Аналіз результатів дослідження особливостей пам'яті молодших школярів

Інтерпретуючи результати дослідження серед молодших школярів слід наголосити, що учні в основному використовували конкретні та абстрактні види зображення малюнків. В таблиці 2.1. представлені отримані результати за методикою «Піктограма».

Таблиця 2.1. Кількість молодших школярів з різними типами мислення за методикою «Піктограма».

Виходячи з даних таблиці 2.1 ми встановили, що більшість досліджуваних молодших школярів мають конкретне мислення — 46, 6% осіб. Для цих учнів характерна цілеспрямованість, орієнтованість на конкретну діяльність, чіткий кінцевий результат.

Також помітна частка досліджуваних має схильність до абстрактного типу мислення — 33,4% (див. табл 2.1). Оскільки в них домінували абстрактні види зображень, таких дітей ми віднесли до «розумового типу», причому до такого, який організовує свій розумовий процес у напрямку узагальнення. Ці діти вже здатні достатньо критично ставитися до тих чи інших ситуацій, формувати про них певні судження, робити відповідні висновки.

Звертає також на себе увагу те, що серед досліджуваних дітей було лише 20% осіб, у яких переважали сюжетні зображення. У цих дітей є схильність до художніх здібностей, а іноді, навіть, художня обдарованість, добре розвинена фантазія та уява.

Для більшої наочності ми представили результати у вигляді діаграми (див. рис. 2.1).

Наступна методика «Дослідження переважного типу запам’ятовування молодших школярів». Аналіз даних емпіричного дослідження за вказаною методикою дозволив встановити переважаючі типи запам’ятовування у досліджуваних молодших школярів (табл. 2.2).

Таблиця 2.2. Кількість молодших школярів з різними типами запам’ятовування.

Аналізуючи данні, представлені в таблиці 2.2, можна дійти висновку, що у більшості молодших школярів (у 43% осіб) учнів класу переважає зоровий тип запам’ятовування інформації. Це обумовлено тим, що для дітей молодшого шкільного віку легше запам’ятовувати і відтворювати те, що вона може бачити. Гарною зоровою пам’яттю, як правило, володіють учні з ейдетичним сприйняттям, здатні протягом досить тривалого часу «бачити» картину у своїй уяві після того, як вона перестала впливати на органи чуття. У зв’язку із цим даний вид пам’яті припускає розвинену в молодших школярів здатність до уяви.

В той же час, майже третина молодших школярів — 30% осіб мала комбінований тип пам’яті. Дещо менше школярів було зі слуховим типом — 20%, що обумовлено тим, що в молодшому шкільному віці цей тип сприймання інформації ще тільки розвивається.

Найменша кількість молодших школярів (всього 7% осіб) мала переважання моторно-слухового типу запам’ятовування інформації (див. рис. 2.2).

За результатами методики для виявлення об'єму пам’яті встановлено, що більшість молодших школярів, а саме 63%, мають достатньо великий обсяг короткочасної памяті (85−100% відтворених цифр), 23% учнів класу — достатній (70−85%), 14% - середній. Жоден учень класу не має початкового рівня об'єму пам’яті (див. рис. 2.3).

Рисунок 2.3. Кількість молодших школярів з різним обсягом пам’яті.

Отже, у більшості молодших школярів до 9−10 років обсяг короткочасної пам’яті є достатньо великим, і лише у невеликої частки учнів він знаходиться на середньому рівні. Саме ці молодші школярі потребують цілеспрямованої роботи по розвитку вказаної характеристики пам’яті.