Функціональне дослідження державних органів: на прикладі Київського міського центру народної творчості та культурологічних досліджень

Основним інструментом проведення будь-яких реформ є функціональне дослідження державних органів на предмет виконання їх завдань. У статті проводиться функціональне дослідження державних органів, зокрема Центрів народної творчості (на прикладі Київського міського центру народної творчості та культурологічних досліджень).

Ключові слова: Центри народної творчості, функціональне обстеження діяльності, Київський міський центр народної творчості та культурологічних досліджень, культура, адміністративно-правові акти.

Румко Жанна Петровна, соискатель Национальной академии руководящих кадров культуры и искусств, заместитель директора Киевского городского центра народного творчества и культурологических исследований Департамента культуры Киевской городской государственной администрации Функциональное исследование государственных органов: на примере Киевского городского центра народного творчества и культурологических исследований Основным инструментом проведения любых реформ является функциональное исследование государственных органов на предмет выполнения их задач. В статье проводится функциональное исследование государственных органов, в частности центров народного творчества (на примере Киевского городского центра народного творчества и культурологических исследований).

Ключевые слова: Центры народного творчества, функциональное обследование деятельности, Киевский городской центр народного творчества и культурологических исследований, культура, административноправовые акты.

Rumko Zhanna, deputy director of the Kyiv City Centre of Folk Art and Cultural Studies, Department of Culture of the Kyiv City State Administration.

Functional examination of the government departments with the example of The Kiev City Center of Folk Art and Cultural Researches.

The role of the centers of folk art in the formation cultural space of Ukraine is significant because the main objectives of the centers have cultural, organizational and methodological work aimed at conservation, revival and development of traditional, spiritual, and material culture of the Ukrainians, amateur art, folk festivals, customs, and decorative and applied art; organizational and methodological support of cultural institutions, recreation parks, primary specialized art schools, aimed at implementation of the state and regional programmes of the national-patriotic, aesthetic education, strengthening spirituality and strengthening moral foundations of society, supporting cultural initiatives of the civil society organizations and associations. The work of the centers is aimed at preservation, maintenance, and development of the historical, cultural and artistic phenomena inherent in the area where the center of folk art functions. Special attention is paid to organizational and creative work on the development of vocal and choral, musical, choreographic, theatrical genres, performed methodological support, coordination and direction of educational work of amateur teams of the regions.

The main instrument of any reform is functional examination of the state bodies. Therefore, nowadays we have to understand which way we go and what should be done to improve the future. Consequently, it is required to explore the government authorities in terms of execution. This article has revealed functional studies of these government departments — the centers of folk art with the example of The Kiev City Center of Folk Art and Cultural Researches.

Keywords: the centers of folk art, functional examination activities, Kyiv City Center of Folk Art and Cultural Researches, culture, administrative legal acts.

Кожен орган державної влади займається виконанням низки важливих завдань, що відповідають його рівню. Соціальна роль держави є визначальним чинником, який обумовлює систему її органів, їх призначення, функції, напрямки діяльності.

Метою дослідження є застосування методики функціонального обстеження Центрів народної творчості на прикладі Київського міського центру народної творчості та культурологічних досліджень як суб'єкта формування та реалізації державної політики у сфері культури.

Об'єктом обстеження є Центри народної творчості на прикладі Київського міського центру народної творчості та культурологічних досліджень, предметом — результати їх діяльності, представлені у вигляді якісних або кількісних показників.

Кількісними показниками, якими можна вимірювати результати, є: кількість культурномистецьких проектів за певний період часу; кількість відвідувачів та глядачів на заходах; кількість розглянутих звернень від громадян, учасників та керівників колективів за певний період часу тощо.

Якісними показниками діяльності можна визначити: своєчасність розгляду документації, звернень від громадян, учасників та керівників колективів та вирішення питань; своєчасність організації та проведення заходів тощо.

Завдання функціонального обстеження передбачає визначення доцільності збереження функцій органу як обов’язкових, оптимального способу їх реалізації, встановлення під функції адекватної структури організації та підготовки відповідних рекомендацій (висновків).

Розглянемо статус, роль та функції Центрів народної творчості на прикладі Київського міського центру народної творчості та культурологічних досліджень як суб'єкта формування та реалізації державної політики у сфері культури. народний центр творчість культурологічний Рішенням від 3 квітня 2001 року N 277/1254 «Про створення Київського міського центру народної творчості та культурологічних досліджень», відповідно до п. 30 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Указу Президента України від 21 березня 2000 р. N 485/2000 «Про державну підтримку клубних закладів», Київська міська рада VI11 сесії XXI11 скликання створила Київський міський центр народної творчості та культурологічних досліджень що підпорядковується Департаменту культури Київської міської державної адміністрації.

Заклад у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, постановами та розпорядженнями Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, іншими нормативноправовими актами, рішеннями Київської міської ради, розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, наказами та розпорядженнями Міністерства культури і мистецтв України, Департаменту культури Київської міської державної адміністрації та Положенням Центру [1].

Заклад є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки, печатку, штамп, бланки та інші реквізити юридичної особи.

Заклад відповідно до Положення має право здійснювати в установленому законодавством України порядку господарську та іншу діяльність як в Україні, так і за кордоном, від свого імені набувати майнові та особисті немайнові права і нести обов’язки, бути позивачем і відповідачем в суді, господарському суді.

Київський міський центр народної творчості та культурологічних досліджень є об'єктом соціального значення. Тому його діяльність проявляється у певних напрямках, з кожного з яких можна визначити функцію. Враховуючи напрями діяльності Київського міського центру народної творчості та культурологічних досліджень, його завдання, можна виділити такі основні функції, які йому притаманні.

Головною метою Закладу є сприяння відродженню, збереженню і розвитку національних культурних традицій України у м. Києві.

Відповідно до поставленої мети Заклад діє у таких напрямках: сприяння виявленню та показу мистецьких надбань народу в усіх видах народної творчості, проведення культурологічних досліджень у цій сфері; подальший розвиток всіх видів і жанрів аматорського мистецтва, традиційної народної культури; створення культурно-просвітницьких проектів, спрямованих на розвиток і пропаганду народної творчості в столиці України — м. Києві; підвищення художнього рівня аматорського мистецтва, збагачення репертуару високохудожніми творами національної драматургії, музики, хореографії, кращими зразками вітчизняної і зарубіжної класики; пропаганда надбань культур національних меншин, які проживають у м. Києві; пропаганда досягнень аматорського мистецтва — широкий показ кращих концертних програм, вистав, виставок, аматорських кінофільмів; зростання виконавської майстерності аматорського мистецтва; пропаганда кращих здобутків культур народів світу; популяризація та пропаганда народної творчості серед населення, особливо молоді; розробка проектів рекомендацій та програм, пов’язаних із розвитком народної творчості у м. Києві; розвиток творчої співдружності колективів аматорського та професійного мистецтва, залучення професійних митців до надання допомоги аматорам-виконавцям; організація і проведення різноманітних міських та районних оглядів-конкурсів, фестивалів, творчих конкурсів, концертних програм за участю самодіяльних художніх колективів міста, виставок та ярмарок майстрів народного мистецтва тощо; проведення наукових і практичних конференцій, семінарів, симпозіумів з питань розвитку народної творчості у м. Києві; організація і здійснення культурологічних досліджень у сфері народної творчості; розробка проектів рекомендацій та методик щодо підтримки, збереження і розвитку традиційної народної культури та культур національних меншин; народних промислів, ремесел, а також нових напрямків діяльності у сфері народної творчості у м. Києві; вивчення стану та процесів, які відбуваються в масовій народній культурі та народній творчості; широке залучення колективів народної творчості до культурного обслуговування населення, воїнів армії і флоту; створення інформаційного банку даних з питань народної творчості та інших аспектів аматорського мистецтва у м. Києві; організація здійснення видання різних видів поліграфічної продукції з питань народної творчості; співпраця з творчими спілками міста в питаннях підтримки і розвитку народної творчості та аматорського мистецтва у м. Києві; участь у міжнародних конкурсах та фестивалях; обмін досвідом з іншими країнами; надання платних послуг згідно з чинним законодавством України [1].

Таблиця 1.

Таблиця спрямованості органу.

Про розподіл повноважень Центрів народної творчості на прикладі Київського міського центру народної творчості та культурологічних досліджень йтиметься далі у нашому дослідженні.

Управління закладом здійснює директор, який призначається на посаду і звільняється з посади наказом директора Департаменту культури Київської міської державної адміністрації у встановленому чинним законодавством України порядку.

Заступники директора Закладу призначаються і звільняються з посади наказом директора Закладу за погодженням з Департаментом культури Київської міської державної адміністрації у відповідності з чинним законодавством України порядку. Інші працівники Закладу призначаються на посаду і звільняються з посади наказом директора Закладу у встановленому чинним законодавством України порядку [1].

Рішенням Департаменту культури затверджено структуру і штатний розпис, який має одинадцять підрозділів: адміністративно-управлінський персонал (директор, 2 заступники директора), бухгалтерсько-економічна служба (провідний бухгалтер, економіст), сектор кадрів (завідувач сектору, старший інспектор, методист), відділ традиційних видів та жанрів аматорського мистецтва (завідувач відділу, провідний методист), сектор вокально-хорового жанру відділу традиційних видів та жанрів аматорського мистецтва (завідувач сектору, провідний методист), сектор образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва відділу традиційних видів та жанрів аматорського мистецтва (завідувач сектору, провідний методист), сектор театрального мистецтва відділу традиційних видів та жанрів аматорського мистецтва (завідувач сектору, провідний методист), відділ організації масових заходів, свят та фестивалів (завідувач відділу, 2 провідних методисти), сектор хореографії відділу організації масових заходів (завідувач сектору, провідний методист), Технічний відділ (завідувач господарством, 4 сторожа, прибиральник службових приміщень, культурно-мистецький об'єкт «Співоче поле» — адміністративно-господарський відділ (головний інженер, енергетик І категорії, комендант, адміністратор, електрик 4 розряду, сантехнік 4 розряду, 2прибиральники службових приміщень, 2 двірники, 4 сторожа.

Проаналізуємо нормативно-правове забезпечення діяльності Центрів народної творчості на прикладі Київського міського центру народної творчості та культурологічних досліджень. Конституційно-правові норми розвиваються і конкретизуються в таких важливих адміністративно-правових актах (Таблиця 2).

Таблиця 2.

Адміністративно-правові акти.

" Про деякі питання розвитку державної мовної політики" від 20.02.2008 .№ 146.

" Про заходи щодо сприяння розвитку національної кінематографії" від 13.09.2007 № 868.

" Про додаткові невідкладні заходи щодо створення сприятливих умов для життєдіяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями" від 18.12.2007 № 1228.

" Про державну підтримку клубних закладів" від 21.03.2000 № 485.

" Про додаткові заходи щодо державної підтримки національного книговидання і книгорозповсюдження" Державна програма розвитку національного книговидання і преси України" від 09.11.2000 № 1217.

" Про деякі невідкладні заходи щодо підтримки культури і духовності в Україні" від 12.01.2009 № 6 «Про додаткові заходи щодо розвитку в Україні традиційного народного мистецтва» від 26.12.2008 № 1203.

Дослідження сучасного культуролога С. Садовенко підтверджують, що «одним із напрямів, який може пробуджувати і задовольняти потреби людини, є самодіяльна художня творчість (художня самодіяльність, аматорство)» [2]. І хоча, як зауважує С. Садовенко, самодіяльна художня творчість, «залежно від соціальноісторичних умов розвитку суспільства та як багатобічний і різноплановий прояв дозвіллєвої діяльності, постійно еволюціонує., за всієї неоднозначності цього явища в сучасній культурі» остання «безпосередньо або побіжно пов’язана з традиційною народною творчістю, фольклором» [2, 54]. Результати виконання функцій Центрів народної творчості полягають в звітах, посадових інструкціях та інших нормативних документах.

Виходом кожної функції є результат виконання функції, як правило — це документи, контроль або нагляд.

Таблиця 3.

Таблиця покриття.

Отже, діюча структура Центрів, їх функції, характер повноважень окремих посадових осіб не в повній мірі задовольняють зростаючі потреби організаційного забезпечення діяльності, ефективного виконання поставлених завдань і визначених функцій. У процесі проведення реформи у сфері культури та розв’язання проблем вдосконалення організації діяльності Центру, необхідно розробити низку заходів, які концептуально можливо викласти так: забезпечення системного регулювання роботи Центру. Для цього необхідно впорядкувати класифікацію посад, виходячи насамперед з обсягу повноважень, змісту й складності роботи, ступеня відповідальності та встановити більш чіткі критерії розмежування посад; забезпечення належного фінансування сфери культури; поліпшення якості, доступності і асортименту надання послуг з культурного обслуговування населення; підтримка проведення культурно-мистецьких заходів; запровадження нових форм діяльності, сприяння широкому доступу населення до закладів культури, з наданням пільг малозабезпеченим верствам населення; забезпечення широкого доступу до культурних надбань; популяризація і поширення якісного і різноманітного вітчизняного культурно-мистецького продукту серед широких верств населення; збереження і відтворення культурної спадщини; посилення й урізноманітнення підтримки сучасної мистецької творчості; підтримка культурно-мистецьких видань, розширення застосування новітніх інформаційних технологій; підтримка розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України, здійснення державної мовної політики, забезпечення міжконфесійного діалогу і злагоди [3].

Література

Архівні документи КМЦНТтаКД: План роботи // Звіт Київського міського центру народної творчості та культурологічних досліджень за 2014 р. — К.: КМЦНТтаКД. — 2014.

Садовенко С. М. Самодіяльна художня творчість: культурологічні аспекти концептуалізації / С. М. Садовенко // Культура і сучасність: альманах. — К.: Міленіум, 2014. — № 1. — 228 с. — С. 53−60.

Сайт Українського центру культурних досліджень [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: culturalstudies.in.ua.