Методики підготовки майбутніх соціальних педагогів до роботи в дитячих закладах оздоровлення та відпочинку

Практика — це, насамперед, процес оволодіння різними видами професійної діяльності, у якому створюються умови для самопізнання, самовизначення студента в різних професійних ролях і формується потреба самовдосконалення в професійній діяльності. Педагогічна практика в літніх оздоровчих таборах студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр», передбачена навчальним планом у IV семестрі, носить практичний характер. Майбутній соціальний педагог робить свої перші самостійні кроки, які вимагають мобілізації всіх отриманих у ВНЗ психолого-педагогічних знань.

Концептуальні підходи до проектування педагогічної практики.

Педагогічна практика розглядається в якості інтегруючого й стрижневого компонента особистісно-професійного становлення фахівця. Вона є сполучною ланкою між теоретичним навчанням майбутніх соціальних педагогів і їхньою самостійною роботою в установах соціальної сфери.

Методологічною основою проектування практики як системного об'єкта служить особистісно-діяльнісний підхід до процесу професійного становлення фахівця соціальної сфери. Саме включення студента в різні види діяльності, що має чітко сформульовані завдання, і його активна позиція сприяють успішному становленню майбутнього фахівця.

Функції соціального педагога (педагога-вихователя).

Педагог-вихователь надає педагогічну допомогу дітям, підліткам у дитячому оздоровчому таборі та реалізовує такі функції.

Аналітико-діагностична функція:

• * вивчає, реально оцінює особливості соціального мікросередовища, ступінь і спрямованість впливу середовища на особистість, соціальний статус дитини, підлітка, клієнта в різних сферах діяльності й спілкування, визначає та аналізує соціальні чинники, їх спрямованість і вплив на особу;
• * виявляє гідність особистості дитини, її «проблемне поле», індивідуально-психологічні, особові особливості;
• * ставить «соціальний діагноз», вивчає та реальне оцінює особливості діяльності й навчання дитини;
• * сприяє виявленню особливо обдарованих дітей;
• * виявляє дітей з емоційними й інтелектуальними затримками розвитку.

Прогностична функція:

• * на основі аналізу соціальної та педагогічної ситуації програмує й прогнозує процес виховання та розвитку особистості в дитячому оздоровчому закладі, діяльність усіх суб'єктів соціального виховання, надає допомогу в саморозвитку й самовихованні особистості, визначає перспективи її розвитку в процесі соціалізації в тимчасовому дитячому колективі;
• * планує власну соціально-педагогічну діяльність на основі глибокого аналізу результату попередньої діяльності.

Організаційно-комунікативна функція:

• * сприяє включенню суб'єктів виховної діяльності в процес соціального виховання підростаючого покоління, у сумісну працю й відпочинок, ділові та особистісні контакти, зосереджує інформацію про дії (позитивну й негативну) на вихованця соціально-педагогічних установ;
• * формує демократичну систему взаємин у тимчасовому дитячому та підлітковому середовищі, а також у відносинах дітей, підлітків і дорослих;
• * будує взаємини з вихованцями на основі діалогу, співпраці.

Корекційна функція:

• * здійснює корекцію всіх виховних впливів, що спрямовуються на вихованців із боку як вихователів, так і соціального середовища;
• * підсилює або фокусує позитивні впливи й нейтралізує або перемикає негативні впливи;
• * виконує корекцію самооцінки дітей, за необхідності - корекцію статусу дитини в тимчасовому колективі, групі однолітків, допомагає позбутися звичок, що завдають шкоди здоров’ю.

Координаційно-організаційна функція:

• * організовує соціально значущу діяльність дітей і підлітків у відкритому мікросередовищі, впливає на розумну організацію дозвілля;
• * уключає в різні види виховної діяльності з урахуванням психолого-педагогічних вимог. педагогічний професійний соціальний

Організаційна функція:

• * спрямовує організаційну діяльність дітей разом із дорослим населенням дитячого оздоровчого табору;
• * координує діяльність усіх суб'єктів соціального виховання;
• * взаємодіє з органами соціального захисту й допомоги;
• * виступає в ролі учасника спільної діяльності, не відділяючи себе від вихованців і залишаючись при цьому керівником.

Функція соціально-педагогічної підтримки й допомоги вихованцям:

• * надає кваліфіковану соціально-психолого-педагогічну допомогу дитині в саморозвитку, самопізнанні, самооцінці, самоутвердженні, самоорганізації, самореабілітації, самореалізації;
• * установлює довірливі відносини з дитиною (клієнтом).

Охоронно-захисна функція:

• * використовує весь комплекс правових норм, спрямованих на захист прав та інтересів дітей, підлітків, молодіжних об'єднань;
• * сприяє застосуванню заходів державного примусу й реалізації юридичної відповідальності стосовно осіб, котрі допускають прямі або опосередковані протиправні дії на дітей;
• * взаємодіє з органами соціального захисту й допомоги.

Психотерапевтична функція:

• * піклується про душевну рівновагу дитини, відчуття, переживання;
• * установлює довірливі відносини з дитиною, підлітком, дорослим;
• * здійснює вербальну та невербальну дію на емоції й самосвідомість дитини (дорослого);
• * надає Допомогу у вирішенні міжособистісних конфліктів, знятті депресивного стану;
• * сприяє в зміні ставлення людини до життя, соціального оточення, самого себе;
• * організовує дитині (дорослому) ситуацію успіху.

Соціально-профілактична функція:

• * організовує систему профілактичних заходів щодо попередження поведінки, що відхиляється (девіантної), і злочинної (делінквентної) поведінки дітей та підлітків;
• * впливає на формування етично-правової стійкості;
• * організовує систему заходів соціального оздоровлення дітей, своєчасно надає соціально-правову й іншу допомогу. дітям груп соціального ризику.

Важливе значення в підготовці майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності в дитячих оздоровчих таборах відіграє літня педагогічна практика, структуру програми якої ми пропонуємо нижче Відпочинок у літніх оздоровчих таборах є однією з найбільш поширених форм відпочинку дітей, підлітків та юнацтва. Різноманітність завдань, які ставить перед собою заклад, зумовлює взаємодію фахівців мультидисциплінарної команди: педагогів (вихователів, фахівців із музичного й фізичного виховання дітей, соціальних педагогів), практичних психологів, медичних працівників тощо. До сьогодні посада соціального педагога не уведена в штат працівників літнього оздоровчого табору, проте така необхідність уже давно доведена теоретичними й практичними дослідженнями. Соціально-педагогічна діяльність у дитячому закладі потребує професійної компетентності, високої відповідальності, самостійності, ініціативності працівників, уміння творчо застосовувати знання на практиці, висувати гіпотези та оригінальні ідеї, бачити й розв’язувати соціальні проблеми вихованців.

Педагогічна практика в дитячих закладах оздоровлення та відпочинку студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» передбачена навчальним планом у IV семестрі й носить практичний характер.

Майбутній соціальний педагог робить свої перші самостійні кроки, які вимагають мобілізації всіх отриманих у ВНЗ психолого-педагогічних знань.

Мета й завдання літньої педагогічної практики, міждисциплінарні зв’язки.

Мета цього виду практики — поглиблення професійно-педагогічних знань та формування в студентів професійних компетенцій, особистісно значущих якостей майбутніх соціальних педагогів, організація дозвілля в закладах літнього відпочинку дітей і підлітків.

Включення студента в різні види культурно-дозвіллєвої, організаційно-педагогічної та виховної роботи, що мають чітко сформульовані завдання, і його активна позиція сприяють успішному становленню майбутнього фахівця.

Завдання практики.

Виходячи з мети літньої педагогічної практики, основними її завданнями є:

• 1. Організаційно-педагогічна робота — ознайомлення з усталеними традиціями загону й закладу; формування загонів, ознайомлення зі складом загону, перевірка рівня підготовки дітей до виїзду та перебування в оздоровчому закладі; планування роботи на основі орієнтовного календарного плану роботи загону; робота з активом, з органами самоуправління в дитячому колективі, організація й проведення настановних зборів у дитячому колективі (збір-вогник «Будьмо знайомі», організаційний збір, збір-планування);
• 2. Виховна робота — пізнавальний напрям роботи (розвиток пізнавальних інтересів, спостережливості в дітей, формування світогляду засобами пізнавальних подорожей, естафет, усних журналів, проведення дидактичних, сюжетно-рольових ігор, масових ігор-справ у місті «веселих майстрів тощо); формування національної самосвідомості, виховання в дітей та підлітків любові до рідного краю, до свого народу (інформування, конкурси, вивчення народних звичаїв й обрядів, фестивалів українських народних пісень, ігор, масовок, вогнищ та ін.); трудове виховання (самообслуговування, трудові десанти та операції, збір лікарських рослин, гіллячкового корму, збереження майна дитячого закладу, бесіди про працю, про людей праці); моральне виховання дітей (бесіди, брейн-ринги про гуманізм, дружбу й товаришування, про культуру поведінки, діяльність постів доброти та милосердя); військово-патріотична, туристсько-краєзнавча робота, спортивна й оздоровчо-гігієнічна робота (туристичні походи, походи вихідного дня, походи місцями бойової та трудової слави, пошукова робота, зустрічі з ветеранами війни, визволителями України, спортивні змагання, рухливі ігри, купання, загартовування, дотримання й виконання режимних моментів у таборі);
• 3. Натуралістична та природоохоронна робота й культурно-дозвіллєва робота (екскурсії в природу, виставки-конкурси «Витвори природи», бесіди про природу та раціональне використання її ресурсів, організація трудових десантів з озеленення території, діяльність «зелених», «голубих» патрулів й ін.); організація художньо-творчої роботи, розвиток творчих здібностей (конкурси малюнків, фестивалі читців, співаків, танцюристів, тіньовий та ляльковий театри, робота гуртків художньої самодіяльності).

Міждисциплінарні зв’язки — із загальною педагогікою, соціологією, спеціальною педагогікою, психологією, новими інформаційними технологіями.

Знання й уміння студента після проходження практики:

• * визначати мету та завдання виховної роботи з дітьми в умовах оздоровчих закладів, пришкільних майданчиків, трудових об'єднань школярів;
• * складати план роботи загону на оздоровчу зміну, щоденний план роботи з урахуванням інтересів й індивідуальних особливостей дітей;
• * співпрацювати з органами дитячого самоуправління в дитячих колективах;
• * організовувати та проводити різноманітні форми з напрямів виховної роботи в оздоровчих закладах;
• * організовувати колективну, групову й індивідуальну роботу з дітьми; налагоджувати дружні відносини з дітьми та підлітками в специфічних умовах;
• * аналізувати досвід своєї педагогічної діяльності.

Під час літньої педагогічної практики студенти беруть участь у виробничих нарадах, педагогічних радах, вивчають й аналізують досвід кращих педагогів-організаторів, вихователів, ведуть педагогічний щоденник, документацію студента-практиканта.