

У цій частині програми обґрунтовуються її актуальність і значимість. Для цього потрібно проаналізувати соціально-педагогічні умови, у яких працює дитячий заклад (на момент розробки програми), осмислити досвід уже виконаної роботи в цьому напрямі, проаналізувати результати досліджень потреб дітей, педагогів, а також повідомити про досвід роботи педагогічного колективу (педагога) в цьому напрямі.

Учасники програми. Описується контингент учасників, для якого вона призначена (стать, вік, соціальна група дітей), вимоги до них, а також призначення об'єкта програми (тип об'єднання, на який вона розрахована, наприклад загін, команда, група).

Мета й завдання. У цьому розділі вказують мету та завдання майбутньої діяльності. Варто розрізняти поняття «мета» й «завдання» .

Мета — образ передбачуваного результату, якого дитячий заклад реально може досягти до чітко визначеного моменту часу.

Завдання — це окрема мета, міні-мета (це шлях, за допомогою якого ви можете відміряти процес реалізації мети). Блок мети й завдань повинен бути конкретним, реальним, досяжним, спонукальним. На практиці це означає, що кожне з поставлених завдань важливо сформулювати так, щоб було зрозуміло:

• * чого конкретного в заданий період варто домогтися в діяльності загону, дитячого закладу в цілому;
• * які реальні можливості для досягнення;
• * час, необхідний для досягнення мети;
• * як спонукати (мотивувати) дітей і дорослих, котрі реалізують програму, і як конкретно діяти в напрямі її здійснення.

Досвід програмування переконує, що якісна програма може мати одну-дві мети й кілька конкретних завдань. Завдання також можна розділити на виховні (основні) та організаційно-практичні (допоміжні). Головне, щоб вони узгоджувалися з метою програми.

Визначаючи, формулюючи мету майбутньої зміни в загоні або дитячому закладі, педагог повинен пам’ятати, що істинно суб'єктивна позиція учасників педагогічного процесу неможлива без їхнього самовизначення щодо мети. Педагогічна мета й завдання не вносяться ззовні, а виробляються разом із дітьми, навіть у тому разі, коли зміна задається програмою.

Отже, насамперед педагог допомагає дітям у формуванні та уточненні мети й завдань, що стоять перед групами (об'єднаннями) і перед кожною дитиною окремо, та формує договірні відносини у співпраці вже в організаційний період діяльності закладу.

Мета може бути сформульована у вигляді однієї ідеї або ж її можна викласти за допомогою таких вимог:

• а) мета, обумовлена потребами;
• б) мета як власне педагогічна діяльність;
• в) мета як задоволення потреб, інтересів самих дітей.

Завдання — це ті часткові вимоги, виконати які потрібно для реалізації мети. Завдання можуть бути сформульовані у двох видах:

• а) загальні завдання на весь період діяльності;
• б) завдання за етапами діяльності в динаміці.

Зміст. Цей розділ містить опис основних форм роботи та їх зміст (за періодами, етапами), опис основних заходів і видів діяльності та методів, за допомогою яких передбачено реалізувати мету й завдання.

Звичайно, виходячи із завдань, зміст розбивається на окремі частини (блоки, модулі, підпрограми, напрями та ін.), що становлять відносно самостійні розділи.

Структурувати їх можна або за видами організації (індивідуальні, групові, масові), або за напрямами діяльності (спортивні, оздоровчі, пізнавальні, творчі, моральні, правові Й т. ін.).

У цій частині програми вказують плановані справи, їх регулярність і послідовність. Програма не вимагає зайвої деталізації. Така інформація повинна бути в плані роботи на зміну, що, порівняно з програмою, носить більш конкретний, деталізований характер.

Орієнтовна модель. У цьому розділі подано опис діяльності в процесі реалізації програми (керування, система підпорядкованості, внутрішня й зовнішня ієрархії (загони, групи, команди)), тобто представляється організаційна модель. структурний педагогічна програма оздоровчий Окремий розділ може бути відведений розкриттю організації органів дитячого самоврядування (ОДС).

Механізм реалізації — це один із найбільш складних розділів, що передбачає опис системи дій зі втілення в життя задуму, ідей програми (що потрібно зробити, у якому порядку, у які терміни тощо) [36].

Залежно від типу програми механізм реалізації може бути зовнішнім і внутрішнім. Про зовнішній механізм говорять, якщо для реалізації програми необхідна участь «зовнішніх сил». Внутрішній механізм реалізації припускає використання власних сил, внутрішніх резервів.

Головне призначення цього розділу — продумати, як забезпечити виконання позапланованої діяльності.

Результати. У цій частині програми вказують очікувані, передбачувані результати, підсумки виконання програми. Як і завдання, результати повинні бути конкретними й реальними. По суті, головним результатом будь-якої зміни є розвиток дитини.

Показники цього розвитку (зміцнення фізичних і психічних сил дитини, набуття нею нових знань, умінь, тобто новий позитивний життєвий досвід) та повинні стати результатами педагогічної роботи табору.

На цей розділ варто звернути особливу увагу — саме він містить основну мету, необхідності реалізації проекту. Бажано, щоб завдання програми та її актуальність відповідали передбачуваним результатам.

Мета й завдання дитячих оздоровчих закладів:

• * розвивати потребу в здоровому способі життя, удосконалювати знання про значення фізичної культури, гармонійного розвитку, духовного та психологічного здоров’я;
• * сприяти всебічному розвитку особистості, її індивідуальності й талантів;
• * розвивати в учнів самостійність, творчість, працьовитість, відповідальність, діловитість, активність;
• * організовувати дитяче самоврядування.

Методи виховної роботи:

• * переконання (словом, позитивним прикладом);
• * колективна суспільно корисна діяльність;
• * доручення (тимчасового характеру);
• * змагання (під час проведення творчих конкурсів) і трудова діяльність.

Види й організаційні форми діяльності:

• * суспільно корисна праця (праця на шкільному городі, самообслуговування, благоустрій території, екологічний десант);
• * гра: знайомство й спілкування, загонові вогнища з елементами гри;
• * організаційно-громадська: презентація дитячого закладу, чергування в Їдальні та на території закладу, виконання доручень, організація діяльності груп, вибори активу, щоденне підбиття підсумків дня, ранкові лінійки;
• * спортивно-оздоровча: виконання санітарно-гігієнічних вимог, додержання визначеного розпорядку дня, проведення першості закладу із шахів, шашок; змагання з волейболу, футболу; бесіди з безпеки життєдіяльності; «Веселі старти» ;
• * туристично-краєзнавча: проведення змагань із метою вдосконалення туристських навичок, екскурсії, бесіди з краєзнавства;
• * науково-дослідницька: вивчення куточків рідного краю;
• * морально-правова: бесіди з профілактики правопорушень;
• * культурно-масова: огляд художньої самодіяльності; конкурс інсценованої казки, конкурси малюнків, доробок із природничого матеріалу, танцювально-розважальна програма;
• * інтелектуально-пізнавальна: конкурси ерудитів, дискусії, вікторини [36].

Досвід роботи дає змогу визначити алгоритм дій оргкомітету під час організації роботи закладу:

• * за два місяці до відкриття дитячого закладу — затвердження складу та функцій оргкомітету на період підготовки дитячого закладу; підготовка положення про дитячий заклад оздоровлення та відпочинку; складання кошторису й розробка порядку фінансування закладу; узгодження з управлінням освіти та науки плану роботи закладу; підготовка й організація запитів в управління освіти на складання списку учасників табору;
• * за місяць до початку роботи — уточнення функцій оргкомітету на період проведення роботи; організація листування з держадміністрацією, санепідемстанцією, відділом внутрішніх справ, лісництвом, відділом охорони здоров’я; складання переліку інвентарю; складання попередніх списків учасників; розробка програми роботи дитячого закладу за днями призначення відповідальних, які забезпечують проведення заходів, передбачених програмою закладу; підготовка наказу про організацію роботи дитячого закладу оздоровлення та відпочинку;
• * за тиждень до початку роботи — формування списку дітей; узгодження меню; підготовка пам’ятки керівнику групи, путівникапам'ятки учасника зміни; узгодження остаточних сценаріїв урочистих та інших заходів, що входять до програми; підготовка картографічного матеріалу; уточнення списку інвентарю і його підготовка; підготовка призів, грамот, протоколів змагань; придбання канцтоварів; надсилання запрошень гостям на урочисте відкриття оздоровчої зміни; підготовка документації табору, умов змагань і конкурсів;
• * за два дні до початку роботи дитячого закладу — уточнення готовності та остаточне узгодження на місці питань розселення, харчування й транспортного забезпечення; замовлення транспорту на заїзд та від'їзд учасників; доставка спорядження до місця проведення оздоровчої зміни; підготовка списків учасників оздоровчої зміни; закупівля продуктів та їх доставка; оформлення й технічне обладнання території дитячого закладу; обладнання інформаційного стенду; забезпечення музичного супроводу відкриття [36].

Отже, педагогічна програма — документ дитячого закладу, що визначає мету, завдання, зміст і способи організації педагогічної діяльності, а також її передбачувані результати. Це забезпечує регламентуючий характер, правила й логіку діяльності дитячого закладу оздоровлення й відпочинку.